Я завжди згадуватиму свою першу дитину

11:57 AM 0 Comments


Тема абортів в нашому домі заборонена. Я категорично проти, незалежно від показань, особливо в умовах нашої продажної медицини. Ми з чоловіком дуже зраділи, коли дізналися, що у нас буде малюк. Ми до нього зверталися по імені, гладили його, розмовляли з ним, ми його любили. Те, що було потім, ніколи не зникне з моєї пам'яті.

Мене поклали на збереження, але зберегти моє чотиритижневе дитя не вдалося.

Пройшло вже 2 місяці, а я плачу щодня. Не допомагають утіхи, не допомагає церква, не допомагає нічого. Так, у нас будуть діти, але у мене ніколи не буде мого єдиного першого малюка, який кожною клітинкою свого крихітного тіла хапався за спробу вижити, чиє мікроскопічне сердечко скажено билося від страху смерті. Того, хто ридав разом зі мною від розуміння вічної розлуки, що наближалася. Це було понад наших з ним сил. Ми обидва боролися, але я вижила, а він - ні.

Знаючи про його присутність в моєму тілі всього 2 тижні, ми з чоловіком так його полюбили, що дорожче за нашого малюка у нас нічого не було, так само як і не було нікого щасливіше за нас, але щасливі ми були всього 2 тижні… потім був викидень. І я точно знаю, що коли мені буде і 30, і 60… я завжди згадуватиму свою першу дитину, оскільки її втрата для мене була не меншою, ніж втрата народженої дитини. І наш малюк знатиме, що він був і буде улюблений, не дивлячись на те, що він ніколи не народиться. Адже він знає, що ми його чекали і зробили все можливе, щоб він побачив небо і сонечко, він знає, що ми хотіли поділитися нашим щастям з ним.

Зараз йому було б уже 15 тижнів. Дівчата, мене, слава богу, ця доля минула, але все таки хочу сказати - не робіть ніколи аборти. Якщо вам дана ця дитина, значить, прийшов час і для вас, і для нього. Нічого випадкового не буває. Ви не будете розуміти істини всіх неприємностей, і не в радість будуть умови життя і кількість грошей, - убита частинка вашої душі буде постійно вас переслідувати, яким би казковим життя не здавалося. Завжди спливатимуть якісь асоціації, цифри і дати. Завжди ви будете рахувати вже неможливі ЙОГО дні народження. Ви ніколи себе не пробачите за неправильно прийняте рішення. І якщо мені сниться веселий, усміхнений карапуз, який біжить до мене і кидається мені на шию із словами: "Я з тобою, матуся", то у ваших снах буде нещасна дитина, з повними сліз і болю очима, в яких читатиметься питання: "За що?" Ніщо не коштує життя ненародженого немовляти.

http://www.noabort.net

..

0 comments:

Кожну дитину потрібно берегти, як єдину

11:51 AM 0 Comments


Випадково потрапила на цей сайт, і захотілося внести і мої п'ять копійок. Сказати сто разів сказане. Я завагітніла в 20 років. Батько дитини мене негайно кинув. Я вчилася в університеті і жила у мами, яка не працювала. Грошей не те, щоб було мало, а не було взагалі. Я дуже хотіла дитину, але подруги намагалися збити з пантелику.

Я навіть за направленням на аборт сходила в лікарню. І викинула його дорогою назад. Вирішила, будь що буде, і народила. Залишилася на другий рік, але університет закінчила. Правда, були довгі роки без коханого чоловіка в житті. Дитину коханого ростила. Потім вийшла заміж і через деякий час зрозуміла, що безплідна. Поставили діагноз: нез'ясовне безпліддя. Мені 37 і моїй коханій донечці скоро 16, ніяких інших дітей у мене більше не було. Господь мені послав тільки одну. І послав засоби виростити її - ми живемо вже багато років у Парижі. Ні про що не шкодую. Я щаслива. Я до цих пір з жахом думаю про моє хвилинне коливання, про те, що могла б зробити непоправне. Ми ніколи не можемо знати - скільки нам їх дано, не ми вирішуємо. Тому кожного потрібно берегти, як єдиного. Та він такий і є…

Світлана

http://www.noabort.net

..

0 comments:

Лікар хотів убити живу дитину

11:46 AM 0 Comments

У січні 2006 р. я завагітніла, малюк був дуже бажаний. Вже тоді я знала, що ні за яких обставин не дозволю нікому позбавити мене малюка

..

0 comments:

Лікар хотів убити живу дитину

11:43 AM 0 Comments


У січні 2006 р. я завагітніла, малюк був дуже бажаний. Вже тоді я знала, що ні за яких обставин не дозволю нікому позбавити мене малюка.

У березні я потрапила на збереження. Направили на УЗІ, де як грім серед ясного неба прогримів вирок лікаря: "На чищення! Вагітність завмерла." Я дивилася не її і не вірила! Ні! Неправда! Я ж знаю, що він живий. Я просила ще раз подивитися, але лікар була невблаганна. Тоді я просто вийшла з кабінету і попросила чоловіка приїхати за мною. Я написала заяву зав. відділенню і просто виїхала. Ніхто за мною не гнався, напевно, ще тому, що чоловік спеціально надів міліційну форму.

Ми поїхали в приватну клініку, до одного дуже авторитетного лікаря. Там нам сказали, що дитина абсолютно здорова, ніяких відхилень, а тим більше ознак вагітності, що завмерла, немає. Зараз моєму диву майже 2 роки. Я не уявляю, що зі мною було б, якби я погодилася на аборт. А тому лікареві я щиро бажаю найсерйознішого покарання за свою недбайливість. Тому, милі дівчатка, вірте тільки своєму серцю!

Світлана

http://www.noabort.net

..

0 comments:

«Я й не думала про аборт, завагітнівши в 9 класі»

12:35 AM 0 Comments

Валентина Нестерчук, м.Нововолинськ

Дивлячись на цю милу дівчину, важко повірити, що вона виховує трьох дітей, дбає про господарство, майже нарівні з чоловіком працює на будівництві й, крім цього, навчається в одному з луцьких вузів на стаціонарному відділенні.

А ЇЙ БУЛО ЛИШЕ ТРИНАДЦЯТЬ…
Неоніла Вашук зустріла судженого на весіллі свого двоюрідного брата. Увесь вечір вони протанцювали, дивлячись одне одному у вічі й розуміючи, що розлучитися просто не можуть. І дарма, що думають люди… Байдуже, що він на вісім років старший, а їй лише тринадцять… Неоніла відчула себе королевою, адже у неї тепер був хлопець, та ще й на кілька років старший, крім цього – ді-джей у клубі…
-Батьки знали про моє раннє захоплення, - розповідає моя співрозмовниця, - тому всіляко намагалися вберегти мене, забороняли виходити з дому ввечері, не дозволяли бачитися з Сергієм. Добре, що у хаті є вікна (сміється – авт.).
У той час для неї не існувало нікого, був тільки він. Один-єдиний, найкращий у світі. Мало не щовечора хлопець приходив до коханої у сад під яблуню. Неоніла виходила до нього й пригощала щойно спеченими пирогами, а він частину віддавав собаці Пальмі, щоб знав його і пропускав наступного разу.
ЗАВАГІТНІЛА В ДЕВ'ЯТОМУ КЛАСІ
Коли Неоніла відчула, що носить під серцем дитину, в душу закрався страх. Вона переживала, як зреагує її коханий, боялася, що скажуть батьки, однокласники та односельці. Проте жодної секунди не сумнівалася в тому, що народжуватиме.
Батькам дівчина вирішила нічого не розповідати, повідомила новину лише Сергієві. Проте такої реакції дівчина не очікувала. Коханий пильно і так серйозно подивився в очі, а за секунду засяяв від радості.
День весілля у Неоніли й Сергія був особливим. У вальсі разом із щасливими нареченими кружляли тисячі білосніжних сніжинок. Закохані були найщасливішими в світі й вірили: ніхто не може зіпсувати їм свята.
Через місяць, якраз на Міжнародний жіночий день, у них народилася донечка Анастасія. Минуло лише кілька тижнів після пологів, як Неля вирішила здавати випускні іспити й отримати свідоцтво про неповну середню освіту. І їй це вдалося. Молода мама закінчила дев'ятий клас, відгуляла випускний і вирішила навчатися далі. У перерві між уроками бігала додому годувати грудне дитя, пеленала його, заколисувала.
Непомітно промайнуло два нелегкі роки. В той час, коли Нелині однолітки насолоджувалися безтурботною юністю, дівчина виховувала донечку, була господинею в домі, вирішувала сімейні проблеми й несла нелегкий тягар подружнього життя.
ПРОВЧИВШИСЬ РІК, ЗАВАГІТНІЛА ВДРУГЕ
- Після закінчення одинадцятого класу, - каже моя співрозмовниця, - я сказала чоловікові, що хочу навчатися далі, він цьому не дуже зрадів. Проте я наполягла. Подала документи у Дубнівське медичне училище, та не вступила. Часу на пошуки нового вузу було обмаль. Дізналася, що один із приватних вищих навчальних закладів Луцька проводить набір студентів. Вступила туди й з головою поринула в навчання. Жила в обласному центрі на квартирі, а на вихідні їздила додому, де разом з моїми батьками жив і чоловік з донькою.
Провчившись кілька тижнів, Неоніла відчула, що завагітніла знову. Вибір у неї був, проте Неля навіть не думала життям дитини платити за можливість отримати освіту. Коли народився Максимко, жінка взяла академвідпустку й присвятила себе дитині. Раділа його першим зубчикам, словам, крокам, переживала, коли він хворів, не спала ночами, як плакав. Через рік Неоніла повернулася до навчання.
Звичайна студентка - старанна, розумна. Вона лише на рік-два старша від своїх одногрупників, проте величезний життєвий досвід відчувався відразу. Тоді, як її товариші страждали від нерозділеного кохання, вибирали, в чому йти на побачення, знайомилися з хлопцями, вона думала про зовсім інші речі – у неї була сім'я і двоє дітей. Ніхто з одногрупників жодного разу її не осудив, усі просто захоплювалися її відвагою і мудрістю.
НА ТРЕТЬОМУ КУРСІ НАРОДИЛА ТРЕТЮ ДИТИНУ
Якось Неля сказала своїм найближчим подругам, що чекає дитину. «Невже відважишся на третю?» - запитали в один голос. «Звичайно!» - з усмішкою відповіла вона.
- Є багато подружніх пар, які хочуть мати дітей, - каже жінка, - проте не можуть, тому я вважаю величезним щастям, що маю можливість подарувати життя новій людині. Якщо Бог обрав мене для цього, я просто не маю права вбити. Та й не змогла б.
Народженню Артемка раділи не лише батьки та рідні, а й весь університет. Телефонували, цікавилися, як він. На навчання дівчина приїжджала рідко, оформила вільне відвідування, а з початком нового навчального року разом з усіма сіла за парту, щоб вчитися. Тепер вона щодня їздить додому.
- Троє малюків і одна «важка» дитина (про чоловіка – авт.) - це вам не жарти, – каже Неоніла. - Настя навчається в школі, з нею доводиться робити уроки, а за хлопцями потрібно дивитися щодня, щоб, бува, чого не утнули, та й домашньої роботи вистачає, адже ми переїхали у тимчасове житло, будуємо дім.
У неї є все, про що може мріяти будь-яка дівчина: коханий чоловік, діти, вона закінчує навчання й планує робити кар'єру. Й діти їй не стали на заваді.

