Аборти з духовної та медичної точок зору

Проблема абортів становить собою проблему комплексну – медичну, економічну політичну і, найголовніше, – духовну.

Медичну, тому що операція по перериванню вагітності викликає численні ускладнення, часто злоякісного характеру, дуже важкі, довготривалі, можуть призвести до смерті. Після аборту жінка часто виявляється стерильною, а якщо і здатна народжувати дітей, то вони з΄являються на світ недоношеними, ослабленими і, в свою чергу, приносять хворе потомство. Гінекологи іноді кажуть: "Ми надаємо два види послуг – робимо аборти, а потім усе життя лікуемо ускладнення від абортів".

Проблема політична. Відомо, що найжорстокіші тирани XX століття, Ленін та Гітлер, використовували у своїй політиці аборти як політичний інструмент винищування неугодних націй.

Проблема економічна. Аборт підриває економіку країни. Мало того, що безпосереднє проведення абортів потребує величезних коштів, які могли б бути використані на інші потреби, то ще великі кошти йдуть на лікування ускладнень, безпліддя, втрату працездатності та скорочення життя міліонів жінок. Та й цього замало: в Росії, наприклад, через демографічне виродження на двох працюючих припадає один утриманець. При такому співвідношенні суспільство не може забезпечити пенсіонерам самий мінімальний догляд. Звідси сотні тисяч старих, які лежать у лікарнях без належного догляду і не мають коштів на існування.

Проблема духовна. Її зміст у тому, що ніякий гріх не проходить безслідно ні для самої людини, ні для її дітей, ні для суспільства і країни в цілому. Невинна кров волає до Бога про помсту, діти повторюють гріхи батьків, часто вони ніби неусвідомлено  чинять помсту суспільству за своїх вбитих братів і сестер.

Отже, що таке аборт? Спочатку, я спробую довести істинність християнського погляду на аборт як на вбивство з наукової точки зору.

Ви, як лікарі швидкої допомоги, повсякчас стикаєтеся зі смертю і за службовим обов΄язком маєте юридично її фіксувати. Що можна вважати за момент смерті? Є  декілька критеріїв, відсутність яких говорить про припинення життя:

 Електрична активність мозку
 Електрична активність серця
 Серцебиття

Усім цим критеріям відповідає ненароджена дитина, причому не на пізній стадії ембріонального розвитку, а у той час, коли мати тільки-но дізнається про вагітність по припиненню звичайного місячного цикла – 1 місяць.

Може виникнути запитання. А може це ще не людина? У нього є серце, нирки, працює мозок і т.д., але це усього лише рибка, пуголовок, амеба? Може, це просто шматок м΄яса? Так ось, наука з повною достовірністю каже нам: по генетичному складу клітини ембріона ідентичні генетичному складу дорослого. Унікальний генетичний код, який визначає будову тіла людини, її унікальність, неповторність, виникає у момент злиття ядер чоловічої та жіночої статевих клітин, тобто у момент зачаття. Після зачаття нічого, крім води, енергії та їжі, не приноситься ззовні. Далі йде розвиток вже закладеного. Зигота – одна єдина клітина, з якої почалося наше життя, має властивості людини і не існує якогось чарівного моменту, критичної межі, коли можна сказати, що ембріон став людиною.

В ненародженої дитини є навіть воля – тому як зразу після зачаття вона говорить: "Хочу їсти", посилаючи матері гормональний сигнал про початок вагітності.

Але є і більш вагомі докази, які відносяться до духовної сторони. В кожної людини є душа. Якщо Бог дав життя, то це життя не можна знищити. Його можна тільки вбити. Але душа залишиться. Наукою доведено, що душа залишається та існує після смерті. Так само і души ненароджених немовлят залишаться й нікуди не зникнуть, на батьків чекає обов΄язкова зустріч з душами ненароджених дітей.

Отже, доведено, аргументи, які стверджують, що життя людини починається після народження безпідставні з наукової точки зору. Інша група аргументів стосується принципу "ціль виправдовує засоби" і припускає, що існують нібито вагомі підстави, які виправдовують вбивство. Прийнявши таке виправдання, ми переступаємо певну моральну межу, небезпечний поріг, за яким дається згода на вбивство. Тим самим ми спростовуємо безсумнівну з погляду Бога істину "не вбий" і йдемо проти Нього, переступаємо Його Заповіт. Далі, за порогом сумління, решту перебороти буде легше.

