Ні Абортам!

Бездітне подружжя - це дуже часто сумне подружжя. Я маю таких знайомих. Десять років подружнього життя. Хороша праця, квартира, друзі. Кожної неділі - Свята месса в костелі. Щоденна молитва. Допомога бідним та хворим - всі елементи нормального католицького життя. Але по півгодинній розмові стає ясно: сум і біль в кожному русі, в кожній фразі. І відчуття невпевненості та почуття вини. Пустка, яка нічим не може заповнитися. Так. Немає дітей.

Жінка, пані Г. , перенесла хворобу, після якої вже неможливе зачаття нормальним шляхом. Чоловік, пан Т. є вірним католиком і не хоче покинути своєї дружини. Любить він її і боїться Бога. Так и живуть, страждаючи.
Що ж,- скажете Ви,- але існують зараз новочесні технології, які допомагають жінці, та й взагалі родині в такій ситуації. Про це часто бувають передачі по телебаченню. Я домашня господарка, не вчена і то про це знаю.

Багато сімей стає перед безплідністю - хрестом особливо важким. Вони повинні завжди протистояти спокусі дивитися на дитину як на право.
Тепер все дуже легко: беруть якимсь чином у жінки з черева статеву клітину, здається вона має назву “яйцеклітина”, потім шляхом мастурбації (не дуже приємно, але що зробиш?) отримують від чоловіка сперму, після цього все це змішують в особливо створених, дуже дорогих умовах, і ось, на шклі, з’являється дитина, маленький зародок, який залишається тільки підселити в матицю жінки. Потім - дев’ять місяців, і готово! Тепер вже, слава Богу, не часи Авраама, коли він бідний мусив чекати до ста років, поки Сара розродиться сином. Не мусимо чекати дитини як обітниці від Бога. Зараз все простіше: заплатив гроші і отримуй дар від науки. Запропонуйте вашим знайомим звернутися до такої кліники. Адресу можна знайти навіть на рекламі в метро.
Але те, що ви почуєте у відповідь буде тиша, яка народилася від страждання, від солодкого відчуття пережитої жертви, від послуху, від любові. Якщо вам вдасться завоювати довіру моїх знайомих, то ви зможете почути історію їхнього вибору. Звичайно, вони чули про можливості новітньої медицини. Лікарі не одного разу радили їм звернутися в клініку запліднення In Vitro (на склі, лат.). Релігійна інтуіція підказувала пані Г., що в пропозиції штучного запліднення є щось дуже негідне. Але вона не знала що, і дуже хотіла мати дитину. Її чоловік вирішив просто: треба піти до ксьондза. Якщо він дозволить, то скористаємося цим “новітнім” методом. Візит до ксьондза приніс категоричну, однозначну відповідь: Католицька Церква не благословляє і не дозволяє вірним користатися з будь-яких методів штучного запліднення. Висновок з цього зробили такий: до кліники “In Vitro” не підуть, будуть молитися та уповати на Бога, і може з часом знайдуть сміливість, щоб адоптувати дитину.
“Це ж жорстокість!”-Закричите Ви. “Як можна позбавити жінку права мати дитину, якщо це можливо з технологічної точки зору? Чи ви знаєте, як страждає жінка, коли вона не має дітей? Що це діється в Католицькій Церкві?”