http://www.volodymyr.in.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=239&Itemid=34&lang=

Свої зауваження можете залиши тут.

0 comments:

Я завжди згадуватиму свою першу дитину

10:44 PM 0 Comments


Тема абортів в нашому будинку заборонена. Я категорично проти, незалежно від показань, особливо в умовах нашої продажної медицини. Ми з чоловіком дуже зраділи, коли дізналися, що у нас буде малюк. Ми до нього зверталися по імені, гладили його, розмовляли з ним, ми його любили. Те, що було потім, ніколи не зникне з моєї пам’яті.

Мене поклали на збереження, але зберегти моє чотиритижневе дитя не вдалося.

Пройшло вже 2 місяці, а я плачу щодня. Не допомагають утіхи, не допомагає церква, не допомагає нічого. Так, у нас будуть діти, але у мене ніколи не буде мого єдиного першого малюка, який кожною клітинкою свого крихітного тіла хапався за спробу вижити, чиє мікроскопічне сердечко скажено билося від страху смерті. Того, хто ридав разом зі мною від розуміння вічної розлуки, що наближалася. Це було понад наших з ним сил. Ми обидва боролися, але я вижила, а він - ні.

Знаючи про його присутність в моєму тілі всього 2 тижні, ми з чоловіком так його полюбили, що дорожче за нашого малюка у нас нічого не було, так само як і не було нікого щасливіше за нас, але щасливі ми були всього 2 тижні… потім був викидень. І я точно знаю, що коли мені буде і 30, і 60… я завжди згадуватиму свою першу дитину, оскільки її втрата для мене була не меншою, ніж втрата народженої дитини. І наш малюк знатиме, що він був і буде улюблений, не дивлячись на те, що він ніколи не народиться. Адже він знає, що ми його чекали і зробили все можливе, щоб він побачив небо і сонечко, він знає, що ми хотіли поділитися нашим щастям з ним.

Зараз йому було б уже 15 тижнів. Дівчата, мене, слава богу, ця доля минула, але все таки хочу сказати - не робіть ніколи аборти. Якщо вам дана ця дитина, значить, прийшов час і для вас, і для нього. Нічого випадкового не буває. Ви не будете розуміти істини всіх неприємностей, і не в радість будуть умови життя і кількість грошей, - убита частинка вашої душі буде постійна вас переслідувати, яким би казковим життя не здавалося. Завжди спливатимуть якісь асоціації, цифри і дати. Завжди ви будете рахувати вже неможливі ЙОГО дні народження. Ви ніколи себе не пробачите за неправильно прийняте рішення. І якщо мені сниться веселий, усміхнений карапуз, який біжить до мене і кидається мені на шию із словами: “Я з тобою, матуся”, то у ваших снах буде нещасна дитина, з повними сліз і болю очима, в яких читатиметься питання: “За що?" Ніщо не коштує життя ненародженого немовляти.

http://www.noabort.net

..

0 comments:

Кожну дитину потрібно берегти, як єдину

10:30 PM 0 Comments


Випадково потрапила на цей сайт, і захотілося внести і мої п’ять копійок. Сказати сто разів сказане. Я завагітніла в 20 років. Батько дитини мене негайно кинув. Я вчилася в університеті і жила у мами, яка не працювала. Грошей не те, щоб було мало, а не було взагалі. Я дуже хотіла дитину, але подруги намагалися збити з пантелику.

Я навіть за направленням на аборт сходила в лікарню. І викинула його дорогою назад. Вирішила, будь що буде, і народила. Залишилася на другий рік, але університет закінчила. Правда, були довгі роки без коханого чоловіка в житті. Дитину коханого ростила. Потім вийшла заміж і через деякий час зрозуміла, що безплідна. Поставили діагноз: нез’ясовне безпліддя. Мені 37 і моїй коханій донечці скоро 16, ніяких інших дітей у мене більше не було. Господь мені послав тільки одну. І послав засоби виростити її - ми живемо вже багато років у Парижі. Ні про що не шкодую. Я щаслива. Я до цих пір з жахом думаю про моє хвилинне коливання, про те, що могла б зробити непоправне. Ми ніколи не можемо знати - скільки нам їх дано, не ми вирішуємо. Тому кожного потрібно берегти, як єдиного. Та він такий і є…

Світлана


http://www.noabort.net

..

0 comments:

Лікар хотів убити живу дитину

10:26 PM 0 Comments


У січні 2006 р. я завагітніла, малюк був дуже бажаний. Вже тоді я знала, що ні за яких обставин не дозволю нікому позбавити мене малюка. У березні я потрапила на збереження. Направили на УЗІ, де як грім серед ясного неба прогримів вирок лікаря: “На чищення! Вагітність завмерла.”

Я дивилася не її і не вірила! Ні! Неправда! Я ж знаю, що він живий. Я просила ще раз подивитися, але лікар була невблаганна. Тоді я просто вийшла з кабінету і попросила чоловіка приїхати за мною. Я написала заяву зав. відділенню і просто виїхала. Ніхто за мною не гнався, напевно, ще тому, що чоловік спеціально надів міліційну форму.

Ми поїхали в приватну клініку, до одного дуже авторитетного лікаря. Там нам сказали, що дитина абсолютно здорова, ніяких відхилень, а тим більше ознак вагітності, що завмерла, немає. Зараз моєму диву майже 2 роки. Я не уявляю, що зі мною було б, якби я погодилася на аборт. А тому лікареві я щиро бажаю найсерйознішого покарання за свою недбайливість. Тому, милі дівчатка, вірте тільки своєму серцю!

Світлана

http://www.noabort.net

..

0 comments:

За останні дев’ять років число абортів на Україні скоротилося майже в п’ять раз

1:27 PM 0 Comments

   http://www.medportal.ru/mednovosti/news/2008/10/24/abortion/      На Україні  в  п’ять разів скоротилося число абортів За останні дев’ять років число  абортів на Україні скоротилося майже в п’ять разів. Про це заявив президент  України  Віктор  Ющенко, виступаючи на з’їзді фахівців з соціальної медицини і організації охорони здоров’я в Житомирі, повідомляє УНІАН. 

