Україна: «За життя» на захисті ненароджених, проти абортів

Під час обговорення можливих способів діяльності в цьому напрямку, було запропоновано провести великий спільний конгрес «За життя» на захисті ненароджених, проти абортів.

    На зустрічі з журналістами 10 червня були подані перші підсумки робочих засідань 37-ого з'їзду Генеральних секретарів Єпископських Конференцій Європи, який триває 9-13 липня у Брюховичах під Львовом, а також окреслені напрямки подальшої роботи.

Як наголосив під час зусрічі о. Дуарте да Кунья, Генеральний секретар Ради Єпископських Конференцій Європи, як Україна, так і Церква в ній відроджуються. «Усі члени цієї наради є разом з нею. Європа не є і не може бути лише поза вами, але вона є також і насамперед у вашій країні.

Ми можемо лише вітати, що ця надія і це відродження, з Божим провидінням, збулися серед Вас», — наголосив він. У коментарі о. Дуарте також запевнив, що секретарі єпископських конференцій різних країн, які присутні тут, поїхавши додому, стануть відкритими каналами, через які голоси Греко-Католицької Церкви в Україні, її потреби доходитимуть до єпископських конференцій їхніх країн. Інформує РІСУ

Як розповів секретар Синоду єпископів УГКЦ владика Богдан (Дзюрах), провідною темою з'їзду є тема священства, священичого покликання. У цьому контексті в УГКЦ сподіваються на те, що Генеральні секретарі Єпископських Конференцій Європи сприятимуть полегшенню можливості служіння за кордоном одружених священиків, оскільки така потреба викликана числом вірних за кордоном, де ще намає організованої структури УГКЦ, зокрема в Італії, Іспанії, та водночас порівняно невеликими покликаннями до неодруженого священства.

«Як і Предстоятель нашої Церкви Патріарх Любомир у своєму вітальному слові до учасників з'їзду, так і я, зверталися до секретарів Єпископських Конференцій Європи з проханням посприяти більшому зрозумінню серед місцевих єпископів потреб наших емігрантів, щоб вони глибше зрозуміли нашу ситуацію, коли нам бракує священиків неодружених. Тому ми просимо, щоб вони більше сприяли праці наших жонатих священиків на території тих країн, де ми ще не маємо своїх структур, ми сподіваємося на їхнє розуміння та солідарність», — зазначив єпископ.

Що ж до можливості подальшого розвитку структур УГКЦ на Заході, то владика Богдан наголосив, що це не залежить від єпископських конференцій, це компетенція Апостольського Престолу. «Маємо позитивний досвід в Німеччині, в Англії, де є екзархати нашої Церкви. Сподіваємося цей досвід дозволить побороти якісь вагання та страхи в цьому питанні та зробити крок на зустріч потребам наших емігрантів», — відзначив єпископ. Проте він зауважив, що питання також полягає в тому, наскільки тривалою буде еміграція в певні країни. «Якщо вона буде тривалою, то рано чи пізно буде потрібно творити якісь структури. Але поки що пройшло надто мало часу, щоб могти належно оцінити феномен еміграції. Думаю, що з кожним роком нам легше буде формулювати наші прагнення, так і нашим братам на Заході — сприймати наші прохання», — підсумував він.

Загалом питання емігрантів та їх прав широко розглядатиметься під час з'їзду. Як наголосив владика Богдан, заклик до захисту прав емігрантів вміщений і в новій енцикліці Папи Римського Бенедикта XVI. За його словами, УГКЦ намагається у різний спосіб покращити становище емігрантів. Зокрема про це свідчить і Звернення Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ щодо ситуації українських трудових емігрантів, прийняте на останній, 45-ій сесії Синоду єпископів УГКЦ, до Президента, Прем'єр-міністра та Голови ВР України з проханням визначити правовий стутусу трудових мігрантів, а також низкою інших пропозицій.

Як відзначив Генеральний секретар Ради Єпископських Конференцій Європи, у питанні еміграції є два важливі аспекти: перший стосується людських прав емігрантів, а другий — того, що може робити Церква у цьому питанні. «Щодо прав емігрантів, то, хоч Церква не може розв'язати ці проблеми, але вона повинна вказувати державі на проблеми з попрушенням прав цих людей», — зазначив він. Говорячи про роль Церкви в цьому питанні, о. Дуарте наголосив, що те, що безпосередньо повинні робити Церкви, так це «показувати любов до цих людей в різний спосіб, а також проповідувати їм Євангеліє». «Ця любов може бути виявлена в різний спосіб: пошук праці для емігрантів, організації притулків для них, допомога в забезпеченні їхніх прав, а також і забезпечення їхніх духовних потреб, пасторальних. Бо ці люди є не тільки потребуючі в соціальному плані, але також і в духовному. І тут Церква повинна працювати: як Церква, з якої походять ці люди, так і місцева Церква, на території якої вони живуть», — наголосив о. Дуарте.

Також, як попередньо наголосив владика Богдан, одним із завдань з'їзду є краще пізнання Української Греко-Католицької та Римо-Католицької Церков. Важливим кроком до взаємопізнання УГКЦ та РКЦ в Україні стали також спільні зустрічі єпископів цих Церков у листопада 2008 року та травні 2009 року. Коментуючи результати цих зустрічей, єпископ наголосив, що «єдність УГКЦ з наслідником святого апостола Петра не базується на якихось політичних вигодах чи виключно на юридичній залежності, але на єдності віри, яку передав нам Ісус Христос». «Тому ми разом з єпископами РКЦ в Україні почуваємося відповідальними за Божий люд, який проживає на наших землях.

І, звичайно, оскільки ми служимо народу Божому, не тільки тим вірним, які ідентифікують себе з УГКЦ чи РКЦ, а усьому суспільству, бо Церква послана до цілого народу, знаходимо дуже багато спільних питань, зокрема в соціальній сфері», — сказав владика. Він розповів, що остання зустріч єпископів обох Церков мала на меті поглибити питання родини, сім'ї, яка повинна бути в центрі турботи держави і є в центрі турботи Церкви.

Під час обговорення можливих способів діяльності в цьому напрямку, було запропоновано провести великий спільний конгрес «За життя» на захисті ненароджених, проти абортів.

http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3534/news/1247485109.html

Свої зауваження можете залиши тут.