Так, на світі є багато страждань, і не у всіх винні ми самі. Ісус - Син Божий - безгрішний, та постраждав за всіх нас, щоб ми мали вічне життя. Католицька Церква охороняє гідність та право на життя кожної людини. І власне тому вона забороняє штучне запліднення. Під час процесу штучного запліднення, який рекламується по телебаченню, далеко не всі людські зародки, а точніше - ембріони приживаються. Тому для гарантії успіху їх “утворюють” багато - десяток чи два. Пізніше декілька з них, знову -таки, для гарантії, підсажують в матицю. І дуже часто трапляється, що приживається більше, ніж один. Часто буває четверо, п’ятеро, або навіть восьмеро. Тоді лікарі абортують всіх, виключаючи тільки одного, якому пощастило. А ми з вами знаємо, що людське життя починається в молменті запладнення, коли чоловіча та жіноча статеві клітини зливаються в одну, зливаються їх нуклеоси - ядра, і утворюється абсолютно новий генетичний код, унікальна біологічна істота, яка ніколи ще не існувала, і ніколи не повториться.В цей момент це нове створіння отримує безсмертну душу, і стає людиною, дорогоцінною в очах Божих, однією з тих, за кого Господь Ісус помер на хресті. Але абортування “зайвих” людських ембріонів - це не єдина проблема, яка існує при застосуванні технології In Vitro. Багато з утворених ембріонів залишається “невикористаними”. Вони зберігаються в холоді, їх набагато більше, ніж потрібно, і їх використовують для медичних дослідів, виготовлення ліків, а простіше кажучи, іх вбивають. У багатьох країнах світу існують закони, які захищають права емріонів, але ці закони недосконалі, а в Україні вони взагалі відсутні.
“Але,- скажете Ви, - технологія йде вперед, і може скоро вже непотрібно буде вбивати “зайві” ембріони. Чи може тоді Церква змінить своє ставлення до In Vitro?”
Ні, бо ніхто не знає, що переживає дитина під час перших годин, днів та тижнів розвитку. Науці зараз відомо тільки небагато про те, як важливими є умови початку життя. Але і того, що відомо, достатньо для того, щоб розглядати материнське лоно як єдине відповідне і достойне місце розвитку нової людини. Бог, який є всемогутній і стоворив всесвіт і людину, коли послав Свого Сина на землю не знайшов нічого кращого як лоно жінки, Діви Марії, для Його зачаття.
Ця проблема дуже тісно пов’язана ще з однією - з чистотою иа святістю подружнього життя. Тільки поєднання в любові, в інтимному зв’язку подружнього статевого акту є гідним людини виразом своєї плідності. Якщо цей статевий акт не супроводжується дітородством, не можемо запросити в нього третьої, або четвертої особи для допомоги, навіть якщо ці особи носять назву та дипломи лікарів. Мусимо як вірні католики дякувати за все і чекати на милість від Бога.
Мої знайомі ще не адоптували дитину, але знайшли себе в служінні ближнім. Ціле їх життя є знаком страждання і, одночасно, глибокого почуття власної гідності. Ісус навнює їх життя, якби кажучи: “Чи я не краще для тебе багатьох синів?” (1Сам). Побажаємо їм щастя в Господі, повноти життя в Ньому, а для нас самих більш глибокого переживання нашої гідності згідно стану, в якому ми знаходимось.