    ”Ще  дев’ять років тому ми мали десь мільйон абортів в рік в Україні,  в  цьому  ж році ця сумна статистика зменшилася до 200 тисяч”,  -  заявив  український  президент,  додавши,  що  не дивлячись на великий прогрес, в боротьбі за зниження числа абортів в країні залишаються “недоробки”  “на рівні  сім’ї,  общини  і суспільства в цілому”. Крім того,   Ющенко,   відзначив  позитивні  зрушення  у  вирішенні  проблеми сирітства. Зокрема,  за його словами, за останні чотири роки в країні  різко  скоротилося  число  чекаючих усиновлення дітей-сиріт у віці до трьох років.
 Православний медичний сервер

Свої зауваження можете залиши тут.

0 comments:

Вона носить ангела в собі

11:37 AM 0 Comments

Так казали про вагітну жінку і всіляко її оберігали. Дітей народжували стільки, «скільки Бог послав», вважаючи: якщо дарується дитина, то буде дано на неї і хліба.

Поява нової людини на світ — таїна, яка ще й досі не розгадана, незважаючи на всі найсучасніші наукові досягнення. Інформація про кожну людину існує ще до її появи. Час, коли душа вселяється в тіло майбутньої людини, невідомий нікому, це божественна таємниця. Довкола люблячих чоловіка та жінки створюється сяюче магнітне поле любові, в якому присутні всі види енергій, необхідні для започаткування і зростання нового життя. Діти, народжені в такому полі, надзвичайно обдаровані, у них великий запас життєвої енергії.
Раніше, коли шлюби з примусу були не рідкістю, доглядати батьків традиція зобов'язувала найменшу дитину, тобто зачату в той час, коли її батьки вже звикли одне до одного чи полюбили одне одного. Позбавлятися таких дітей великий гріх. Власне, кожен аборт є гріхом, але такий — особливим. Дитя — дар Божий, ангел, що перебуває в чистоті і непорочності до семи років, вважали в народі. Помічено, що навіть дикі звірі не чіпають малих дітей, оскільки відчувають їхню гармонійність і цілісність.
Життя розвивається за власними законами, не кожна зернина, кинута в землю, сходить. Так, мабуть, не кожна душа може знову з'явитися на світ. Жінці, яка ризикне перервати вагітність, слід знати, що в цей період кожна клітинка її організму вже перебудувалася на прийняття і розвиток нового життя. Фізичні рани в тілі швидко загояться, але біоенергетичні польові структури організму ще довго будуть врівноважуватися. До того ж душі загублених немовлят можуть довго перебувати біля матері, заважати їй нормально сприймати життя, впливати на здоров'я народжених дітей. Тому, якщо жінка змушена зробити такий крок, їй потрібно покаятися.
Від того, наскільки радісно, комфортно почувається жінка під час вагітності, значною мірою залежить здоров'я майбутньої дитини. В народі добре знали це і оберігали вагітну від стресів: їй заборонялося перебувати на похоронах, дивитися на пожежу, потворних людей, калік.

 

 

Галина БОНДАРЕНКО, етнолог. Фото Юрія ВЕНГЕРЕША


www.golos.com.ua

..

0 comments:

Вона носить ангела в собі

11:28 AM 0 Comments

Так казали про вагітну жінку і всіляко її оберігали. Дітей народжували стільки, «скільки Бог послав», вважаючи: якщо дарується дитина, то буде дано на неї і хліба.

Поява нової людини на світ — таїна, яка ще й досі не розгадана, незважаючи на всі найсучасніші наукові досягнення. Інформація про кожну людину існує ще до її появи. Час, коли душа вселяється в тіло майбутньої людини, невідомий нікому, це божественна таємниця. Довкола люблячих чоловіка та жінки створюється сяюче магнітне поле любові, в якому присутні всі види енергій, необхідні для започаткування і зростання нового життя. Діти, народжені в такому полі, надзвичайно обдаровані, у них великий запас життєвої енергії.
Раніше, коли шлюби з примусу були не рідкістю, доглядати батьків традиція зобов'язувала найменшу дитину, тобто зачату в той час, коли її батьки вже звикли одне до одного чи полюбили одне одного. Позбавлятися таких дітей великий гріх. Власне, кожен аборт є гріхом, але такий — особливим. Дитя — дар Божий, ангел, що перебуває в чистоті і непорочності до семи років, вважали в народі. Помічено, що навіть дикі звірі не чіпають малих дітей, оскільки відчувають їхню гармонійність і цілісність.
Життя розвивається за власними законами, не кожна зернина, кинута в землю, сходить. Так, мабуть, не кожна душа може знову з'явитися на світ. Жінці, яка ризикне перервати вагітність, слід знати, що в цей період кожна клітинка її організму вже перебудувалася на прийняття і розвиток нового життя. Фізичні рани в тілі швидко загояться, але біоенергетичні польові структури організму ще довго будуть врівноважуватися. До того ж душі загублених немовлят можуть довго перебувати біля матері, заважати їй нормально сприймати життя, впливати на здоров'я народжених дітей. Тому, якщо жінка змушена зробити такий крок, їй потрібно покаятися.
Від того, наскільки радісно, комфортно почувається жінка під час вагітності, значною мірою залежить здоров'я майбутньої дитини. В народі добре знали це і оберігали вагітну від стресів: їй заборонялося перебувати на похоронах, дивитися на пожежу, потворних людей, калік.

Галина БОНДАРЕНКО, етнолог.

 

Фото Юрія ВЕНГЕРЕША.

www.golos.com.ua

..

0 comments:

Створено Асоціацію лікарів католиків Києва

11:18 AM 0 Comments

19 жовтня 2008 року у Києві в храмі Св. Василія Великого, з благословення Владики Богдана (Дзюраха), Єпископа-помічника Київської архиєпархії, відбулося перше засідання Асоціації лікарів католиків Києва. Створити Асоціацію лікарів католиків було запропоновано 28 вересня 2008 року на закінчення Хрестовоздвиженських реколекції “Агіотерапія”.


Перша зустріч розпочалася із Молебня до Пресвятої Богородиці. Після цього відбулося засідання асоціації. Про Львівську асоціацію лікарів католиків учасникам зустрічі розповіли президент Львівської асоціації п. Іван Луць та духівник асоціації ієромонах Корнилій (Яремак), ЧСВВ. Вони представили мету, напрямки діяльності та приклади співпраці Асоціації лікарів католиків Львова із різними міжнародними організаціями у світі.
Наступна зустріч Асоціації лікарів католиків Києва запланована на 23 листопада 2008 року. Вона відбудеться о 12.00 у храмі Св. Василія Великого і розпочнеться Святою Літургією.
  о. Мирослав Латинник,
голова Архиєпархіальної комісії
у справах душпастирства охорони здоров'я
Київської архиєпархії


http://www.rr.lviv.ua/news.php?item=1326

..

0 comments:

Отець Валерій Сиротюк: “Не вбивайте мамо” (відеокліп).

10:42 AM 0 Comments

Відеокліп отця Валерія Сиротюка “Не вбивайте, мамо!” Подивитись від

..

0 comments:

Завмерла вагітність

12:46 AM 0 Comments

Останнім часом все частіше зустрічаються випадки завмирання вагітності у жінок. Спеціалісти, які роблять УЗД, кажуть, що раніше подібний діагноз ставився жінкам десь раз на тиждень, сьогодні ж і дня не проходить без нього. Особливо болісним цей діагноз стає для тих, хто ретельно планував свою вагітність, для кого вона була бажаною і очікуваною. Причому таке може статися кілька разів поспіль у однієї жінки, що може призвести до стресу та нервових розладів.

Причини цього явища достеменно не відомі, але всі ми мусимо розуміти, що той світ. У якому ми живемо, накладає на нас свій відбиток. Екологія, генно-модифіковані продукти харчування, постійне перебування в зоні дії електро-магнітних хвиль і загальне погіршення стану здоров'я нинішнього покоління тихо роблять свою справу.

Про завмерлу вагітність говорять у випадку припинення розвитку вагітності і загибелі плоду. Причинами завмерлої вагітності можуть бути пороки розвитку плоду та внутрішньоутробна інфекція, вплив шкідливих факторів (паління, вживання алкоголю, вібрація, загазованість, радіація і т.д.), імунологічні конфлікти (наприклад, резус-конфлікт), гормональна недостатність, хронічні запальні захворювання матки, соматична патологія матері та ускладнення вагітності (наприклад, прееклампсія). При цьому ріст матки зупиняється. На УЗД виявляють відсутність серцевої діяльності плоду, зменшення навколоплідних вод.

Вагітність, що не розвивається (або завмерла), - це загибель ембріона на тому чи іншому терміні вагітності. Найчастіше це відбувається до 12 тижнів вагітності. Після загибелі ембріона відшарування плодового яйця відбувається не відразу, і жінка продовжує добре почуватися. Через якийсь час відбувається відшарування плодового яйця, з’являються тягнучі болі внизу живота і в попереку, кров’янисті виділення з піхви, найчастіше в невеликій кількості.

