КСАВЕРІЙ КНОТЦ: «Віруючі – це нормальні люди, які також живуть статевим життям»
Алан і Барбара Піз зі своїми «венерою» та «марсом» помалу відходять на другий план для українського читача. А на перший виходить… Ксаверій Кнотц! Священик Ордену братів менших капуцинів, доктор пасторального богослов'я сколихнув уяву громадськості своєю новою книгою «Секс, якого не знаєте. Для подружжів, які люблять Бога». Спеціальний гість 17-го форуму видавців у Львові повідав кореспонденту ДЧ секрети подружнього життя і сексу «по-християнськи».
- Українські журналісти вже встигли охрестити вашу книгу «Секс, якого не знаєте» «католицькою камасутрою». Що ви скажете з цього приводу?
- Ні, це не «камасутра» (посміхається). Хоча польські мас-медіа й називають мене «апостолом Камасутри». Журналістів, які шукають і вигадують цікаві провокаційні заголовки, аби їх статті привертали до себе увагу й розкуповувалися, дуже розумію. Навіть захоплююся такими оригіналами.
- Чому ви вирішили, що бути «апостолом Камасутри» – це ваше покликання?
- Це відбувалося не одразу. Не вважаю це моєю примхою. Кілька років тому я зацікавився цією темою, на сьогодні продовжую її розвивати. Так, дехто здійняв навколо цього забагато галасу., але існувало необжите поле – я порушив тишу, наважився говорити про нормальні й природні речі, які чомусь замовчувалися. Мої книги – це відповідь на духовний голод. Сучасна людина має вже забагато фізіологічного сексу… У своїх творах я показав неосяжний простір, і мені приємно чути, що після ознайомлення з моєю літературою в людини відкривається прозріння – вона починає геть по-іншому дивитися на сексуальність…
- Вас не ображає, що в першу чергу вашу книгу беруть до рук саме через слово «секс», розраховуючи зустріти його у книзі аж ніяк не в поєднанні з порадами стосовно подружнього життя пар, які вірять у Бога?
- На мій погляд, цей заголовок дійсно дуже виразно говорить про тему книжки. Це міжнародне слово, й абсолютно всі його розуміють. А ображає мене насправді, коли деякі люди через своє невігластво мають уявлення про Церкву зразка двохсот-трьохсотлітньої давності. Натомість Церква, як і весь інший світ, переживає еволюцію; віруючі – це нормальні люди, які також живуть статевим життям.
Моя книга – не єдиний випадок: у багатьох містах світу релігійні діячі починають писати подібні речі. Схожа книга вийшла в США, вона мала назву «Щасливий секс», і в Італії, тільки там вона називалася «Радісний секс». Тобто я не один серед авторів-релігійників, хто розвиває тему сексу.
- Ви читаєте авторів-сексологів?
- Так. Але так само я читаю богослов'я Івана Павла II.
- Колеги-ченці поділяють вашу думку з приводу релігійності сексу? Наприклад, книгу вашого земляка Януша Вишневського «Самотність в мережі» у деяких навчальних закладах Польщі внесли до «чорного» списку.
– У мене таких проблем немає. Я без великих перешкод доношу свої ідеї до читачів. Сьогодні більшість людей вже розуміє, що треба говорити про секс, але не про патологію… Загалом людям потрібно вчитися говорити про цю сферу життя з повагою і пошаною. Секс став надто «біологізованим». Духовні та моральні цінності відходять на другий план. Крім того, трактують їх як легкий флірт, романтичні зустрічі. Саме з цими явищами я намагаюсь боротися, якщо окреслити мою письменницьку місію.
- Ваші шанувальники люблять цитувати вашу інтернет-сторінку: «Бажаєте оргазму?» «Моліться!». Чесно, звучить аж занадто зухвало…
- Я не поділяю чемності своїх братів по вірі. На мій погляд, любовний екстаз наближає людину до Бога. Тому я раджу подружнім парам молитися для щасливого сексуального життя. На початку відвідувачі моєї сторінки та моїх курсів дійсно бувають дещо шоковані, але в той же час – приємно здивовані…
- Нещодавно натрапила на цікавий факт, що європейські сексологи б'ють тривогу, нібито людство захворіло на «сексуальну анорексію»: 40 пар зі 100 відмовляється від фізичної близькості. Також існує рух антисексуалів… На вашу думку, сучасне людство може знову стати «сексуально стриманим»?
- Більшість людей зацікавлена в сексуальному житті: вони будуть кохатися, мати статеві відносини. Ніякий антисексуальний рух не може вплинути на речі, на які людина «запрограмована» Богом. Рух антисексуалів, як і культ різних речей, без яких людина нібито не в змозі відчути всіх радощів сексу, мені не зрозумілий.
- Як ви ставитеся до розповсюдженого сьогодні планування сім'ї? Хіба дитина – це не дар Божий? Хіба її можна планувати?
- Одне не перешкоджає іншому. Є багато ситуацій, коли батьки бачать, що в даний момент було б добре, якби зараз зачалася дитина. І тому – я за планування, але за умови пізнання й розуміння свого тіла. У менструальному циклі є час, коли жінка не плідна, його можна просто вирахувати, а не ковтати кілограмами контрацептиви. Тільки сексуально неосвічені люди вважають, що коли не застосовувати контрацепції, то буде десятеро дітей… Якщо жінка добре знає своє тіло, в неї ніколи не буде десятеро дітей (звісно, якщо вона сама цього не хотітиме). У мене є знайомі подружжя, які мають по двоє дітей, бо саме стільки й планували. Це не заважало їм протягом двадцяти років природно слідкувати за своєю плідністю, а не застосовувати таблетки. Насичене статеве життя – шлях до Господа. Хто вірить у Бога, той знає, що Господь присутній в усіх проявах людського життя – в коханні, шлюбі й у сексі.
- Що ви радите батькам відповідати на «страшне» питання «Звідки я взявся?»
- Дуже важливо завжди говорити в контексті любові, тобто: діти народжуються тому, що тато і мама любили одне одного. А потім поступово говорити дитині дедалі більше. Наприклад, якщо сьогодні малечі вистачає того, що вона взялася з живота мами, то не треба говорити більше. Але прийде час і дитина знову підійде, щоб з'ясувати, а звідки вона взялася у животику? Усвідомить, що не могла вона там невідомо звідки сама собі взятися. І тоді дуже важливо не збрехати «приніс лелека», «з капусти», «від поцілунку». Дитя вже на той момент може бути дуже мудрим. Напевно, не раз вже цілувало маму й тата, бабу та тітку – і знає, що від цих поцілунків діток не було…
- Коли ви були дитиною, ви шукали відповідь на це запитання у книжках «для дорослих»?
- У моїй родині такі книги не ховали, а ми, діти, ніколи їх не шукали. Натомість, коли був іще в садочку, батьки купили мені таку книжку для дітей. Там були малюночки, які показували, звідки беруться маленькі котики, собачки, дітки. Це була моя перша сексуальна освіта.
- Ви прийняли обітницю целібата, тож наскільки ви вважаєте себе компетентним у темі сексу?
- Ніхто не питає лікаря-геніколога, звідки його компетенція, якщо він не є жінкою і ніколи не народжував дітей. Не треба страждати на порок серця, щоб бути кардіологом, або ставати алкоголіком, щоб лікувати від алкоголізму… . Тому це питання пов'язане з нашою культурою. Насправді кожен по-інакшому бачить Святе письмо. Я, наприклад, бачу релігійний вимір сексуального життя. Власне, моє завдання – допомогти побачити, що секс – це не тільки пошук задоволення. Це може бути дуже глибокий зв'язок, єдність між людьми. Аж до відкриття, що ми з вами є самим Богом!
Спілкувалася Іра Татаренко
..
0 comments:
Post a Comment