Зоя Серебровська, канд. біол. наук.- Всеукраїнський Благодійний Фонд “За Гідність Людини!”

Свої зауваження можете залиши тут.

Обама отримав листа: “Що б було, якби Твоя мама зробила аборт?”
Близько 130 тисяч осіб вислано порожні червоні конверти президента США Барак Обама, повідомив christusimperat.org.

На зворотному боці цих конвертів була розміщена напис: «Цей конверт символізує дитини, який помер у результаті аборту. Він є порожнім, оскільки життя цієї дитини не стала частиною нашого світу. Ця дитина могла колись стати Президентом. Що б було, якби твоя мама зробила аборт?

Понеділок 30 березня пройшов в США як день Червоного конверта. Нова ініціатива американських католиків полягала в перерахуванні на ім’я президента Барака Обами порожніх червоних конвертів, в знак протесту проти легалізації абортів у США.

www.hli.org.pl

Свої зауваження можете залиши тут.

З великим успіхом у Мадриді, столиці Іспанії, пройшов «Марш за життя», який мав на меті захист жінки та протест проти аборту і нововведень у законодавство, покликаних зробити його більш сприятливим для цієї практики.

Акція, що пройшла під гаслом «Не існує право на вбивство, існує право на життя», зібрала у центрі Мадриду понад пів мільйона людей, що перевищило найсміливіші передбачення організаторів.

Марш закінчився проголошенням «Маніфесту», в якому підкреслено наукову очевидність того, що від хвилини зачаття існує людське життя, гідне пошани і захисту. В ньому також звернено особливу увагу на те, що аборт несе в собі насильницьку смерть людської істоти та жахливі терпіння для жінки, яка від нього постраждала.

Учасники акції, крім вимог до влади, щоб закони захищали право на життя та шанували право на спротив у сумлінні з боку медпрацівників, також виступили проти нового закону про аборт, який, на їхню думку «призведе лише до чергових смертей і до чергових страждань для тисяч жінок».

Крім столичного маршу, в інших містах Іспанії пройшли мітинги за захист життя перед місцевими адміністраціями, де також було зачитано згаданий «Маніфест». Ці заходи підтримали коло 700 асоціацій в усьому світі.

http://www.hli.org.pl

Свої зауваження можете залиши тут.

«Non sunt facienda mala ut venat bona». «Нельзя творить зло, из которого выходило добро». Имеет ли ребенок с врожденным уродством право на жизнь? Такой вопрос не возникал до появления в медицине технологий, позволяющих проводить генный анализ тканей плода. Он также не возникал до критического отклонения общества в сторону духовного одичания, потребительского отношения к жизни и жестокости.

После всемирного потопа Ной услышал слова: “Я взыщу и вашу кровь, в которой жизнь ваша, взыщу ее от всякого зверя, взыщу также душу человека от руки другого человека… ибо человек создан по образу Божию.» (Быт.9:5-6). Этот текст свидетельствует о божественной защите каждой человеческой жизни.

Если стоящей жизнью будет жить лишь тот, кто родился здоровым, умным и красивым, то значит существует и жизнь, не имеющая никакой ценности, и становится логичным уничтожение неродившихся будущих инвалидов, тяжело и неизлечимо больных.

Бог выполняет свои цели по отношению к каждому отдельному человеку. По целям и намерениям Творца смерть тела не есть окончательное уничтожение человека, а есть венец жизни, обретение бессмертия. Душа по смерти тела продолжает жить полной внутренней жизнью, развиваться. Жизнь, рождение и смерть, обретение бессмертия составляют дар милости и благодати Божией.

Поэтому смерть матери во время родов, смерть младенца или обоих, согласно учения Церкви о промысле Божием, не может быть не согласованной с замыслом Божием. Следует вспомнить сведения из патериков нашей Церкви, вымоленные с упреками Богу дети становились впоследствии злодеями. Инвалид-ность младенца с точки зрения христианства может промыслительно подаваться как:
- наказание за грехи родителей к их вразумлению,
- испытание во взрослой жизни праведности и твердости веры,
- очищение души от греха,
- к славе Божией.

Например, Святое Евангелие показывает это через исцеление Господом нашим Иисусом Христом слепого от рождения (Мк.8:22-26), глухонемого (Мк.7:31-37), исцеление благодатью Христовой хромого апостолом Петром (Деян.3:1-10). Поэтому христианин знает, что не бывает бессмысленных страданий. Христос не только обожил и освятил страдание, но, умирая, освятил саму смерть, превратив ее из последствия греха в орудие спасения.

Каждый студент-медик старших курсов знает, что рентгеновское облучение до 20-й недели беременности, перенесение матерью краснухи на протяжении всей беременности, и в особенности до 24-й недели, крайне неблагоприятно отражается на формировании плода и способствует появлению на свет ребенка с врожденными уродствами. Однако даже самый высокий процент негативной вероятности не исключает малый процент положительного исхода. Это означает, что при тех же условиях и неблагоприятном пренатальном диагнозе может родится и здоровый ребенок. В этом случае мать ошибочно соглашается на аборт здорового ребенка.