Діагноз ставиться на підставі ультразвукового дослідження по невідповідності розмірів плодового яйця терміну вагітності і по відсутності серцебиття плоду. Після того, як було поставлено діагноз, необхідно провести термінове вишкрібання порожнини матки. Відкладати цю процедуру, сподіваючись на мимовільний викидень, не можна, оскільки в порожнині матки відбувається розпад тканин загиблого ембріона, інфікування плодового яйця, інтоксикація всього організму, порушення згортання крові. Наслідком цього може бути розвиток запальних ускладнень, виникнення сильної кровотечі.

Причини, що викликають загибель ембріона, різноманітні. Найчастіше це грубі пороки розвитку плоду, зумовлені хромосомною патологією. В цьому випадку діє закон природного відбору, коли сама природа перешкоджає народженню хворої людини. Діагноз в цьому випадку можна поставити на підставі генетичного дослідження тканин плоду. Іншою причиною є гострі або загострення хронічних інфекцій під час вагітності. Найчастіше це вірусна інфекція: вірус герпесу, гепатиту С, аденовірусна інфекція, що протікає безсимптомно або у формі нешкідливого ГРВІ.

Останнім часом все більшу роль відводять імунологічним чинникам. В цьому випадку плодове яйце розглядається як чужорідне тіло, оскільки містить не менше 50% батьківської генетичної інформації. Ця інформація для материнського організму є чужорідною. У відповідь на цю інформацію в материнському організмі виробляються захисні антитіла, що агресивно впливають на ембріон. Гормональні порушення також можуть бути причиною вагітності, що не розвивається. При цьому відбувається “неправильна” робота яєчників, в результаті - порушення вироблення гормонів, що забезпечують нормальний розвиток вагітності. Особливо це стосується стану гіперандрогенії, тобто підвищеного рівня чоловічих статевих гормонів. Клінічно цей стан до вагітності може виявлятися у вигляді подовження або порушення менструального циклу, появи надлишкового волосся на обличчі і тілі, збільшенням жирності шкіри і появи вугрового висипу на ній.

Із захворювань матки слід зазначити міому матки і ендометріоз. При цих захворюваннях відбувається порушення маткової стінки і, як наслідок, - порушення процесів прикріплення плодового яйця, порушення його живлення з подальшою загибеллю. Перераховуючи причини вагітності, що не розвивається, не можна не згадати загальні захворювання, на які може страждати майбутня мама: цукровий діабет, патологія щитовидної залози, важкі захворювання печінки і нирок, а також соціально-біологічні чинники: погіршення екології (радіація, хімічне забруднення повітря), несприятливі умови праці (температурні, шумові, вібраційні), недостатнє харчування, дефіцит вітамінів.

Кожен випадок вагітності, що не розвивається, вимагає ретельного обстеження і з’ясування всіх можливих причин. Оскільки наступну вагітність можна планувати не раніше, ніж через 6-12 місяців, у Вас є для цього час. Тому не кваптеся, наберіться терпіння і разом з лікаркою спробуйте розібратися в тому, що сталося. Почніть обстеження з виключення можливих інфекційних чинників. Причому обстеження необхідно проводити у обох партнерів. Далі потрібно пройти гормональне обстеження, здати не лише статеві гормони, але також і гормони щитовидної залози. Наявність хромосомних захворювань можна виявити за допомогою цитогенетичного дослідження тканин загиблого плоду.

Поза вагітністю в деяких випадках виявити можливу хромосомну патологію плоду допоможе цитогенетичне дослідження крові обох партнерів. У процес обстеження необхідно включити УЗД, дослідження імунного статусу (визначення вовчаночного антикоагулянта, антитіл до кардіоліпінів). Не зайвим буде нагадати про необхідність ретельної контрацепції в цей період, повноцінного харчування, прийому полівітамінних комплексів, що містять фолієву кислоту. На завершення хочеться додати, що діагноз вагітності, що не розвивається, - це не вирок. Це не означає, що ситуація в майбутньому обов’язково повториться. Але це означає, що до наступної вагітності необхідно ретельно готуватися.

Отже, перед плануванням наступної вагітності необхідно звернутися до лікаря та пройти ретельне обстеження: оцінити Ваш гормональний статус, анатомічні особливості, імунну систему, наявність інфекцій та ін.

http://www.mamochka.kz/article.php?article_id=1564

Свої зауваження можете залиши тут.

0 comments:

Отець Валерій Сиротюк :

4:20 AM 0 Comments

Свої зауваження можете залиши тут.

0 comments:

Дітонародження покращує роботу мозку у жінок та захищає від виникнення нейродегенеративних захворювань у похилому віці

12:49 AM 0 Comments

  Материнство покращує функції мозку Американські вчені встановили, що, всупереч стереотипам, народження дітей на багато років покращує роботу мозку у жінок і захищає їх від виникнення нейродегенеративних захворювань в літньому віці

..

0 comments:

Дітонародження покращує роботу мозку жінок ф захищає від виникнення нейродегенеративних захворювань в похилому віці

11:38 PM 0 Comments

Материнство покращує можливості мозку

Mignews.com

Американські вчені встановили, що, всупереч стереотипам, народження дітей на багато років покращує роботу мозку у жінок і захищає їх від виникнення нейродегенеративних захворювань в літньому віці. Дослідник Крейг Кінслі встановив, що під час вагітності розумові функції тимчасово погіршуються, але це пов’язано лише з перебудовою мозку, який теж готується до материнства. Кінслі і його колеги вважають, що це лише тимчасове явище, яке у віддаленій перспективі значно покращує можливості мозку. Православний медичний сервер

http://www.orthomed.ru/news.php?id=23295 21.10.2008 06:24:23

http://www.utro.ru/news/2008/10/17/775423.shtml

Свої зауваження можете залиши тут.

0 comments:

Досвід усиновлення: перші кроки

7:22 AM 0 Comments

Є люди, від спілкування з якими виникає бажання самому стати кращим. Йдеться не про тих, хто дивиться на нас з екранів і глянцевих обкладинок. Герой нашої сьогоднішньої розмови -«хлопець із квартири навпроти», друг нашої редакції Дмитро Ніколаєв. Він рідко заходить у гості. Раніше весь його вільний час витрачався на поїздки по дитячих будинках Києва й області, а тепер цей час присвячений двом чудовим малюкам - братику і сестричці, яких Дмитро і його дружина Наталя взяли з дитячого будинку. Наш гість погодився поділитися з читачами «Отрока» історією своєї родини, розповісти про перші кроки батьківства і пролити світло на непростий процес усиновлення.