Що ж можна запропонувати для вирішення проблеми? Оскільки вона має духовне походження, то й боротися з абортами потрібно духовними методами. Це проповідь покаяння, християнського способу життя, вічних християнських цінностей. Тому ця проблема вирішується тільки в християнській сім΄ї.

Я маю попередити про одну хибну думку, яка стосується цього питання. Існує погляд, що нібито можна боротися з абортами і хворобами, які передаються статевим шляхом, за допомогою протизаплідних засобів і так названого "статевого освічення". Такий досвід є на Заході. Широке впровадження "статевого освічення", доступність контрацепції в США призвели до дворазового збільшення числа абортів. Та цього замало. В результаті такої "сексуальної революції" Америку охопила справжня епідемія венеричних хвороб та злочинів на сексуальному грунті.

Основним виразником цієї хибної думки є Міжнародна Федерація планування сім΄ї МФПС (International Planned Parenthood Federation, IPPF). Ця організація входить до складу цілої індустрії, яка отримує прибуток від експлуатації статевого інстинкту і зацікавлена у його гіпертрофічному виявленні. Федерація отримує прибуток від провадження абортів, продажу протизаплідних засобів. Однією з її задач є зменшення чисельності населення. Статеве освічення, яке проводить ця організація під час своїх набігів на російські школи, інакше як розбещенням назвати не можна. Дітей навчають статевим збоченням, онанізму, показують картинки розбещувального змісту, роздають протизаплідні засоби. На превеликий жаль, наша країна обрана в якості жертви, і тут, в Росії, в Україні та Білорусії, Федерація планування сім΄ї проводить політику зменшення чисельності слов΄янського населення.

Особливо прикро, що така політика знаходить підтримку у Фонду народонаселення ООН, а також в наших країнах, не дивлячись на те, що всі розуміють, яких втрат ми зазнали під час двох світових війн, громадянської, ленінсько-сталінських репресій, чорнобильської катастрофи. Загальні демографічні втрати східних слов΄ян в XX столітті складають декілька сотень міліонів людей!

Я сподіваюся, що у політиків і лікарів достатньо державної мудрості не йти на поводу у секс-революціонерів, контролерів за народжуваністю і що "планування сім΄ї" не стане частиною державної політики.

Якщо повернутися до головного, то що ж можна вдіяти? Альтернативи незайманості немає. Нема іншого шляху, як утримання від статевих стосунків до шлюбу, збереження шлюбної вірності. Ніщо не може так убезпечити від абортів, розлучень, венеричних хвороб, підліткових вагітностей, крім як повернення до християнського способу життя. Будь-які спроби вирішити проблему іншим шляхом приречені на провал.

Якщо говорити про конкретні форми роботи в сьогоднішніх умовах, то у нашій парафії є деякий досвід. Чотири роки назад в Москві, в парафії храма Благовіщення Пресвятої Богородиці був створений Православний Медико-освітній центр "Жизнь". Центр ставить на меті розповсюдження достовірної інформації про ненароджених дітей та інших питань медицини.

Ми читаємо лекції старшим учням, де розповідаємо про те, що необхідно поважати і захищати людське життя з моменту зачаття, про те, що таке християнський шлюб. Ми абсолютно впевнені, що хоча б частина дітей, які прослухали таку лекцію, не будуть робити аборти.

Також видаємо друковані матеріали, які направлені на те, щоб змінити суспільну думку на користь християнських цінностей та пояснити, що аборт – це вбивство.

Є дуже ефективною робота з жінками, які прийняли рішення про аборт. Не дивлячись на ступінь цієї рішучості, кожна з них потребує співбесіди. Після співбесіди їй потрібно дати тиждень-другий на роздуми. Багато з них вже не повертаються. Така форма роботи має великі перспективи при співпраці Православної Церкви і Охорони Здоров΄я. Кінцевий результат – врятовані людські життя.

Досить практичною виявляється і форма співпраці з лікарями, які на своєму робочому місці мають можливість вплинути на рішення жінки щодо переривання вагітності. Ми готові постійно забезпечувати їх матеріалами, листівками, буклетами.

Керівник центру "Жизнь" священик Максим
Виступ на запорізьській конференції 2 жовтня, 1997 р.
http://orthomed.ru

..