Клинический пример. В одном детском доме проживает мальчик К. 15 лет. В детский дом попал через приют для маленьких детей, куда был отдан одним из родильных домов вследствие отказа матери. В 1998 году после многочисленных поисков мать была найдена, и ей было сообщено, что ребенок жив и здоров и она может с ним встретиться. При встрече мать была шокирована тем, что увидела психически и соматически здорового сына. Причиной отказа от него в роддоме послужил неправильный пренатальный диагноз, согласно которому новорожденный должен был обладать одним из уродств. Имея мужа и двух здоровых взрослых детей, мать не смогла понести разоблачения ее поступка перед близкими и принять его обратно в семью. Ребенок до сих пор находится в детдоме.

Другой пример. Раба Божия Н., на 18 неделе беременности переболела краснухой. Врачи настаивали на аборте. Будучи православной христианкой, Н. приняла решение о рождении и воспитании ребенка при любом исходе. Ребенок родился здоровым в 1998 году. Никаких уродств и аномалий после рождения обнаружено не было.

И все-таки, как быть, если рождается ребенок с уродством и семья не может понести этот крест? Для приема и ухода за такими детьми существуют специальные лечебные учреждениям и религиозные приюты. Нередко такие дети усыновляются благочестивыми людьми. Рассмотрим другую сторону вопроса. Известно, что промыслом Божиим плод с врожденными аномалиями, несовместимыми с жизнью, часто выкидывается из утробы матери, а новорожденные младенцы погибают вскоре после рождения. Следует вспомнить, что некрещеные младенцы в Царство Небесное не попадают. Поэтому, получив право на рождение и очень короткую жизнь, младенец получает возможность быть окрещенным страха ради смертного, которое по особому чину в течение нескольких минут может быть проведено медперсоналом. Поэтому гинеколог, выполняющий аборт нарушает промысел Божий об этом младенце.

Клинический пример. В марте 1999 года одной из сестер во сне явился ребенок и сказал, чтобы ему при крещении было наречено имя Александр. Будучи штатной сестрой роддома, она одновременно являлась сестрой милосердия и выполняла послушание крестить умирающих младенцев. Через 3 недели после сна были роды, во время которых первых мальчик из двойни умер через 15 минут после родов, но был крещен с именем Александр, а второй погиб в утробе матери. Из всего вышесказанного можно сделать следующие выводы:
дети с пренатально диагнозированными тяжелыми заболеваниями и уродствами имеют такое же право на рождение и жизнь, как и здоровые;
пренатальная медико-генетическая экспертиза врожденных уродств не исключает прецедента ошибочного прерывания беременности, лишая права на рождение здоровых детей.
прерывание беременности при пренатально диагностированном уродстве плода грубо нарушает промысел Божий, так как лишает таких детей возможности принять таинство Крещения и войти в Царствие Небесное.

Доклад к.м.н., врача, священника Сергия Филимонова

http://orthomed.ru/

..

В середу, 25 Березня 2009 року, російські ЗМІ повідомили про черговий випадок загибелі у Москві жінки після аборту, проведеного в приватній клініці. Проти головного лікаря установи, що погодилася перервати вагітність на пізньому терміні, порушена кримінальна справа.

 Загиблою виявилася 25-річна жінка, мама двох дочок семи і п’яти років, Асана Бахшиєва. За словами її чоловіка, рішення убити третю дитину було ухвалене із-за кризи.

Під час операції у Асани була пошкоджена матка, почалося кровотеча і пацієнтку терміново госпіталізували в Боткинську лікарню, де вона згодом померла.

У реєстратурі клініки розповіли, що лікарями не було проведено аналізу на згортання крові перед тим, як вони зробили свою мерзотну справу. Співробітниця лікарні імені Боткина, у свою чергу, пояснила, що там не виявилося крові, необхідної для переливання.