- Дмитре, як звати твоїх дітей? Як ви познайомилися з ними?
Синові Андрію вже майже вісім. Після першого класу сільської школи він не вмів ні читати, ні рахувати. Але він здібний, і вже за кілька тижнів після того, як ми забрали його додому, потрохи став складати цифри і читати по складах.
Юлі три з половиною. Вона говорить, але поки не вимовляє багато звуків, хоча ми її вже добре розуміємо. Вона досить самостійна і тямуща, як на свій вік.
Ми дуже швидко звикли один до одного. Напевно, вже давно були готові до цього. Коли зібрали всі документи і стали на облік у службі зі справ дітей, перед нами постало складне запитання: яку дитинку брати в родину і де її знайти? Спочатку ми вирішили шукати дівчинку віком до двох років. Але що робити, якщо раптом буде дівчинка трьох років? Чи чотирьох… або хлопчик… або…
Ми з Наталею давно хотіли дітей, але їх усе не було і не було. Ми зібрали документи настільки швидко і легко, що це було навіть підозріло. Після місяця затишшя почали дзвонити, шукати, зустрічатися. На щастя, були деякі знайомства, оскільки я раніше часто відвідував дитячі будинки як волонтер. Час ішов. Через страх прийняти в чомусь малому чи в чомусь великому неправильне рішення хотілося звести участь своєї волі до мінімуму. А з іншого боку, треба ж було щось робити, і ми робили. Але відбувалася низка якихось загадкових непорозумінь, і в результаті ми не просунулися ні на крок. В голові було тільки одне - «Господи, Ти один знаєш, що нам треба і що нам по силах. Навчи нас чинити по волі Твоїй».
Несподівано в інтернеті ми знайшли повідомлення від когось із волонтерів, що за сто кілометрів від Києва є дівчинка Юля з братиком Андрієм і що в них практично статус сиріт. Ми попросили надіслати фотографії, хоча зовсім не планували усиновлення двох дітей такого віку. Далі все так закрутилося, що отямилися ми лише за місяць удома з двома дітьми - такими рідними, що іноді навіть не зрозуміло, як ми досі один без одного жили.
- Що змусило тебе вилізти з теплого крісла і весь вільний час витрачати на поїздки по дитячих будинках?
Бажання робити щось реально корисне і не «показове». А сталося все досить випадково. В мене помер друг. Людина складної, незвичайної і поламаної долі. Йому було 68 років. Він сам був із дитячого будинку, його батьки загинули на війні. Я хотів пожертвувати щось за упокій його душі. Але хотілося зробити все це не формально, і тому довелося трохи заглибитися. А потім захопився…
- Чого більше було в цьому: складнощів і почуття обов’язку - чи радості? Адже спілкуватися доводилося не лише з дітками, але і з вихователями, директорами…
Досить тривалий час я спілкувався саме з директорами або вихователями. І тільки потім уже почав більше уваги приділяти дітям.
Радощі допомагають долати труднощі та укріплюють почуття обов’язку. Головне - боротись із зарозумілістю, інакше - біда.
- Які вони, ці дітки? Що вони цінують, чого хочуть?
Вони всі різні, як і ми. Об’єднує їх те, що вони нікому тут не потрібні по-справжньому, тобто так, як ми потрібні своїм батькам. Хоча, слава Богу, ще залишилися вихователі з великої літери. На таких людях багато тримається, і плоди їхньої праці помітні і вражають…
А дітки - всі вони схожі, як мені здається, своєю невлаштованістю і відсутністю сімейного начала. Багато, звісно, залежить від віку. Я кілька разів спостерігав, наприклад, за поведінкою хлопців-підлітків з інтернату в театрі. Вони не скуті, але й не розв’язні, ввічливі. В той час як за поведінку звичайних дітей - їхніх однолітків - було соромно…
- Як говорити зі старшими сиротами, з тими, кому скоро доведеться вступити в самостійне життя? Що може бути втіхою на роздоріжжі?
Покинутій сироті зв’язок із предками здається обірваним, наче її зрадили, кинули… Розмовляючи з тими, в кого попереду життя, повне невідомого, можна навести приклад сиріт, які, виховавши своїх дітей, вже давно померли і яких сьогодні згадують правнуки. Адже якщо прослідкувати весь ланцюжок народжень і смертей в одному лише роду, можна знайти таких сиріт, які, отямившись і створивши свою родину, відновили рід, підправили, як могли, помилки пращурів. Кажучи образно, підняли знамено, що впало.
У кожного, звісно, по-своєму, але все-таки, думаю, що сироті, покинутій через падіння її батьків, створити свою родину буде набагато складніше, ніж людині, у якої за спиною батьки, дідусі з бабусями і нормальні стосунки. Успіх у житті такої людини - хай то хороша родина, поставлені на ноги діти, добросовісна праця або життя на благо близьких - має ціну подвигу. Бо практика свідчить, що не кожен може пережити таке.
- Такі приклади були в твоїй родині?
Як виявилося, були. Моя прабабуся народилася близько 1870 року. Вона була сиротою - вихованкою Московського виховного будинку. Прадідусь взяв її за дружину просто звідти. В таких випадках навіть належало якесь придане від держави… Це вдалося зібрати по крихтах протягом кількох років, коли я захоплювався історією, краєзнавством і генеалогією. Тоді я знайшов своїх предків аж до 1300 року. Затерті штрихи доль, здогади, версії, переплетіння, більше ніж тисяча імен. Дати народження, хрещення, смерті і шлюбу. Склад родини, господарство, хвороби. Сухі факти несподівано перетворюються на свого роду машину часу, коли ти раптом безпосередньо переносишся в іншу епоху. Це знає кожен, хто займався генеалогією.
Парадокс: спостерігаючи корені, що йдуть у таку глибину, розуміти, що гілочок у них, напевно, вже не буде… Це все важко вкладалося в голові. Але пройшов час, і Господь управив. Ми знайшли дві обірвані гілочки… Адже духовна спорідненість вища за звичайний зв’язок по крові. Хоча і важча.
- Розкажи, будь ласка, про процедуру всиновлення.
Спочатку необхідно зібрати документи для отримання статусу усиновителів. Це довідки від психіатра і нарколога; довідка про здачу аналізу крові на ВІЛ і на реакцію Вассермана; довідка про відсутність судимості; довідка з туб- і вендиспансеру; акт обстеження здоров’я з підписами лікарів і печаткою поліклініки; довідка з ЖЕКа; акт обстеження житлових умов; довідка з місця роботи про зарплату. Потім треба пройти дві співбесіди з психологом і взяти у нього довідку. Далі потенційних батьків ставлять на облік і повідомляють про появу в районі за місцем проживання покинутої дитини, яка відповідає критеріям, зазначеним вами в анкеті (вік, стать). І тут починається найскладніше. Всі хочуть, як правило, дуже маленьких діток, в основному дівчаток, і зрозуміло, що всі хочуть здорових. Тому чекати, доки вам подзвонять, можна дуже довго. Можна взяти направлення в той чи інший дитячий будинок, попередньо подзвонивши туди. Як нам розповідали, знайти малюка в дитячому будинку не так легко. Наша країна планує вступати в Євросоюз, і наявність дитячих будинків не вписується в цей процес. Статистика кількості дітей в дитячих будинках неухильно зменшується, але лише через те, що багато покинутих грудних діток зараз подовгу перебувають у родильних будинках чи лікарнях. Але взяти під опіку, а тим більше всиновити таку дитину дуже непросто. Інтернет повний сумних історій про те, як майбутні батьки борються з бюрократією та іншими підводними каменями в процесі пошуку своїх діток. І найскладніше тут те, що всиновити можна лише дитину, яка має статус сироти. А цей статус треба ще присвоїти, довівши, що від дитини справді всі відмовилися - це свого роду розслідування, збирання довідок та інше. Тривати такий процес може дуже довго, а дитинка буде весь цей час перебувати в лікарні, і нові тато з мамою зможуть до неї лише навідуватися.
- Запитання неприємне, але важливе. Чи не лякає батьків, які всиновлюють сироту, така річ, як генетика?
- Звісно, лякає. Генетика - це те, що ми називаємо родовим гріхом. Тобто це вся сукупність поганих рис, властивих певному роду. Це схильності, які передаються спадковим шляхом. До того ж не лише негативні, а й позитивні… І такі схильності існують у будь-якій родині. Щоб не боятися, батькам треба знати про них, виявляти в своїх дітях і з часом виліковувати. Треба вчитися читати душевні хвороби своєї дитини так само, як лікар вивчає тілесні!
Тут уже все залежить від батьків, від їх готовності до постійної праці. Господь все дає нам за нашими силами. Але от біда - ми не завжди готові приймати. Як навчитися читати душу своєї дитини, якщо й у своїй душі не дуже хочеться копатися?
Величезна кількість прикладів із життя показує, що головне - не генетика, а праця і терпіння. Недаремно пращури наші казали: терпінням і працею всього добудеш. Величезної кількості проблем можна було б уникнути, якби в батьків було більше терпіння. А до терпіння треба ще додати багато любові.

Бесіду вела Катерина ТКАЧОВА

Джерело: Православний журнал для молоді «Отрок. ua»

Свої зауваження можете залиши тут.

0 comments:

Вона носить ангела в собі

7:05 AM 0 Comments

   Так казали про вагітну жінку і всіляко її оберігали. Дітей народжували стільки, «скільки Бог послав», вважаючи: якщо дарується дитина, то буде дано на неї і хліба.
…Жінці, яка ризикне перервати вагітність, слід знати, що в цей період кожна клітинка її організму вже перебудувалася на прийняття і розвиток нового життя. Фізичні рани в тілі швидко загояться, але біоенергетичні польові структури організму ще довго будуть врівноважуватися. 

Поява нової людини на світ — таїна, яка ще й досі не розгадана, незважаючи на всі найсучасніші наукові досягнення. Інформація про кожну людину існує ще до її появи. Час, коли душа вселяється в тіло майбутньої людини, невідомий нікому, це божественна таємниця

Довкола люблячих чоловіка та жінки створюється сяюче магнітне поле любові, в якому присутні всі види енергій, необхідні для започаткування і зростання нового життя.

Діти, народжені в такому полі, надзвичайно обдаровані, у них великий запас життєвої енергії.
Раніше, коли шлюби з примусу були не рідкістю, доглядати батьків традиція зобов'язувала найменшу дитину, тобто зачату в той час, коли її батьки вже звикли одне до одного чи полюбили одне одного. Позбавлятися таких дітей великий гріх.

Власне, кожен аборт є гріхом, але такий — особливим.

Дитя — дар Божий, ангел, що перебуває в чистоті і непорочності до семи років, вважали в народі. Помічено, що навіть дикі звірі не чіпають малих дітей, оскільки відчувають їхню гармонійність і цілісність.

Життя розвивається за власними законами, не кожна зернина, кинута в землю, сходить. Так, мабуть, не кожна душа може знову з'явитися на світ. Жінці, яка ризикне перервати вагітність, слід знати, що в цей період кожна клітинка її організму вже перебудувалася на прийняття і розвиток нового життя. Фізичні рани в тілі швидко загояться, але біоенергетичні польові структури організму ще довго будуть врівноважуватися.

До того ж душі загублених немовлят можуть довго перебувати біля матері, заважати їй нормально сприймати життя, впливати на здоров'я народжених дітей. Тому, якщо жінка змушена зробити такий крок, їй потрібно покаятися.

Від того, наскільки радісно, комфортно почувається жінка під час вагітності, значною мірою залежить здоров'я майбутньої дитини. В народі добре знали це і оберігали вагітну від стресів: їй заборонялося перебувати на похоронах, дивитися на пожежу, потворних людей, калік.

http://www.hli.org.pl  з посиланням на http://www.golos.com.ua/article/1224141891.html

Свої зауваження можете залиши тут.

0 comments:

Чи дійсно в Україні - бум усиновлення?

6:38 AM 0 Comments

Ставлення українців до усиновлення стає кращим, переконують у Міністерстві з питань сім'ї, молоді та спорту. За даними відомства, нинішнього року українці всиновили на чверть дітей більше, ніж за цей же час торік. Водночас у перерві між ламанням списів навколо коаліціади депутати ухвалили закон, який, як сподіваються у міністерстві, теж стимулюватиме процес національного усиновлення.

«…за гроші не купити любов до дитини…»

Якщо чотири роки тому щодня всиновлювали тридцять хлопчиків та дівчаток, зараз нові родини щодня знаходять 46 дітей. Такі дані навів міністр із питань сім'ї, молоді та спорту України Юрій Павленко. Його заступник Тетяна Кондратюк наголошує, що держава продовжує створювати зручні умови для прийомних батьків. «Прийнято закон, поданий президентом України, щодо соціального захисту дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування. До того ж ще 56 днів відпустки одному з батьків. Цього року національного усиновлення стало більше на 30%». При усиновленні призначена така ж державна допомога, як і при народженні, – 12 з половиною тисяч гривень.

Натомість Лідія Литвиненко, директор будинку «Малятко» у Києві, піддає сумніву заяви керівників міністерства з питань сім'ї, молоді та спорту. «Така заява Павленка викликає великі сумніви. Вони просто проводять свою кампанію. Звичайно, грошова допомога - це добре, але ж за гроші не купується любов до дитини. Зараз дуже швидко створюються сімейні будинки, прийомні сім'ї. Як на мою думку, це робиться для того, щоб показати якісь цифри».

На тлі активізації усиновлення є випадки, коли люди намагаються нажитися на цій справі, зазначає голова парламентського комітету Павло Костенко. Почали проявлятися зловживання. «Тобто держава настільки підняла рівень підтримки для усиновлювачів, що це для окремих нечесних громадян стало одним із видів заробітку».

«Чекатимемо стільки, скільки треба»

А в Закарпатті дійсно черга на всиновлення дітей. Близько півтора десятка родин очікують на «своє» немовля, переконує закарпатська кореспондентка Радіо Свобода Надія Петрів.

Незабаром рік, як ужгородська родина Світлани та Юрія Горватів подала документи на усиновлення дитини. Думали, що це вдасться зробити швидко, але виявилося, що крім тривалого оформлення всіх необхідних довідок та проведення консультацій ще доведеться постояти у черзі. Розповідає Світлана: «Ми хочемо дитинку новонароджену. Ми чекаємо вже півроку і будемо чекати стільки, скільки треба».

У службі в справах дітей Закарпатської облдержадміністрації розповідають, що нині в краї справді відчувається нестача дітей для охочих усиновити. Тож у найближчому майбутньому вони звертатимуться до сусідніх областей. А річ у тім, що найчастіше закарпатські родини хочуть взяти здорових дітлахів, бажано дівчаток, та ще й віком до трьох років. Для Закарпаття, на відміну від Донецької, Дніпропетровської, Луганської та Одеської областей, виконання цих умов є проблематичним.

Натомість не поспішають всиновлювати в Закарпатті малюків ромської національності та важко хворих, їх, здебільшого, з часом забирають сімейні пари з-за кордону.

За офіційними даними, торік у Закарпатській області всиновили 84 дитини, а це на 19 більше, ніж у 2006 році. А загалом, як розповідають у службі, сьогодні в області понад 230 дітей, які мають статус сиріт або позбавлені батьківського піклування і поки що не мають своєї сім'ї, перебувають на повному державному утриманні. Однак 85 % із них охоплені сімейними формами виховання, влаштовані в дитячі будинки сімейного типу та в прийомні родини.

Що треба робити тим батькам, які вирішили усиновити дитину? Як радить юрист Ворзельського дитячого будинку імені Городецького, що на Київщині, Вікторія Блонська, треба звернутися до Служби у справах дітей. Вони мають діяти в районах, за місцем проживання батьків. «Там починають оформлювати документи. Потім звертаються, наприклад, до нас. Ми оформлюємо подальші документи на усиновлення. Це акти житлово-побутових умов, довідка від психіатра, висновок опікунської ради тощо».

Стосунки із усиновленою дитиною складаються у кожній сім'ї по-своєму, але загальні універсальні поради батькам, як поводитися із новим членом родини, дає дитячий психолог Наталя Лесенко.

До всиновленої дитини психологи радять ставитися так само, як і до рідної. Треба знаходити середину між суворістю таі лагідністю. Не можна, щоб дитина не знала ніяких рамок, навіть якщо пережила в минулому важкі часи, пояснює психолог. «Можна просто жаліти дитину, а можна виховувати власним прикладом. Але бити дітей ні в якому разі не можна. Словами можна пояснити будь-що».

Черга на немовлят у Латвії

Сьогодні в Латвії майже 3000 дітей проживають в дитячих будинках або притулках. Цих дітей можна усиновити або взяти в прийомну родину. Така сім'я опікує сироту чи дитину, яка залишилася без батьків, до того часу, поки вона не знайде свою родину чи опікунів, або ж її не усиновлять. Кількість прийомних сімей у Латвії збільшується: якщо у 2000 році їх було 12, то зараз готові взяти у свою родину дітей-сиріт вже 340 сімей. Такі сім'ї отримують щомісячну допомогу від держави та місцевого самоврядування. Складає вона приблизно 360 доларів на кожну дитину.

Також у Латвії збільшилася кількість людей, які бажають усиновити дитину. На немовлят навіть існує черга. Але в іноземців усиновити немовля в Латвії сьогодні шансів немає. Зараз збільшилась кількість латвійців, які усиновлюють доросліших дітей, а також їхніх братиків і сестричок. Іноземець може всиновити дитину в Латвії лише після того, як виявиться, що ніхто з латвійців не збирається цього зробити. Латвійська держава надає одноразову допомогу усиновителям у розмірі двох тисяч доларів. Поширена в Латвії також сім'я підтримки, коли родина підтримує багатодітну сім'ю або ту, в якій є хвора дитина.

Щодня в Україні всиновлюють 46 дітей, а дітьми-сиротами або позбавленими батьківського піклування щоденно стають 50 малюків.

http://www.hli.org.pl

постiйна адреса статтi:
http://health.unian.net/ukr/detail/192894

Свої зауваження можете залиши тут.

0 comments:

Чи дійсно в Україні - бум усиновлення?

6:38 AM 0 Comments

Ставлення українців до усиновлення стає кращим, переконують у Міністерстві з питань сім'ї, молоді та спорту. За даними відомства, нинішнього року українці всиновили на чверть дітей більше, ніж за цей же час торік. Водночас у перерві між ламанням списів навколо коаліціади депутати ухвалили закон, який, як сподіваються у міністерстві, теж стимулюватиме процес національного усиновлення.

«…за гроші не купити любов до дитини…»

Якщо чотири роки тому щодня всиновлювали тридцять хлопчиків та дівчаток, зараз нові родини щодня знаходять 46 дітей. Такі дані навів міністр із питань сім'ї, молоді та спорту України Юрій Павленко. Його заступник Тетяна Кондратюк наголошує, що держава продовжує створювати зручні умови для прийомних батьків. «Прийнято закон, поданий президентом України, щодо соціального захисту дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування. До того ж ще 56 днів відпустки одному з батьків. Цього року національного усиновлення стало більше на 30%». При усиновленні призначена така ж державна допомога, як і при народженні, – 12 з половиною тисяч гривень.

Натомість Лідія Литвиненко, директор будинку «Малятко» у Києві, піддає сумніву заяви керівників міністерства з питань сім'ї, молоді та спорту. «Така заява Павленка викликає великі сумніви. Вони просто проводять свою кампанію. Звичайно, грошова допомога - це добре, але ж за гроші не купується любов до дитини. Зараз дуже швидко створюються сімейні будинки, прийомні сім'ї. Як на мою думку, це робиться для того, щоб показати якісь цифри».

На тлі активізації усиновлення є випадки, коли люди намагаються нажитися на цій справі, зазначає голова парламентського комітету Павло Костенко. Почали проявлятися зловживання. «Тобто держава настільки підняла рівень підтримки для усиновлювачів, що це для окремих нечесних громадян стало одним із видів заробітку».

«Чекатимемо стільки, скільки треба»

А в Закарпатті дійсно черга на всиновлення дітей. Близько півтора десятка родин очікують на «своє» немовля, переконує закарпатська кореспондентка Радіо Свобода Надія Петрів.