Неоднозначна і ситуація з документами пацієнтки: лікарі приватної клініки запевнили журналістів, що операція була зроблена на шостому тижні вагітності, але департамент охорони здоров’я посилається на свої дані, згідно яких аборт був проведений на 18-му тижні. Експерти не виключають, що лікар могла підробити медичну карту жінки і вказати в ній менший термін вагітності.

Але що ще можна чекати від лікарів, чиї руки по лікоть у крові безневинних немовлят і їх матерів? І абсолютно немає різниці, на якому терміні позбавилися від дитини.

Людина є людина.

http://www.aborti.ru/

..

Пам’ятаю, з яким нездоровим інтересом ми в десятому класі чекали, як на “Етиці і психології сімейного життя” розповідатимуть про те, про що й думати в нашому віці вважалося непристойним. Але наша вчителька, нині заслужений працівник освіти Л.Н. Русакова, предмет повела абсолютно несподівано. Нам насправді розповідалося про сімейне життя, про відносини між людьми, про домашнє господарство. Ми чимало реготали, прочитавши в анкетах, як хлопчиська пнулися, намагаючись пізнати, з яких продуктів і за якою ціною була приготована вчорашня вечеря. Або коли на прикладі наших же однокласників було пояснено, що людей можуть любити за різні якості. Сусідка по парті була в гніві, коли після тих же анкет з’ясувалося, що в розвідку б з нею пішло аж 9 чоловік, а ось в кіно - ніхто! Якби нам показали, як надягати презерватив на банан або правильно займатися мастурбацією, більшість випробувала б це негайно.

Але саме цим “премудрощам” учить дітей програма “Зміни”, яка зараз ведеться в 55 школах міста Тюмені, причому люди, зацікавлені в просуванні цієї програми, намагаються навіть укласти договір з Департаментом освіти: мовляв, потрібна ця програма, та і в Міністерстві ніби ніхто не проти.

Ідеологом просування цієї програми є РАПС (Російська Асоціація Планування сім’ї), філіал Міжнародної Асоціації Планування сім’ї. МФПС була створена в 1951 році Маргарет Зангер, соратником Гітлера. Ось декілька її цитат: “Потрібно знищувати неповноцінні, генетично другорядні раси”, “наймилосердніше, що може зробити велика сім’я своїй дитині - це убити її”, “Контроль за народжуваністю - не більше ніж процес знищення бур’янів людства”, “Шлюб - дегенеративний інститут суспільства”. Маргарет Зангер померла від наркотиків і алкоголю в 1966 році, але справа її живе.

У США введення уроків сексології в школах привело до зростання підліткових зґвалтувань, вагітностей, абортів (до речі, МФПС великодушно організовує для школярок аборти в урочний час - щоб не знали батьки). Зараз на рівні уряду США пропагується сім’я, невинність до шлюбу, стриманість - замість плодів сексуальної революції. А ми вважаємо, що якщо відправили дитину до школи, то можемо бути спокійні - там її поганому не навчать. Навчать, на жаль, якщо ми будемо до цього байдужі.

Ось цитата з журналу “Планування сім’ї”, 2/94: “Для того, щоб познайомити підлітка з наслідками небезпечного сексу, тобто сексу без запобіжних засобів, допомогти йому пізнати дійсні цінності і допомогти йому відчути задоволення від його сексуальності, необхідна сексуальна освіта… Консультування і обслуговування в області контрацепції повинні стати легко доступними для підлітків… Консультантові не слід вдаватися до моралей”. І так далі. Господи, яке у нас було щасливе дитинство, не затьмарене турботою про контрацепцію! Ми могли щиро закохуватися! А наші діти, на думку Рапсу, вже не можуть бути такими - вони просто повинні бути стурбовані.

Деякі матеріали РАПС оцінюються експертами як порнографія, причому багато які з них адресовані дітям. РАПС, представляючись медичною організацією, входить в довіру до директорів шкіл, укладає з ними угоди і проводить уроки під назвою типу “Зміни”, “Валеологія” і т.п. Відомі випадки, коли представники РАПС таємно від батьків демонстрували дітям порнографічні фільми. Є документи, що свідчать, що РАПС, уклавши договір з фірмою Procter and Gamble, уклала з цією фірмою договір, по якому зобов’язалася охопити 90% російських школярів т.з. “статевим вихованням”. Внутрішні справи РАПС оточені строгою секретністю і практично недоступні для сторонніх, в т.ч. і для батьків постраждалих дітей.

Батькам корисно буде знати, що, згідно, чинного законодавства, вони мають переважне право виховувати дітей відповідно до своїх уявлень і традицій. До речі, в ісламських країнах прямий і грубуватий народ статеве виховання своїх дітей заборонив раз і назавжди. Там, до речі, практично немає абортів, кількість статевих інфекцій і безплідних пар близька до нуля. Що поробиш - безграмотний, неосвічений народ…

Якщо ви зацікавлені в тому, щоб ваша дитина з подачі поважаної людини, вчителя, не дізналася те, про що не пізно буде дізнатися і після школи, наперед поінформуйте керівництво школи про свої погляди. Звичайно, можна буде подати до суду і після проглядання порнофільму, але ж в свідомості дитини це вже залишиться.

 Зразок заяви.

Директорові школи (ПТУ, гімназії)№… ПІБ від матері (батька) неповнолітнього учня … ПІБ… класу

Заява.

Доводжу до відома адміністрацію школи, що категорично заперечую проти здійснення відносно моєї дитини статевого виховання (сексуальної освіти) в будь-яких формах (лекціях, бесідах, демонстрації відеопродукції, наочних навчальних посібників, роздачі рекламних гігієнічних засобів і друкарської продукції) як в рамках освітнього процесу, так і за його межами, в рамках позашкільної роботи або додаткової освіти. У разі незаконних дій відносно моєї дитини залишаю за собою право звертатися за захистом в судові і правоохоронні органи

 Дата, підпис

http://orthomed.ru/

..

Понад 70% китаянок хотіли б мати двох і більше дітей.

70% китаянок хотіли б мати двох і більше дітей, з’ясували представники Національної комісії з народонаселення і планування сім’ї КНР. У 1970-х роках, коли стало зрозуміло, що кількість населення в країні не відповідає природним ресурсам, Китай в законодавчому порядку обмежив розмір сім’ї, ввівши політику “одна сім’я - одна дитина”.Подружні пари, які нехтують цією політикою, вимушені платити великі штрафи. Нерідко у них через це виникають проблеми на роботі. Комісія з народонаселення і планування сім’ї почала своє дослідження в 2006 році, і лише зараз оприлюднила його результати, опублікувавши їх в газеті Сhina Daily. Згідно з результатами дослідження, подружні пари хотіли б мати як мінімум сина і дочку.Як сказав віце-президент комісії з народонаселення і планування сім’ї Цзян Фан, “дослідження виявило, що 70,7% жінок хотіли б двох і більш за дітей. Деякі матері вважають, що єдина дитина в сім’ї страждає від самоти, і її легко розпестити”.

Єдиних дітей в Китаї називають “маленькі імператори”, оскільки батьки виливають на них всю свою любов і задаровують їх подарунками. Тим часом, попри результати дослідження, китайська влада не має наміру робити послаблення в політиці дітонародження. Вони стверджує, що саме завдяки цьому вдалося запобігти народженню мільйонів дітей та істотно підвищити добробут в країні.

Як заявив представник комісії Лі Бінь, Китай сподівається досягти своєї мети і зберегти до кінця наступного року кількість населення на рівні 1,36 млрд. людей. За його словами, “китайська політика планування сім’ї підтримує економіку і демографію країни”. Ця політика, проте, викликає бурхливі суперечки як в Китаї, так і за кордоном, оскільки вона спричинила за собою примусові аборти та інші зловживання.

http://tsn.ua

..