Незабаром рік, як ужгородська родина Світлани та Юрія Горватів подала документи на усиновлення дитини. Думали, що це вдасться зробити швидко, але виявилося, що крім тривалого оформлення всіх необхідних довідок та проведення консультацій ще доведеться постояти у черзі. Розповідає Світлана: «Ми хочемо дитинку новонароджену. Ми чекаємо вже півроку і будемо чекати стільки, скільки треба».

У службі в справах дітей Закарпатської облдержадміністрації розповідають, що нині в краї справді відчувається нестача дітей для охочих усиновити. Тож у найближчому майбутньому вони звертатимуться до сусідніх областей. А річ у тім, що найчастіше закарпатські родини хочуть взяти здорових дітлахів, бажано дівчаток, та ще й віком до трьох років. Для Закарпаття, на відміну від Донецької, Дніпропетровської, Луганської та Одеської областей, виконання цих умов є проблематичним.

Натомість не поспішають всиновлювати в Закарпатті малюків ромської національності та важко хворих, їх, здебільшого, з часом забирають сімейні пари з-за кордону.

За офіційними даними, торік у Закарпатській області всиновили 84 дитини, а це на 19 більше, ніж у 2006 році. А загалом, як розповідають у службі, сьогодні в області понад 230 дітей, які мають статус сиріт або позбавлені батьківського піклування і поки що не мають своєї сім'ї, перебувають на повному державному утриманні. Однак 85 % із них охоплені сімейними формами виховання, влаштовані в дитячі будинки сімейного типу та в прийомні родини.

Що треба робити тим батькам, які вирішили усиновити дитину? Як радить юрист Ворзельського дитячого будинку імені Городецького, що на Київщині, Вікторія Блонська, треба звернутися до Служби у справах дітей. Вони мають діяти в районах, за місцем проживання батьків. «Там починають оформлювати документи. Потім звертаються, наприклад, до нас. Ми оформлюємо подальші документи на усиновлення. Це акти житлово-побутових умов, довідка від психіатра, висновок опікунської ради тощо».

Стосунки із усиновленою дитиною складаються у кожній сім'ї по-своєму, але загальні універсальні поради батькам, як поводитися із новим членом родини, дає дитячий психолог Наталя Лесенко.

До всиновленої дитини психологи радять ставитися так само, як і до рідної. Треба знаходити середину між суворістю таі лагідністю. Не можна, щоб дитина не знала ніяких рамок, навіть якщо пережила в минулому важкі часи, пояснює психолог. «Можна просто жаліти дитину, а можна виховувати власним прикладом. Але бити дітей ні в якому разі не можна. Словами можна пояснити будь-що».

Черга на немовлят у Латвії

Сьогодні в Латвії майже 3000 дітей проживають в дитячих будинках або притулках. Цих дітей можна усиновити або взяти в прийомну родину. Така сім'я опікує сироту чи дитину, яка залишилася без батьків, до того часу, поки вона не знайде свою родину чи опікунів, або ж її не усиновлять. Кількість прийомних сімей у Латвії збільшується: якщо у 2000 році їх було 12, то зараз готові взяти у свою родину дітей-сиріт вже 340 сімей. Такі сім'ї отримують щомісячну допомогу від держави та місцевого самоврядування. Складає вона приблизно 360 доларів на кожну дитину.

Також у Латвії збільшилася кількість людей, які бажають усиновити дитину. На немовлят навіть існує черга. Але в іноземців усиновити немовля в Латвії сьогодні шансів немає. Зараз збільшилась кількість латвійців, які усиновлюють доросліших дітей, а також їхніх братиків і сестричок. Іноземець може всиновити дитину в Латвії лише після того, як виявиться, що ніхто з латвійців не збирається цього зробити. Латвійська держава надає одноразову допомогу усиновителям у розмірі двох тисяч доларів. Поширена в Латвії також сім'я підтримки, коли родина підтримує багатодітну сім'ю або ту, в якій є хвора дитина.

Щодня в Україні всиновлюють 46 дітей, а дітьми-сиротами або позбавленими батьківського піклування щоденно стають 50 малюків.

http://www.hli.org.pl

постiйна адреса статтi:
http://health.unian.net/ukr/detail/192894

Свої зауваження можете залиши тут.

0 comments:

Україна переживає процеси старіння суспільства

6:34 AM 0 Comments

За прогнозами експертів Світового банку, через низьку народжуваність і невисоку тривалість життя до 2025 року населення України скоротиться на чверть, що є найбільшим скороченням чисельності населення в країнах Східної Європи і серед колишніх республік Радянського Союзу.

За даними ООН, сьогодні кожному десятому жителю нашої планети за 60 років. А в Україні кожен п'ятий переступив 60 річний рубіж. Україна, як і інші європейські держави, переживає процеси старіння суспільства, коли пенсіонери переважають над працездатним населенням. Як прогнозують експерти Світового банку, у найближчі 15-20 років чисельність людей працездатного віку в Україні скоротиться на 16%. Які соціально-економічні реформи необхідно запровадити,щоб запобігти цим процесам?

Тягар для працездатного населення?

В Україні нараховується нині 14 мільйонів пенсіонерів, а це майже третина населення. Процеси старіння нації створюють тягар для працездатного населення і загрожують крахом пенсійної системи, зазначає Олена Макарова, заступник директора Інституту демографії. «Старіння населення більш значне у європейських країнах, там вища тривалість життя. У нас цей процес не є таким інтенсивним. Процес старіння пов'язаний з низькою народжуваністю. Подальший економічний розвиток може вплинути на зростання народжуваності, але не в такій мірі, щоб забезпечити повноцінне відтворення».

У західних областях люди живуть довше

У таких розвинених країнах як Швеція, Японія чи Швейцарія тривалість життя для чоловіків становить 74-76 років, а для жінок - 80-83. В Україні ж, за даними Держкомстату, чоловіки живуть у середньому 61-62 роки, а жінки – 72-73. Як зазначає Владислав Безруков, доктор медичних наук, директор Інституту геронтології, у західних областях люди живуть на рік-півтора довше, ніж у південних і східних регіонах. «Радіаційне та хімічне забруднення ефективно впливають і на генетику, і на стан найрізноманітніших органів та систем. Та ще й багато людей похилого віку сьогодні не можуть собі дозволити нормальне харчування».

Найголовніше для людини похилого віку

Повноцінне і збалансоване харчування, яке, як кажуть лікарі позитивно впливає на тривалість життя, не є вирішальним для киянки Катерини Михайлівни. Їй більше 70 років. Залишатися бадьорою і здоровою їй допомагає спілкування з дітьми та онуками. «Позитивні емоції і увага з боку близьких викликає радість, оптимізм та наснагу, - зазначає Катерина Михайлівна, - це чи не найголовніше для людини похилого віку. Танцюєш, співаєш з ними, радієш сонечку, квітам та будь-якому горобчику - просто забуваєш про свої роки». До того ж потрібно спілкуватись з молодшими нашими братами і не давати собі сумувати, переконана пенсіонерка.

Італія— країна людей похилого віку

Пенсіонери складають п'яту частину від загальної кількості населення Італії, тобто 20% мешканців Апеннін у віці понад 65 років. Для порівняння: молодих людей, які ще не досягли повноліття, налічується лише 17%.

Велике число літніх людей в Італії вважають гордістю нації. Найвища у Європі тривалість життя (для чоловіків 77, для жінок 83 роки) свідчить про ефективність національної системи соціального захисту пенсіонерів і охорони їхнього здоров'я. Та останнім часом цей позитивний фактор всерйоз ризикує стати тягарем і проблемою для держави. Ситуація виглядає песимістичною з огляду на те, що рівень народжуваності в країні дуже низький. За прогнозами, у наступні 20 років кількість працездатного населення зменшиться на 40%. Уже тепер порожні місця на ринку праці активно продовжують заповнювати іммігранти. На виплати пенсій та інших субсидій потрібно буде дедалі більше коштів. При цьому від уряду постійно вимагають збільшувати видатки з бюджету на підтримку освіти та соціального захисту молодого покоління.

Вихід із ситуації

Старіння нації - це міна уповільненої дії. Для України, де тривалість життя менша, ніж у країнах Західної Європи, ця проблема ще не настільки актуальна, за словами економіста Олександра Жолудя. Але за якесь десятиліття кожен платник податків буде змушений годувати все більшу кількість тих, хто ще і хто вже не працює. Вихід із ситуації економіст бачить такий. «Перше, що потрібно зробити, – збільшити пенсійний вік, що, відповідно, збільшує кількість працюючих і зменшує кількість пенсіонерів. І друге – полегшити міграцію населення у трудовому віці до України».

Необхідно покращувати умови праці для пенсіонерів і збільшити вік виходу на пенсію, вважає міністр праці і соціальної політики Людмила Денисова. «Моєму головному бухгалтеру, наприклад, уже за 60. Люди похилого віку повинні бути рівноправними членами суспільства. Вони повинні мати право самі вибирати — працювати чи не працювати. Для цього ми підвищуємо рівень пенсії і не обмежуємо в розмірі зарплати (встановлюємо рівні умови в отриманні зарплати)».

За прогнозами експертів Світового банку, через низьку народжуваність і невисоку тривалість життя до 2025 року населення України скоротиться на чверть, що є найбільшим скороченням чисельності населення в країнах Східної Європи і серед колишніх республік Радянського Союзу.

http://www.hli.org.pl/

постiйна адреса статтi:
http://health.unian.net/ukr/detail/192818

Свої зауваження можете залиши тут.

0 comments:

Вона носить ангела в собі

2:50 AM 0 Comments

   Так казали про вагітну жінку і всіляко її оберігали. Дітей народжували стільки, «скільки Бог послав», вважаючи: якщо дарується дитина, то буде дано на неї і хліба.
…Жінці, яка ризикне перервати вагітність, слід знати, що в цей період кожна клітинка її організму вже перебудувалася на прийняття і розвиток нового життя. Фізичні рани в тілі швидко загояться, але біоенергетичні польові структури організму ще довго будуть врівноважуватися. 

Поява нової людини на світ — таїна, яка ще й досі не розгадана, незважаючи на всі найсучасніші наукові досягнення. Інформація про кожну людину існує ще до її появи. Час, коли душа вселяється в тіло майбутньої людини, невідомий нікому, це божественна таємниця

Довкола люблячих чоловіка та жінки створюється сяюче магнітне поле любові, в якому присутні всі види енергій, необхідні для започаткування і зростання нового життя.

Діти, народжені в такому полі, надзвичайно обдаровані, у них великий запас життєвої енергії.
Раніше, коли шлюби з примусу були не рідкістю, доглядати батьків традиція зобов'язувала найменшу дитину, тобто зачату в той час, коли її батьки вже звикли одне до одного чи полюбили одне одного. Позбавлятися таких дітей великий гріх.

Власне, кожен аборт є гріхом, але такий — особливим.

Дитя — дар Божий, ангел, що перебуває в чистоті і непорочності до семи років, вважали в народі. Помічено, що навіть дикі звірі не чіпають малих дітей, оскільки відчувають їхню гармонійність і цілісність.

Життя розвивається за власними законами, не кожна зернина, кинута в землю, сходить. Так, мабуть, не кожна душа може знову з'явитися на світ. Жінці, яка ризикне перервати вагітність, слід знати, що в цей період кожна клітинка її організму вже перебудувалася на прийняття і розвиток нового життя. Фізичні рани в тілі швидко загояться, але біоенергетичні польові структури організму ще довго будуть врівноважуватися.

До того ж душі загублених немовлят можуть довго перебувати біля матері, заважати їй нормально сприймати життя, впливати на здоров'я народжених дітей. Тому, якщо жінка змушена зробити такий крок, їй потрібно покаятися.

Від того, наскільки радісно, комфортно почувається жінка під час вагітності, значною мірою залежить здоров'я майбутньої дитини. В народі добре знали це і оберігали вагітну від стресів: їй заборонялося перебувати на похоронах, дивитися на пожежу, потворних людей, калік.

http://www.hli.org.pl з посиланням на  http://www.golos.com.ua/article/1224141891.html

Свої зауваження можете залиши тут.

0 comments:

Препарат Постинор

2:30 AM 0 Comments


ПОСТИНОР

левоноргестрел

Форма випуску:
таблетки

Склад: Постинор 1 таб. левоноргестрел 750 мкг

Упаковка:
4 шт. - упаковки контурні з виїмками (1) пачки картонні.

Реєстраційний №:
таб. 750 мкг: 4 шт. - П №011850/01-2000 12.04.00

Фармакологічна дія:

Посткоїтальний гормональний абортивний препарат для прийому всередину з виразними гестогенними і антиестрогенними якостями. Перериває вагітність. Лікарський аборт.

 

Фармакокінетика:

Всмоктування

Постинор при прийомі всередину швидко і повністю всмоктується. Cmax активної речовини

в плазмі спостерігається через 2 години.

 Розподілення

Виділяється з грудним молоком.

 Метаболізм

Біотрансформується в печінці.

 Виведення

T1/2 складає 2-7 годин. 60% виводиться нирками, 40% - через кишечник.

 

Побічні дії

З боку травної системи: нудота.

З боку статевої системи: кров'янисті виділення, кровотеча, скорочення менструального циклу.

 

Протипоказання

– захворювання печінки і жовчовивідних шляхів;

– жовтуха в анамнезі;

– вагітність;

– період статевого дозрівання.

 

Вагітність і лактація

Постинор протипоказаний до застосування при вагітності

 

Особливі вказівки

Не допустиме застосування Постинора в якості засобу постійної і безперервної контрацепції.

При виникненні кровотечі слід провести гінекологічне обстеження.

 

Передозування

Симптоми: можливе посилення описаних побічних ефектів.

 

Виробник: GEDEON RICHTER

..

0 comments:

Документальний фільм “Цінність життя”

9:15 AM 0 Comments

Фільм створений Католицькою Церквою. В ньому розповідається про те, звідки береться і як розвивається життя на землі, в тому числі і життя людини

..

0 comments:

Першоієрархи Церков та Міністр охорони здоров’я обговорили стратегію протидії абортам в Україні

6:42 AM 0 Comments

7 жовтня 2008 року у приміщенні Василіянського монастиря у Києві під головуванням Глави УГКЦ Блаженнішого Любомира відбулася зустріч керівників Церков України в форматі Наради представників християнських Церков України. Одним із основних питань зустрічі була разробка стратегії християн у захисті життя (протидії абортам) в України, до обговорення якого було запрошено Міністра охорони здоров’я України В. Князевича та відповідальних представників міністерства, – повідомляють в Інституті релігійної свободи.

У своєму вступному слові Василь Князевич наголосив на важливості морально-етичного виховання молоді ще з шкільного віку, зважаючи на негативні тенденції, пов’язані зі зменшенням вікових показників початку молодими людьми статевого життя та завагітнення. У свою чергу першоієрархи Церков акцентували увагу на потребі вироблення принципів на захист цінності життя ненароджених дітей, їх пропагування під час підготовки медичних працівників та безпосередньо у медичній практиці. Духовні лідери країни також зауважили на необхідності подолання духовно-моральної кризи у суспільстві, яка є першопричиною частих випадків безвідповідального відношення чоловіка і жінки до стосунків між собою та у подальшому до життя їх ненародженої дитини. Певним підсумком розгляду цієї теми стало рішення про необхідність створення робочого органу, у який мали б увійти представники зацікавлених міністерств та відомств з одного боку, і представники християнських Церков з другого, для вироблення пропозицій щодо реалізації в Україні програми “За життя”.

Крім цього, під час зустрічі глави Церков обмінялися думками щодо існуючої суспільно-політичної ситуації в Україні. За наслідками обговорення було ухвалено спільне звернення до українського народу, в якому було висловлено погляд християнських Церков на проблему загострення політичного суперництва в Україні.

Учасники зустрічі також обговорили актуальні питання державно-церковних відносин, наявні проблеми законодавчого забезпечення суспільно-важливої діяльності Церков, зокрема стану виконання урядового доручення від 15.04.2008 року (за результатами зустрічі Прем’єр-міністра України з Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій). Учасники зустрічі також узгодили заходи щодо спільного вшанування жертв Голодоморів в Україні.

Іншими темами зустрічі були питання інтенсифікації співпраці християнських Церков з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України у справі екології, та актуалізації співпраці з Міністерством внутрішніх справ України головно у питаннях безпеки дорожнього руху. Не залишили поза своєю увагою учасники засідання і питання переслідування християн в Індії*. Ієрархи висловили свою стурбованість цією ситуацією та свою солідарність із тими, хто зараз терпить через свою віру в Ісуса Христа.

Зустріч завершилась спілкуванням у неформальній обстановці у дружній атмосфері. У зустрічі глав Церков взяли участь керівники та повноважні представники християнських Церков України, зокрема Української Православної Церкви Київського Патріархату, Української Православної Церкви, Української Греко-Католицької Церкви, Римсько-Католицької Церкви в Україні, Всеукраїнського Союзу Об’єднань євангельських християн - баптистів, Церкви християн віри євангельської України, Української Християнської Євангельської Церкви та Української Лютеранської Церкви.

Департамент інформації УГКЦ
(За матеріалами Інституту релігійної свободи)

* Понад чотири тижні тому розпочалися погроми та агресії проти християн в Індії, передусім у штаті Орісса. Згідно із повідомленням прес-агентства AsiaNews переслідування поширились на інші індійські штати, а тільки у штаті Орісса вбито 37 християн, вандалами спалено і сплюндровано сотні церков, серед яких і кілька катедральних храмів, спалено понад 4 000 будинків, в яких жили християни, нараховується більше, ніж 50 000 біженців, які переховуються у лісах. Найчастіше жертвами нападів стають священики та сестри-монахині, а також переслідують їхні родини. Переслідування зазнають також і протестанти, недавно вбито двох протестантських пасторів.


http://www.ugcc.org.ua

..

0 comments: