Аборт і «важкі випадки»

12:52 AM 0 Comments

    Архієрейський Ювілейний Собор, що проходив в серпні цього року, прийняв нову соціальну доктрину Церкви, в якій дана оцінка гострим проблемам сучасності. Не була залишена без уваги і проблема абортів, як одна з найважливих в Росії. На жаль, в світській пресі з’явилися вельми вільні тлумачення доктрини, зокрема, твердження про те, що Церква нібито благословляє аборти в так званих важких випадках.
Дана стаття, покликана прокоментувати нову соціальну доктрину, звичайно, не претендує на те, щоб врахувати все різноманіття життєвих ситуацій, які завжди вимагають індивідуальної розмови з духівником.

   Слід підкреслити, що необхідно розрізняти заборони юридичну і етичну. Перша обмежує свободу людини, тоді як друга залишає йому свободу вибору. Прийнятий Собором документ не носить юридичного характеру, а розглядає проблему абортів в рамках етичних категорій.
Віруючій людині важко чути, коли Церкву звинувачують в різних гріхах, зокрема в жорстокості по відношенню до жінки. Особливо гостро стоїть питання довкола позиції Церкви з приводу так званого переривання вагітності, яке засуджується і беззастережно прирівнюється до вбивства 2-м правилом святого Василя Великого і правилами Уселенських Соборів.
    Серйозні словесні баталії розгораються навколо “важких випадків” - зокрема, абортів за медичними показаннями, які складають приблизно 1% від загальної кількості абортів. Проте будь-який священник зі стажем може пригадати десяток-другой прикладів зі своєї практики, коли лікарі відправляли жінку на переривання вагітності, передбачаючи їй неминучу смерть пологами, а він благословляв народжувати - і переконувався, що все пройшло добре.
Річ у тому, що, кажучи про загрозу  життю, медики часто мають на увазі небезпеку для здоров’я, підвищений ризик ускладнень. Але пологи - складний фізіологічний процес, у будь-якому випадку зв’язаний з певним ризиком для жінки. Ця форма служіння (як служба в армії для чоловіків) завжди містить якусь небезпеку для життя матері, навіть якщо вагітність і підготовка до пологів проходять благополучно.
Ці два подвиги – народження дітей і захист Вітчизни, - пов’язані з необхідністю жертвувати собою, благословляються Церквою, оскільки без них неможливе існування народу і держави. Причому на службу в армії, яка навіть в мирний час містить в собі загрозу  життю, у військовий час суспільство посилає солдат примусово.
Розглядаючи випадки, коли вагітність реально загрожує життю матері, ми повинні усвідомлювати те, що є різниця між ризиком для здоров’я і ризиком для життя, а також між ризиком для життя і неминучою смертю при збереженні вагітності.
Саме про такі випадки прямої загрози життю матері сказано в “Основах соціальної концепції РПЦ”, прийнятої на Ювілейному Архієрейському Соборі. Хоча Церква не може благословити аборт, але при загрозі неминучій смерті жінка не примушується до мучеництва, яке може бути тільки добровільним. В цьому випадку рішення Собору рекомендує священикам деяку поблажливість при призначенні епітімії: “У випадках, коли існує пряма загроза життю матері при продовженні вагітності… у пастирській практиці рекомендується проявляти поблажливість”.
Сучасна медицина дозволяє в такому ступені забезпечити жінку, що скоріше можна говорити про виняткові, надзвичайно окремі випадки смерті при пологах, що зазвичай супроводжуються і загибеллю плоду. Є цілий арсенал засобів, що дозволяють врятувати життя матері і дитини навіть при важкій патології, - це кесарев розтин, що став звичайною операцією навіть в районних лікарнях; сучасні способи зупинки кровотечі, використання кровозамінників; можливості  виходжувати недоношених дітей з масою менше 1 кг і багато чого іншого.
Чому ж жінку направляють на аборт? Причина в бажанні лікаря застрахуватися і поліпшити статистику в ситуаціях підвищеного ризику, адже за смертність від абортів, якою б високою вона не була, він не відповідає, тоді як навіть за одиничний випадок смерті породіллі йому загрожують великі неприємності. Але подібна логіка перестраховки абсолютно не враховує, що аборти часто приводять до летального результату, причому жінка може померти не тільки відразу після переривання вагітності, є і його віддалені наслідки, що також спричиняють за собою загибель: постабортний синдром, що супроводжується спробами самогубства; різні жіночі захворювання, особливо онкологічні, - так, через декілька років після аборту можлива смерть від раку молочної залози.
Патології, пов’язані з реальною загрозою для життя матері, зазвичай чреваті і неминучою, невідворотною загибеллю дитини, що робить допустимим переривання вагітності, оскільки воно не є причиною смерті дитини - його життя врятувати не можна. (Наприклад, позаматкова вагітність).
Але розглянемо ситуацію, коли виникає проблема вибору між життям матері і дитини. Практика показує, що думки жінки, яка, як правило, знаходиться в несвідомому стані, ніхто не питає. Якщо ж уявити собі (надзвичайно рідкісний) випадок, коли православна жінка, знаходячись в подібному положенні, просить ради священика, то чи можливо благословити її на аборт? І чи може мати з погляду церковної православної свідомості добровільно померти, надавши жити дитині? Чи буде цей крок прирівняний до самогубства? Відповідь знаходимо в жітіях святих.
Священномученик єпископ Серпуховськой Максим (Михайло Олександрович Жіжіленко) народився в сім’ї, в якій було 9 дітей. Будучи студентом Медичного факультету Московського університету, він одружився, але прожив з дружиною не більше напівроку: вона померла в наслідок неможливості перенести вагітність. Вони ні під яким виглядом не захотіли перервати цю вагітність, хоча знали, що вона загрожує смертю, і по законах Російської імперії в таких випадках вирішувався аборт. Після закінчення університету Михайло Олександрович був лікарем-психіатром, потім головним лікарем таганськой в’язниці в Москві. Він спав на голих дошках, харчувався тюремною їжею і всю свою платню роздавав ув’язненим. Ставши єпископом, він не міг не привернути до себе уваги радянській владі і в 1929 році був арештований, а 6 липня 1931 року розстріляний.
Чи є смерть його дружини самогубством? Очевидно, що, хоча за її загибеллю від важкого токсикозу вагітності послідувала і загибель дитини, цей вчинок є добровільно прийнятим на себе мучеництвом і вищим християнським подвигом, не меншим, ніж той, який через декілька років зробив сам священномученик Максим.
Виникає питання: а чи має право священик штовхати жінку на смерть? Відомо, що благословення духівника носить рекомендаційний характер і ніяк не порушує існуючої “свободи” робити аборти, тому ніхто не може звинуватити Церкву в обмеженні чиїхсь “прав”. І якщо жінка захоче померти, відмовившись від аборту, вона це зробить тільки по своєму бажанню, добровільно.
На закінчення відзначимо: хоча випадки дійсної загрози для життя жінки бувають, слід віддавати собі звіт, наскільки вони рідкісні, щоб концентрувати на них увагу і через їх призму розглядати проблему абортів в цілому. Проте аргумент про смертельний ризик - найважливіший і такий, що часто вживається в бурхливій полеміці між прихильниками і супротивниками абортів. За нашими спостереженнями, сьогодні рідко зустрічаються явні і відкриті апологети переривання вагітності, та ж РАПС ніколи не виступає в її підтримку. Її представники говорять приблизно так: “Ми проти абортів, але треба розуміти, що в певних випадках вони неминучі. Тому необхідно забезпечити їх виробництво в максимально сприятливих для жінки умовах. Крім того, жінка повинна мати “свободу вибору”. Проте якщо перекласти слово “аборт” російською мовою, то її дійсне значення - “дітовбивство” - відразу виявить порочність цієї логіки.
Тверда позиція Церкви з даного питання, відсутність в ній яких би то не було компромісів украй важливі. Якщо усередині Церкви відбудеться хоч щонайменший поворот у бік лібералізації, це означатиме капітуляцію перед прихильниками абортів, перехід в їх табір. Свідоцтво Православ’я і православний рух, що існує в нашій країні, в захист життя втратять свою основу, що неминуче спровокує збільшення числа абортів.
Чи багато зараз здорових жінок? Майже у кожної можна виявити медичні показники  для вбивства дитини в чреві. Всі, у кого виникають хоч якісь проблеми із здоров’ям, тлумачитимуть ліберальний підхід в розширювальному сенсі і сприймуть його як церковне благословення на дітовбивство, а засоби масової інформації типу “МК” їм в цьому допоможуть.
Звичайно, немає можливості  врахувати безліч індивідуальних “важких випадків”, але з усією певністю слід сказати, що церковні правила, осуджуючі аборт, перегляду не потребують.

Керівник Православного медико-просвітницького центру “Життя” священик Максим Обухов
http://orthomed.ru      (переклад Наталії Ошуркевич)

Свої зауваження можете залиши тут.

0 comments:

Небажані

2:16 AM 0 Comments

Відколи це чиєсь право на життя залежить від бажання когось іншого?
До легалізації абортів у більшості розвинених країн стверджували, що небажані вагітності мають наслідком значну кількість небажаних дітей, дехто з яких ставали об'єктом жорстокого ставлення з боку дорослих. Легалізація абортів підтримувалася як панацея. Це б зменшило кількість небажаних вагітностей та випадків жорстокого поводження з дітьми. Плановане Батьківство (Федеральна Асоціація Планування Сім'ї, ФАПС) виступало тут лідером, штампуючи знайомий слоган «Кожна дитина-бажана дитина».
Але ж кожна дитина повинна бути бажаною?

На перший погляд-так! «Кожна дитина-бажана дитина»-чудовий слоган. Хто буде це заперечувати? Тут немає з чим не погоджуватися. Справа в тому, як досягти такої мети.
Ми погоджуємося, що кожна дитина повинна бути бажаною. Світ, де всі діти були б бажані, був би ідеальним місцем для життя. Ніхто не може заперечити, що це є ідеалістична мета. Але чи не було б так само чудово жити у світі, де не було би небажаних дружин у чоловіків, небажаних старіючих батьків у їхніх дітей, небажаних євреїв, чорних, католиків, індіанців чи навіть осіб, які в певний час та в певному місці почуватимуться небажаними чи переслідуваними.
Давайте всі спробуємо цього досягти, але треба пам'ятати, що люди слабкі і, як це не сумно. Що небажані завжди будуть серед нас. Інша думка: жінки ображаються, що цінність жінки інколи визначається тим, чи хоче її чоловік. Радикальні феміністки наполягають, що цінність ненародженого хлопчика чи дівчинки має визначатися тим, чи хоче жінка його чи її.
Використання виразу «бажаний» кимось як міра того, чи дати можливість людині жити,- це страшна концепція. З неї логічно випливає, що небажаних можна знищити. Не забуваймо, гітлерівська Німеччина була ідеальною для бажаних арійців.
То ж відколи це чиєсь право на життя залежить від бажання когось іншого?
Слоган «Кожна дитина-бажана дитина» треба доповнити словами «а якщо ні-то вбити!», оскільки це саме те, що означає слоган Планованого Батьківства. Отже, закінчивши таким чином речення, ми знімаємо маску з цього оманливого слогана та розкриваємо страшне зло, яке в ньому чаїться.
Тепер це дійсно звучить по-іншому!
Так, і дуже важливо, щоб кожного разу, коли ми чуємо цю фразу, ми додавали до неї рішення Планованого Батьківства: «а якщо ні-то вбити!»
Чи вбивають батьки підлітків, коли вони не є бажаними, чи дядька Джо після інсульту, чи матусю, коли вона стала тягарем? Ви кажете ні?
Чи даємо ми матері законне право вбивати свою дворічну дочку, яка для неї є тягарем? Ні! Тоді чому і як ми можемо давати їй законне право вбивати двомісячну дочку, яка живе всередині неї, яка для неї є тягарем?
Верховний Суд США та уряди багатьох інших країн, вперше за всю сучасну історію, гарантували одному громадянину (жінці) абсолютно законне право вбивати іншого громадянина, якщо перша особа його не хоче!
Подумайте про лоігку неминучого розширення такої свободи вбивати. Ми можемо побороти бідність, вбиваючи небажаних бідних людей, або релігійні чи політичні групи, чи занадто старих людей, чи занадто обтяжливих для нас, і т.д.
Добре, етика-страшна річ, але ж небажані вагітності мають наслідком небажаних дітей, чи не так?
Ні, не більше, ніж бажані вагітності.
Подумайте про свої вагітності. Чи була кожна з них планованою, чи одного разу це виявилось несподіванкою? Чи були ви насправді щасливими щоразу, в перші місяць-два? Будьте чесними. В перші кілька тижнів чи місяців-невже всі ваші вагіьності були дійсно «бажаними»?
А тепер подивіться на своїх дітей. Ви раді, що вони у вас є? Чи віддали б ви когось з них, чи дозволили б вбити?
Ви змінили свою думку, чи не так? Практично для кожної з вас вагітність, яка була дійсно небажаною, мала наслідком таких любимих та бажаних сина чи дочку.
Якщо ми дозволяємо аборт як засіб від небажаної вагітності, ми знищуємо величезну кількість дітей, які, без сумніву, на час свого народження та протягом дитинства були б дуже бажаними та глибоко любимими. Якби судження про «бажаність» на ранніх стадіях вагітності були остаточними, а аборти були б дозволені широкому загалу, великий відсоток тих, хто читає це, ніколи б не з'явилися на світ.
Скільки нараховують небажаних вагітностей?
Деякі ствердження є абсолютно смішними. Журнал TIME ( 1990 рік) заявляв, що в США щороку трапляється принаймні 6 мільйонів небажаних вагітностей.
За той рік народилося 4 мільйони дітей, було приблизно 1,6 мільйони абортів, плюс близько 400 000 викиднів. Згідно даних TIME, кожна вагітність того року була небажаною.
Чи є якісь наукові дослідження?
Останнім часом таких досліджень небагато, оскільки аборти нині стали легальними у більшості розвинених націй, де проводяться подібні дослідження.
У 50-60х роках було більше десяти непоганих досліджень. Всі вони припускали негативні наслідки, про які йшлося вище. Вони порівнювали групи вагітних жінок, які хотіли зробити аборт, але не мали такої можливості і тому йшли народжувати… та жінок, які мали задоволення від своїх бажаних вагітностей. Ці дослідники вивчали дітей, що народилися в обох групах, та порівнювали їх. Без виключень, вони не знайшли суттєвої різниці в ставленні до дітей у групах, які порівнювали.
Але чи не доводять деякі дослідження протилежного?
Ні! У всій світовій літературі з цього питання є лише 2 дослідження, які намагаються показати, що існує негативний ефект для дітей, які були «небажаними вагітностями». Але обидва ці дослідження було оголошено некоректними.
Але ж правда, що багато небажаних вагітностей мають наслідком дітей, що зазнають фізичного насилля?
Ні. З цього питання було проведене визначне дослідження в Університеті Південної Каліфорнії. Професор Едвард Леноскі вивчав 674 дитини, що зазнали фізичного насилля, яких привозили у стаціонарне та амбулаторне відділення цього медичного центру. Він був першим, хто пішов до пацієнтів та зайнявся вивченням того, наскільки вони хотіли та планували вагітність. На його здивування, виявилося, що 91% були планованими та бажаними, порівняно з 63% для загальнонаціональних контрольних груп. Більше того, матері почали носити одяг для вагітних на 114 день вагітності, порівняно з 171 днем в контрольних групах, а батьки називали хлопчиків на свою честь у 24% випадків, порівняно з 4% для контрольних груп.
Обидвоє батьків жили у 80% домівок. 2/3 матерів були домогосподарками і, ймовірно, знаходились вдома. Майже всі матері були у віковій групі 20-30 років, а батьки-20-35 років. Не було ніяких особливих соціальних, расових чи економічних переваг серед досліджуваної групи.
Батьки зазвичай «… росли у жорстокому середовищі, до них самих погано ставилися. Коли діти не задовільняли їхні [нереалістичні, невротичні очікування досконалості] емоційні потреби, батьки реагували таким же насиллям, яке вони пережили в дитинстві.»
Мало що змінилося з часів цих перших досліджень. Ми ще багато чого не знаємо про хвору психологію, яка призводить до насилля над дітьми. Однак, все ж таки можна виділити один момент: у пренатальному періоді це не були небажані вагітності, вони були дуже навіть бажаними.
А якщо мати дійсно не хоче дитини?
Є мільйони простягнутих рук, які прагнути всиновити та любити цю дитину. Все, що від неї вимагається,–віддати дитину у безпечну, люблячу прийомну родину.
Мені казали, що аборт небажаної дитини дасть шанси більшій кількості бажаних дітей і, таким чином, буде менше насилля над дітьми.
Насправді все навпаки. У Нью Йорку протягом 60-х років кількість постраждалих дітей складала приблизно 5000 на рік. Аборти легалізували у 1970. До 1975 повідомлялося вже про більш ніж 25000 випадків насилля. Цифри для всієї країни такі:
Дата Кількість
1973 167,000
1979 711,142
1993 1,057,255
1996 1,220,000
2000 879,000
Канадська статистика показує аналогічні цифри:
Рік      Аборти     Насилля над дітьми
1971   16,172      422
1978   38,782      1,762
1994   104,403    30,366*
Д-р Філіп Ней, професор психіатрії при Університеті Церкви Христа, Нова Зеландія, перебуваючи в Університеті Британської Колумбії, опублікував відоме дослідження на цю тему. Його аналіз чітко показує той факт, що аборт (і таким чином згода на насилля шляхом вбивання ненародженої дитини) знизили психічний опір батьків до жорстокості та насилля над дитиною, що народилася.
Націю та її народ врешті-решт будуть судити не за фактом того, що серед них є небажані, а по тому, що вони для них зробили.

http://www.abortionfacts.com  (переклад Тетяни Счастливенко-Слезінс)

Свої зауваження можете залиши тут.

0 comments:

У Великобританії зросло число підліткових абортів

1:32 AM 0 Comments

  Нові статистичні дані, опубліковані  у Великобританії, свідчать про різке зростання числа абортів, проведених дівчатками –підлітками, на тлі загального скорочення числа підліткових вагітностей. У Англії і Уельсі число перерваних вагітностей у пацієнток молодше 16 років виросло на 10%, а в групі молодше 14 років цей показник збільшився на 21%.

  В цілому протягом минулого року аборти були проведені 4 376 дівчатами  молодше 16 років і 163 дівчатами молодше 14 років. Серед жінок всіх вікових груп кількість абортів зросла на 2,5%, досягнувши 198,5 тисяч, причому найбільше зростання спостерігалося серед пацієнток, що не досягли 19-річного віку.

  На думку розділу британської Незалежної консультативної групи з проблем підліткових вагітностей Жиля Френсеса (Gill Frances), невтішна статистика свідчить про низьку ефективність державних програм по пропаганді безпечного сексу і засобів контрацепції серед школярів.

  Як відзначають представники Національної системи охорони здоров`я, зростання числа абортів супроводжується скороченням числа підліткових вагітностей, що говорить про те, що британські школярки все частіше віддають перевагу перериванню вагітності над перспективою раннього материнств.

http://medportal.ru

Свої зауваження можете залиши тут.

0 comments:

ПІДСТАВИ для заборони абортів в Україні на законодавчому рівні

11:52 PM 0 Comments

   Згідно з даними біології, життя людини починається з моменту злиття мембран статевих клітин її батьків. Вона є людиною – індивідуальною і неповторною – на кожному етапі внутрішньоутробного розвитку, вже маючи в зачатковій формі всі властивості дорослої особи. Тому не існує принципової різниці між вбивством ще не народженої та вбивством вже народженої людини.

   Згідно з даними медицини (зокрема, результатами ультразвукових досліджень та внутрішньоутробних оптичних зйомок), дитина, яку абортують, зазнає таких самих страждань, як і доросла людина, яку тортурами доводять до смерті.

   Окрім того, аборти мають згубні наслідки для психологічного і фізичного здоров'я всіх задіяних в них осіб (постабортний синдром у матерів, членів їхніх сімей та лікарів, які проводять аборти, втрата репродуктивної здатності, інфекції, смертність жінок під час і після абортів, синдром вцілілих від аборту в дітей, які народжені до чи після абортування їхніх братів і сестер…).

   При наявному в Україні стані речей ці наслідки вже поширилися на все суспільство. 1 млн. подружніх пар в Україні неплідні, з них 868 тисяч – через неплідність жінки. Причиною жіночої неплідності у 80 % випадків є аборт.

   З позиції медичної етики аборт є оскверненням та спотворенням високого покликання лікаря, завдання якого – лікувати і рятувати життя людини, а не нищити його прямим втручанням.

   З позиції філософської антропології людина є особою, тобто істотою, яка наділена розумом, почуттями та свобідною волею, істотою, що здатна свідомо здійснювати своє буття, "володіти собою" та визначати своє свобідне ставлення до себе та до всього іншого. Через те вона посідає незрівнянну гідність та недоторканні, непорушні права.

   Особа настільки радикально відрізняється від всього неособового буття, що неможливо, щоби щось стало особою, що не було нею від початку.

    Отже, якщо доросла актуалізована людина є особою, то вона є нею від початку, тобто – від зачаття, і вже від цього моменту їй притаманна специфічно особова гідність та недоторканні основні права – точно такі, які притаманні дорослій людині. Саме тому особа посідає недоторканне право на життя – від початку свого існування і до його природного (біологічного) закінчення.

   Згідно з даними демографії (дані від Держкомітету статистики за першу половину 2005 р.) лише з січня по липень 2005 року народ України зменшився на 230 тис. осіб. В жодній з областей України не зафіксовано переваги народжуваності над смертністю.

   В багатьох областях число смертей перевищує кількість народжень майже утричі. За останніх 12 років населення України зменшилося на 5 млн. осіб (з 52 млн. до 47 млн.). Якщо така демографічна динаміка триватиме, то через кількадесят років народ України складатиметься переважно з іммігрантів – вихідців з Азії. І основною причиною таких невтішних демографічних тенденцій є легальні аборти.

   З погляду історії: Якщо від моменту легалізації абортів Микитою Хрущовим у 1955 році і дотепер (кінець 2005 р.) число абортів в УРСР та в незалежній Україні сягало в середньому від 400 до 900 тисяч на рік, то за останні 50 років народ України втратив в середньому тридцять два з половиною мільйони своїх громадян, що утричі перевищує число жертв голодомору, пам'ять про який Україна цьогоріч звершувала особливо скорботно й врочисто.

   З позиції економічної теорії та національної безпеки довготривалий та стабільний ріст економічних показників можливий лише там, де є додатній демографічний приріст: ріст виробництва і добробут залежать від народження дітей.

   Це майбутні молоді працівники, зміна на робочих місцях людей пенсійного віку, сплати в пенсійний фонд, соціальне забезпечення… Україна лише тоді зможе стати економічною потугою світового значення та нейтралізувати геґемоністські впливи наддержав, коли відмовиться від легального вбивства дітей в лонах матерів. Інакше їй гарантований статус другорядної держави та економічна стагнація.

   З погляду теорії права легальне проведення абортів є узаконеним запереченням права на життя – першого й засадничого з усіх основних й невідчужуваних прав людини; звуженням гарантованого Конституцією України "права кожної людини на життя" (див. стаття 27 Конституції України). Тому аборт слід прирівняти до злочину людиновбивства – зі всіма наслідками у вигляді покарань, передбачених Кримінальним Кодексом, до якого слід внести відповідні зміни.

   З погляду політичної теорії завданням держави є дбати про спільне добро своїх громадян та боротися зі злом, не зважаючи на ступінь його поширення. Якщо держава погоджується зі злом та легалізує його тому, що через його поширення неспроможна з ним боротися, то вона ототожнює себе з цим злом, стає на його бік і, відповідно, втрачає свій сенс буття державою, перетворюючись у злочинне формування.

   З погляду культури цивілізація, у якій дозволено легальне та безкарне вбивство ненароджених дітей заради вирішення проблем вже народжених людей, стає "цивілізацією смерті", де цей злочин стає елементом псевдокультури та перестає вражати. Тоді така "цивілізація смерті" починає ставити на "конвеєр смерті" все нові соціальні групи людей – хворих, старих, представників інших рас та національностей…

  З точки зору релігії людина отримує безсмертну душу в момент зачаття, тобто, від моменту зачаття в лоні матері росте і розвивається людська особа, знищення якої шляхом аборту рівнозначне смертельному гріху умисного вбивства вже народженої людини. Закон, який надає "право" одним відбирати життя в інших, скеровує громадян на порушення Божої заповіді: "Не вбивай!". Держава, яка видає такий закон, позбавляє себе Божого благословення.
http://www.hli.org.pl з посиланням на http://www.pokrova.uacity.com/

Свої зауваження можете залиши тут.

0 comments:

ЮНІСЕФ підтримує аборти

2:49 AM 0 Comments

UNICEF рекламує себе та заробляє гроші під час Хеловіну, відправляючи дітей з коробками для пожертв ходити від дому до дому. Але така практика їх більше не влаштовує.
Нижченаведена стаття є істотним доказом того, що UNICEF став дуже старанним партнером у анти-дитячих та анти-сімейних програмах ООН з контролю населення. До недавнього часу UNICEF старанно спростовував свою участь у програмах контрацепції та абортів. Після того, як у листопаді 1996 року Ватикан відкликав свій символічний щорічний цільовий внесок в розмірі $2,000, UNICEF облишив свої удавання та став більш відкритим щодо своєї участі в таких програмах.

Нове велике дослідження, щойно опубліковане Нью-Йоркською Дослідницькою групою міжнародних організацій (IORG), детально описує поступову зміну Дитячого фонду Організації об'наних націй (UNICEF) від організації з життєзабезпечення дітей до такої, що заохочує радикальні феміністські погляди.
Проведене Дослідницькою групою міжнародних організацій, відгалуженням Католицької Сім'ї та Інституту прав людини (C-FAM), це дослідження має назву «UNICEF, хто перший-жінки чи діти?»
В документі йдеться про те, що UNICEF підтримав, навіть допомагав писати багаточисельні документи, які закликають до розширеного доступу до абортів, а також до легалізації абортів. Було також виявлено, що UNICEF вклав кошти у програми, які, можливо, включали послуги аборту. UNICEF фінансував програму, якою керує Рада Населення- група, що має в США патент на абортивний препарат RU-486. У 1997-му ООН випустив підручник для працівників невідкладної допомоги у таборах біженців, який закликає до застосування «невідкладної контрацепції», яка спричиняє аборт, а також до використання портативного пристрою, що називається ручним вакуумним аспіратором, який можна використовувати для виконання абортів у наметах біженців.
UNICEF також фінансово підтримує Південно-Африканську неурядову організацію loveLife, яка активно пропагує аборти серед їхнього переважно неповнолітнього населення. Вебсайт loveLife скеровує свою підліткову аудиторію до аборціоністів з центру Мері Стоупс Інтернейшенел і продовжує стверджувати, що ніхто, навіть батьки, не може зупинити підлітка в її намаганні зробити аборт. loveLife також заохочує експериментальні сексуальні практики, включно з гомосексуалізмом.
Звіт розповідає, як UNICEF залишив свій традиційний підхід до статевого виховання, навчаючи стриманості та вірності, та замінив його графічними програмами статевого виховання, поєднаними з розповсюдженням презервативів. Тепер офіційною політикою UNICEF є «Заохочувати та розширювати доступ до послуг статевого та репродуктивного здоров'я, а також доступ до презервативів». На зустрічі, що відбулася в червні 2003 року, високоповажний посадовець з UNICEF навіть закликав UNICEF «зробити презервативи доступними та дешевими для всіх, скрізь та в будь-який час. Стриманість в сьогоднішньому світі є просто нереалістичним варіантом для більшості молодих людей.»
Католицька Сім'я закликала міжнародні громадські організації та політичних лідерів привести UNICEF до своєї попередньої місії, якою є виживання дітей. «UNICEF був дуже важливою організацією, щоб опуститися до такої радикальної ідеології», каже віце-президент C-FAM Дуглас А. Сильва, який є також автором нового звіту. «UNICEF має репутацію захисника, і там є багато працівників, які хочуть, аби організація повернулася до своєї першопочаткової місії. Ми чули про це від багатьох з них.»
http://www.theinterim.com/2003/sept/11newreport.html

Свої зауваження можете залиши тут.

0 comments:

В США женщина ростом 70 сантиметров произвела на свет второго ребенка

12:55 PM 0 Comments

В США женщина ростом 70 сантиметров произвела на свет второго ребенка

Девочка родилась здоровой, с практически нормальным для младенцев ростом - 45 сантиметров.

33-летняя Стейси Херальд (Stacey Herald) из города Драй Ридж (штат Кентукки) страдает так называемым несовершенным остеогенезом. Это тяжелое наследственное заболевание проявляется повышенной ломкостью костей, которая приводит к деформациям скелета и искажению пропорций тела. Несмотря на протесты врачей, полтора года назад Стейси родила дочь Кейтри. Роды протекали очень тяжело, а у ребенка, также как и у матери, был диагностирован несовершенный остеогенез, пишет “Ликар-инфо”.

Тем не менее, женщина и ее супруг, имеющий нормальный рост (174 сантиметра), решилась на рождение второго ребенка. Врачи предупреждали, что новая беременность может привести к смерти Стейси вследствие сдавления внутренних органов и нарушения работы легких и сердца. К счастью, их прогнозы не оправдались.

За беременность женщина весом в 23 килограмма набрала еще 9 килограммов. Ее вторая дочь Макья родилась с ростом 45 сантиметров, причем девочка не страдает генетическим заболеванием. Предполагается, что Стейси Херальд является самой маленькой матерью в мире: в настоящее время ее кандидатура рассматривается представителями Книги рекордов Гиннесса.

По статистике, роды у женщин, страдающих несовершенным остеогенезом, наблюдаются один раз на 25 - 50 тысяч случаев, однако успешные роды у пациенток со столь тяжелой формой заболевания встречаются намного реже.

newsukraine.com.ua

..

0 comments:

Кримінальні аборти-1

5:25 AM 0 Comments

Уривок з книги.
Ліричне есе про аборт легальний, стерильний, медичний
Ну от і сталося, Ви залетіли, моя чудова фея. А красень-чоловік, біологічний співавтор, татком бути зовсім не радий… Схоже, рішення прийнято остаточне й незворотнє. Ви подумали трошки, може навіть поплакали у подушку й винесли остаточний вердикт маленькому створінню, що безтурботно плаває у нірвані десь там, глибоко у Ваших надрах.

Вирок гласить: життя власної малесенької дитини перервати шляхом четвертування і без усяких філософій та моралізаторства. Ну й правильно! Дітей треба вбивати, нас і так шість з копійками мільярдів на планеті. Але запам'ятайте, мій янголе, кінцеве рішення завжди приймає жінка! Згвалтування зустрічаються всюди, а от насильні аборти… Я, чесно кажучи, з таким не стикався. Тут вже жодних сумнівів – добровільно ноги розставляєте. Тому підпис на вироку завжди Ваш, тонка й чутлива жіноча душа. Значить завтра це й станеться, і аналіз крові вже здано, і сеча в порядку. Час «до Сочі на три ночі». Ну це ми на роботі так скажемо. Знаю, знаю, яке огидне становище склалося. Та не розповідайте нічого, і так зрозумілою є уся безвиходь, і так ясно, що справа погана і що випадок з ряду геть, а не як у всіх. Ну не маєте Ви права через цю дурну помилку самій собі, Йому та всім своїм рідним життя псути. Хіба я засуджую? Хіба я Вам щось раджу? Та ні…
Просто хочу Вам нагадати, скільки жінок, навіть після золотих рук професійних абортмахерів у суперсучасних клініках, дітородну функцію назавжди втрачають. Ну який майстер дасть гарантію, що відшкрябає він стінку Вашої матки на потрібну глибину? Адже достатньо трошки «перебрати», тобто копнути глибше, ніж слід, і відновлення порожнини піде по типу фіброзного рубця. Ну не ростуть квіти на бетоні, не оселяється яйцеклітина на рубцях. А якщо міометрій (м'язова стінка матки) оголилася з двох боків, то виникає синехія-зрощення порожнини. Зате яка можливість для позаматкової або колозевної вагітності відкривається! Що таке позаматка, Ви, сподіваюся, начуті, хоча заради ілюстрації пару випадків змалюю, а потім вже коротко розповім, як поводиться плацента, що присмокталася до шийки:
Позаматка трубна. Абортик добре перепахав матку у вихода труби, все загоїлося, вмостилося рубцовою бруківкою, а сам вихід на «бруківку» звузився. Думаєте, що яйцеклітина, що почала ділитися, дура? Зовсім ні! Ти не дивися, що розмір її, як у голки вушки, а весь розум будучого генія міститься поки що в сотні клітин, він (вона) вже добре знають, що їм треба. А треба їм терміново імплантуватися-вжитися у м'які тканини. А оскільки матка нагадує пустелю після ядерної війни, то доводиться вдовольнятися малим-дитинка намагається прижитися в трубі. Це їй легко вдається. Всі тести у такої вагітної в нормі, зародок у материнську кров увесь необхідний набір гормонів виділяє. Тільки от в один чудовий момент стає йому тісно, і труба рветься… Кров швиденько ллється в мамин живіт, ситуація невідкладна – як можна швидше така жінка повинна опинитися на операційному столі. Ну а там вже справа техніки-судина перев'язується, а маткова труба з горе-дитинкою, яка любить ховатися де не слід, летять у тазік для хірургічного сміття. З перепаханою маткою та однією трубою Ви ще сподіваєтеся народити? О-оо, Ви невиправна оптимістка. А скільки тих, хто за таких симптомів взагалі про вагітність не знають та вирішують обійтися баралгіном з трійчаткою-п'ятерчаткою? Ну яка дрібниця, внизу заболіло, напевно, «потече» скоро-підкладку товстішу, «Тампакс» у сумочку, таблетку до рота і у справах. А потім їх привозять до нас, молодих та красивих, що «заснули» у вагонах метро і на автобусних зупинках; з книжками ліричних віршів та дорогою парфюмерією у сумочках; з нотами та квітами, які дістають з заклякших рук; скрипками та тубами креслень, підібраними поруч.
Позатрубна позаматкова вагітність. Ну це коли зародок шустрий трапляється. Коли в матці, на місці призначення, післяабортний місячний пейзаж, то подібно Колумбу, відправляється наш юний герой мандрувати у невідоме. Я от, наприклад, добре пам'ятаю труп однієї двадцятитрьохрічної провідниці, в якої зародок імплантувався у печінку і там примудрився розвинутися до доволі пристойних розмірів, щоправда, цим він і вбив свою матір. Печінка виявилася смачною, і плацентарний хоріон зародка так глибоко в неї в'ївся, що «перегриз» великі кровоносні судини. Зрозуміло, що сама дитинка нічого не гризла, а слухняно плавала у рідині амніотичного міхура, з'єднуючися пуповиною з плацентою-годівницею. От вона й «гризла», виділяючи розчиняючі ферменти у тканини печінки.
А що буде, коли зародок як Амундсен виявиться? Той до полюса дійшов, от і наш малий візьме й мужньо подолає усі тороси післяабортної маткової Антарктиди. І за труди свої знайде він собі Землю Саннікова-його чекає теплий, м'який та родючий грунт зіву, що розташований біля найнижчого полюсу матки. Там він і оселиться. Вагітність спочатку зовсім нормально перебігає, а от в кінці… В кінці, незалежно від долі плода, основний жіночий скарб треба безжально різати під корінь. Точніше, під зведення піхви. Без надпіхвенної ампутації матки жінка неминуче помре від кровотечі, коли неправильно прикріплена плацента розгризе матковий зів, відшарується та пустить мамці кров потоком. Тому не чекатимемо такого фіналу у вигляді блискавичного ендшпіля-завчасно повеземо жінку до операційної. Після цього народити вже, звичайно, неможливо-куди ж народжувати, якщо рожалки немає. Дякуй, сама живою лишилася (якщо лишилася). А причина ж проста-давно позабутий і, здавалося б, благополучно перенесений, такий безневинний аборт. Дрібниця.

Андрій Анатольович Ломачинський

Джерело: http://www.proza.ru/texts/2004/09/21-17.html   (переклад  Тетяни Счастливенко-Слезінс)

Свої зауваження можете залиши тут.

0 comments:

Абортована духовність

11:17 PM 0 Comments

або Чи заборонять в Україні аборти?

Акція духовного відродження України «Збережи і захисти життя дитини», що відбулася 1 червня на Театральному майдані міста Луцька, викликала широкий резонанс серед громадськості. Її мета – молитовне звернення до Господа про припинення в Україні дітовбивства у лонах матерів та початок збору підписів під Відкритим листом-зверненням до Президента України Віктора Ющенка, Голови Верховної Ради України Арсенія Яценюка, Прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко з вимогою на законодавчому рівні заборонити аборти в Україні…

Очолював молитовне звернення о. Віталій (УПЦ КП). Із проникливими словами до присутніх звернулися також о. Сергій (УПЦ МП), о. Терентій (ЧСВВ, УГКЦ), о. Роман (УАПЦ), о. Василь (РКЦ, м. Ківерці).

Страшна офіційна статистика свідчить, що за роки незалежності наша нація недорахувалася більше 30 мільйонів новонароджених… Фахівці рекомендують цю цифру множити на 3… Стає боляче за нас, українців, європейську цивілізовану націю, яка, наче плем'я людоїдів, нещадно, байдуже і системно винищує сама себе вступаючи в ІІІ тисячоліття. Дивна, погодьтесь, цивілізованість і європейськість.

Запитую себе вкотре і пропоную Вам, шановний читачу, відповісти на кілька запитань:

 «Чому ми, українці, які пережили завоювання, війни, голодомор, геноциди та етноциди сьогодні СВІДОМО знищуємо самі себе, лицемірно ховаючись за убивчо-коротким слово «АБОРТ»? Чи не час Україні дійсно духовно відродитися шляхом заборони дітовбивства?

Аборт. Це коротке слово… А які страшні наслідки: лише 2 відсотки жінок дітородного віку не робили абортів продовж життя; на 430 тисяч новонароджених припадає 420 тисяч абортованих дітей; а згідно інших даних – на 100 новонароджених 137 абортованих дитини; кожна 4 пара стає бездітною після аборту…

Гріх убивства, що волає про помсту до неба, як відомо, однаково лягає на жінку-убивцю, батька дитини, на лікаря, на державу, на кожного з нас. Тому Волинська обласна громадська організація «Християнський рух за життя» й ініціювала початок збору підписів усіх, небайдужих до цієї проблеми українців, під Зверненням до наших найвищих державних очільників із вимогою заборонити аборти в Україні й, цим самим, припинити ганебну практику дітовбивства в лонах матерів.

Проблема життя і смерті є засадничим і визначальним стрижнем будь-якої культури. Більше того, лакмусовим папірцем духовності того чи іншого суспільства. Тому дуже дивною є позиція деяких політиків, які називають себе патріотами, але проблему абортативного винищення української нації ігнорують і проблемою не вважають. Звісно, вони ж, ті абортовані діти, вже ніколи не стануть електоратом, який, можливо, насправді лише й цікавить тих горе-патріотів. І відсотків, які дадуть можливість дорватися до годівниць різних розмірів, вже точно, не дадуть… Дійсно, яка ж це проблема…

Дивною є позиція лікарів акушер-гінекологів, які, у переважній більшості, проти заборони легальних абортів, бо, ніби-то, зросте кількість, так званих, кримінальних, а це, мовляв, призведе до зростання смертності жінок дітородного віку. Але хіба вже сьогодні жінки не помирають від наслідків абортів, внаслідок різних захворювань? Напевне, помирають, і їм, лікарям, як нікому це відомо. Чи, можливо, вони не знають як усе життя страждають жінки від усвідомлення того, що їм допомогли «цивілізовано» убити власне дитя?

Українське суспільство, ще 500 років тому, запліднене ідеєю гуманізму, яка, насправді, в центрі усього ставить людину, а не Бога-Творця, сьогодні, переважно, байдуже мовчить. Натомість побутує (чи паразитує?) думка, що ми, ніби-то, не маємо права інших позбавляти права на убивство. Жорстоко? Але ж, хто заперечить, що аборт – це дійсно убивство??? Хіба духовний інвалід…

Що це – істинна «свобода», за яку ми мали б «покласти душу й тіло» чи прояв «гуманності»??? Але, перепрошую, навіщо тоді ми виховуємо власних дітей, водимо їх до церкви, якщо миримося із тим, що вони також будуть змушені убивати своїх небажаних дітей (чи посередництвом аборту, чи контрацептивних засобів)? Будуть змушені, бо наслідуватимуть нас. Якщо, звісно, народяться…

Ми, духовно убогі українці ХХІ століття, одягаємо на свято вишиванку, вітаємося «Слава Україні! Героям Слава!», вже, майже, визнали вояків ОУН-УПА героями, вже, майже, навчилися ходити до церкви не лише двічі на рік, вже, майже, «стали господарями на своїй, Богом даній землі»… Майже, буцімто, ілюзорно…

Чому убогі? А тому, що брешемо самі собі й не каємося, коли говоримо про свою любов до Бога і до України. До Бога-Отця і України-Неньки, для яких, переконана, усі діти бажані і рідні, навіть ті, яких ми «цивілізовано відбраковуємо». І, поки, Україна тонутиме у ріках крові абортованих дітей, ми ніколи не відродимося, а помиратимемо й вимиратимемо як нація… Щодня, як ці 700 немовлят, яких щодоби абортують в Україні!

Сьогодні, за тиждень, після старту акції духовного відродження України, зібрано лише трохи більше 1000 підписів. Ми плануємо, хоча б 1000 000… Вірю, що на нашому нелегкому шляху Бог поблагословить мене й моїх однодумців більшою, ніж мільйон, кількістю духовно здорових людей по всій Україні, які поставлять свій підпис під гаслом «Ні абортам! Ми – за життя!»

P.S. Чому саме мільйон? Цифра, насправді, абстрактна. І важливий кожен голос небайдужого українця, а не лише той, що ближче до мільйонного. Нас не цікавить прохідне місце в парламенті чи у місцевих органах влади. Нас цікавить місце в Царстві Божому, а воно здобувається не кількісними, а якісними показниками. Нас цікавить системна трансформація суспільної свідомості українського суспільства, тому ми звертаємо увагу усіх, що, не вимагаючи заборонити аборти, ми, тим самим, катастрофічно зменшуємо свої шанси на спасіння душі. Та й на майбутнє української України також (це для тих патріотів, які можуть «рятувати» Україну лише на мітингах чи у стінах ВР, а збирати підписи про заборону абортів не збираються. Напевне, для них аборт – не убивство!).

Хочеться пересвідчитися, що ще не вмерла духовно Україна! Що Україна розуміє, що наша вимога про заборону абортів – не ілюзія і не міф, не якась чергова кампанія для галочки, не відмивання грошей, а життєва необхідність УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ!!!

А Ви поставите свій підпис?

Інформація за тел.: 8-067-64-888-22

Антоніна ЄВТОДЮК,
голова ВОГО «Християнський рух за життя»,
кандидат філософських наук,
доцент кафедри філософії
Луцького національного технічного університету

Свої зауваження можете залиши тут.

0 comments:

«Християнський рух за життя» прохає у Ради церков підтримати заборону абортів

12:48 PM 0 Comments

Волинська обласна громадська організація «Християнський рух за життя» звернулася до Волинської Ради церков із проханням звернутися до Президента України та Верховної Ради з вимогою прийняти закон про заборону абортів в Україні. Про це інтернет-видання «Волинська правда» повідомила 1 червня голова ВОГО «Християнський рух за життя» Антоніна Євтодюк.

Подаємо текст звернення.

Ваше Високопреосвященство, всечесні отці!

 

На спільному молебні всіх християнських конфесій Волині, під назвою «Збережи і захисти життя дитини», який відбувався 1 червня 2007 року на Театральному майдані міста Луцька і був присвячений Міжнародному Дню захисту дітей, наша громадська організація зініціювала збір підписів під Відкритим листом до Президента України Віктора Ющенка з вимогою на законодавчому рівні заборонити аборти в Україні. Це Звернення отримало широкий резонанс у всеукраїнських друкованих засобах масової інформації загалом і волинських зокрема, на телебаченні, радіо, в інтернет-виданнях.

 

Минув рік, знову настало 1 червня, однак цей життєвоважливий закон так і не був ратифікований. Відтак, Україна продовжує тонути у ріках крові абортованих дітей.

 

Невблаганна офіційна статистика шокує усіх християн наступними цифрами за 2007 рік: на 430 тисяч новонароджених припадає 420 тисяч абортованих дітей; в Україні лише 2 відсотки жінок дітородного віку не робили абортів впродовж життя; кожна 4 пара стає бездітною після аборту; згідно статистичних даних ООН в Україні щороку робиться 700 тисяч абортів на 400 тисяч новонароджених… За роки незалежності в Україні зроблено понад 30 мільйонів абортів…

 

Гріх убивства, що волає про помсту до неба, як відомо, однаково лягає на жінку-убивцю, батька дитини, на лікаря, на державу, на кожного з нас. Напевне, марно сподіватися на спасіння душі, якщо в нашій країні постійно ведеться узаконене суспільством убивство ненароджених дітей. Особливо небезпечними на цій війні є замовчування правди про абортативну природу і гріховну сутність більшості контрацептивних засобів та пропаганда розпусти!

 

Просимо підтримати нашу ініціативу і від Волинської Ради Церков звернутися до Президента України та Верховної Ради з вимогою прийняття Закону про заборону абортів в Україні! Просимо молитовно підтримати і долучитися до акції духовного відродження України «Збережи та захисти життя дитини». Просимо на Літургіях і молитовних зібраннях, які відбуватимуться цими днями, у благальних єктеніях звертатися до Господа про відвернення цього лиха.

 

Хай на нашу волю буде Божа воля!

 

http://www.pravda.lutsk.ua

..

0 comments:

Ти-диво!

6:08 AM 0 Comments

   «Ти-диво. Кожна секунда нашого життя-це нова та унікальна мить Всесвіту. Мить, яка ніколи вже не повториться. Чого ми вчимо наших дітей? Ми вчимо їх, що два плюс  два буде чотири, що Париж-столиця Франції…Коли ми нарешті будемо вчити їх того, ким вони є? Ми повинні спитати кожного: чи знаєш ти, ким ти є? Ти-диво. Ти-унікальний. За всі роки, що вже минули, не було іншої такої дитини, як ти. Твої ноги, твої руки, твої розумні пальчики…те, як ти рухаєшся… Ти міг би стати Шекспіром, Мікеланджело, Бетховеном… Ти можеш все. Так, ти-диво! І коли ти виростеш, чи зможеш скривдити когось іншого, хто, як і ти, є дивом? Ти повинен працювати, ми всі повинні працювати задля того, аби цей світ був вартий своїх дітей.»

   Скільки таких див не змогло побачити світ через егоїзм батьків та ставлення до дитини як до потенційного ворога. В гонитві за успішним життям, кар'єрою, розвагами та безвідповідальними стосунками ми приносимо в жертву нове життя, яке зародилося в нас. Ця дитинка, навіть якщо не стане видатним політиком, відомим письменником, музикантом, науковцем…буде любити вас більш за все у світі, тому що ви дали їй життя! Унікальне й таке дорогоцінне!
Покоління радянської епохи-безбожне, жорстоке, егоїстичне-не знало цінності людського життя, бо не було потрібним своїй країні, своїй владі. Аборт заохочувався керманичами держави як метод регуляції чисельності населення. «Немає людини-немає проблем»-такою була політика Сталіна. Дітей народжували, аби ті потім були зобов'язаними своїм батькам, аби принесли склянку води, коли батьки будуть старими та немічними.
Німецькі окупанти пропагували аборти, аби викорінити населення України, і заселити спорожнілі місцевості з родючими землями німецькими переселенцями. В той же час в самій Німеччині жінок заохочували більше народжувати, аби виростити покоління арійців, націю з «чистою» та здоровою кров'ю.
Ці часи давно в минулому, хоча й нема їм виправдання і досі, і не буде ніколи. Але чому й сьогодні свідомо знищуються сотні мільйонів життів щорічно у світі і десятки тисяч-в Україні? Чому ми не хочемо ростити здорову націю, яка буде поважати сімейні традиції і знатиме справжню цінність людського життя? Україна вже майже 17 років як незалежна, але населення її продовжує скорочуватися.
Діти-це наше майбутнє. Вони-наша гордість. Кожна дитина унікальна і безцінна. І ніхто з людей не в праві вирішувати, має вона народитися чи померти. Якщо Бог дарує дитину, значить, він має на то причини, значить, ця дитина має певну місію в своєму житті. Бог милосердний і не залишить цю дитину, треба тільки вірити!
Не робіть аборту! Дайте своїй дитинці шанс на життя, і вона буде вдячна за це!
www.annegeddes.com (переклад Тетяни Счастливенко-Слезінс)

Свої зауваження можете залиши тут.

0 comments:

Підлітки і аборти: чому батьки повинні знати

6:06 AM 0 Comments

   Відомим фактом є те, що підлітки розвиваються фізично до того, як повністю дозріти психологічно та соціально.
   Хоча підлітки фізично спроможні мати дітей, на цьому етапі їхнього психологічного розвитку вони більше схильні слідувати своїм раптовим емоційним збудженням, ніж раціонально обдумати наявні альтернативи та їхні довгострокові наслідки. Найбільшою проблемою для дівчини-підлітка є уникнути викриття батьками або однолітками, або втримати хлопця замість того, щоб  визначити, як народження чи аборт дитини може вплинути на решту її життя. Підлітки схильні покладатися на інших, приймаючи рішення; нормальним варіантом є, коли люди, які впливають на дівчину-підлітка, цінують перш за все її інтереси, але занепокоєння викликають ситуації, коли дівчат експлуатують інші, наприклад, хлопець чи радники з клініки-абортарія, яких юнка вважає більш досвіченими та поінформованими, але не усвідомлює, що вони можуть мати свої плани щодо неї.

   Є фізичні, соціальні та психологічні наслідки аборту, і вони можуть бути важчими для підлітків.
Будь-хто, хто робить хірургічний або хімічний аборт, може стикнутися з такими ускладненнями, як протикання матки, рубці, кровотечі, інфекції чи навіть смерть. Жінки, які роблять аборт, мають більші шанси майбутнього безпліддя, невиношування вагітності, позаматкової вагітності та передчасних пологів майбутніх дітей. Для підлітків аборт може означати, що дівчина ніколи не зможе мати дітей.
Аборт-відомий фактор ризику виникнення раку грудей. Ризик у підлітків, що роблять аборти, може бути ще вищим, особливо тому, що вони не мають захисного ефекту попереднього народження дитини. Жінки, які роблять аборти, також мають підвищений ризик психологічних та соціальних проблем, включно зі зловживанням алкоголем та наркотиками, невпорядкованими сексуальними стосунками та депресією. Це актуальне для молоді, оскільки таємні аборти лягають психологічною ношею на плечі юної дівчини і можуть зашкодити майбутнім стосункам. Дослідження довели, що рівень суіциду в підлітків за рік після аборту є значно вищим, ніж рівень суіциду в підлітків після народження дитини.

Чому батьки очікують, що абортарії, які отримують доходи з абортів, в першу чергу цікавлять інтереси їхньої дочки?

Батьки можуть допомогти своїм дочкам протистояти тиску та прийняти поінформоване рішення.
Не важливо, яким буде її рішення щодо ненародженої дитини, але батьки дівчини можуть надати дочці критичну емоційну та матеріальну допомогу. Не дивно, що одне дослідження показало, що 89% неповнолітніх вказали, що вони почувалися щасливішими від того, що розказали своїм батькам. Батьки можуть надихнути неповнолітніх матерів прийняти рішення на користь життя, допомагаючи їм ростити дитину, аби дівчина могла й надалі відвідувати школу або будувати кар'єру, пропонуючи фінансову підтримку для виховання дитини, або допомагаючи дочці зрозуміти та розглянути опцію усиновлення. Навіть якщо було прийняте рішення про аборт, батьки можуть допомогти своїм дітям впоратися з важкими фізичними наслідками та емоційними проблемами, які будуть наслідком цього. У клініці батьки можуть допомогти підліткам уникнути кризових медичних ситуацій, будучи важливим джерелом інформації про сімейну медичну історію, яка може допомогти визначити, чи можуть певні методи аборту становити особливий ризик для неповнолітньої матері. Хоча багато жінок не з'являються після аборту до лікаря, що може загрожувати смертельними ускладненнями, підлітки особливо славляться своїм «переховуванням». Попереджені, поінформовані батьки здатні привести дочку до лікаря, можуть розпізнати ознаки депресії, використання наркотиків та важкі кровотечі, якв можуть слідувати за абортом та сигналізувати про більш важливі проблеми.
Закони для залучення батьків є ефективними.
Навіть якщо зниження загальнонаціонального рівня абортів демонструє ознаки сповільнення, ретельне дослідження приблизно 400 000 підліткових вагітностей у Техасі показало значне зниження у кількості абортів та народжень серед неповнолітніх з того часу, як у 2000 році тут вступив у силу закон про повідомлення батьків. Інші дослідження показали, що штати, які приймають закони про залучення батьків, спостерігають більше зниження кількості абортів, ніж ті штати, де такі закони не приймають.
Закони для залучення батьків є конституційними.
У 1976-му Верховний суд вирішив у справі «Плановане батьківство Центрального Міссурі» проти Денфорта, що штати можуть вимагати згоди одного з батьків перед тим, як неповнолітня зробить аборт, оскільки закон містив «юридичний обхід». Умови обходу було зазначено у справі Белотті проти Бейрда у 1979-му, яка казала, що неповнолітня може робити аборт без згоди батьків, якщо вона продемонструє свою дорослість або якщо суддя вирішить, що аборт якимсь чином піде їй на користь. Про повідомлення батьків вперше було згадано 1981-го року у справі Х. Л. проти Метьюсона, в якій вимагалося, аби закон штату Юта, який вимагав, щоб аборціоністи повідомляли батьків неповнолітньої, яка ще живе в їхньому домі як залежна від них, коли призначено аборт. Суд затверджував це рішення про повідомлення батьків кілька разів, останній раз це було у справі «Плановане батьківство» проти Кейсі, яка в 1992-му знову підтвердила «монополію» справи Роу, але 7 голосами проти 2-х чітко дозволила вимагати згоди одного з батьків з судовим обходом. Це рішення залишило закони про залучення батьків конституційними, забезпечило їх судовим обходом та вийнятками в разі загрози життю матері.
Навіть американці «за вибір» підтримують залучення батьків
Опитування одностайно показує широку, популярну підтримку законів, що вимагають залучення батьків у прийняття підлітком рішення про аборт. Нещодавнє опитування показало, що 72% населення підтримують батьківську згоду, а 78% підтримують повідомлення батьків, включно з 64% респондентів «за вибір». Інші опитування показують підтримку аж у 83% і, згідно з даними за липень 2005 року від PollingReport.com, жодне опитування не показувало підтримку нижче 70%.

Джерело: http://www.nrlc.org/Factsheets/FS17_TeensandAbortion.pdf

(переклад Тетяни Счастливенко-Слезінс)

Свої зауваження можете залиши тут.

0 comments:

Захисти мене!

4:59 AM 0 Comments

   Як часто ми згадуємо наших померлих? Не часто, бо вони не можуть нагадати нам про себе. Ми пам'ятаємо про них на релігійні свята, що приписують вшанувати пам’ять померлих і доглянути їхні могили, на їхні дні народження чи дні смерті. Але як бути з тими хто не має дня народження? Як бути з тими, чий день смерті ніхто не пам'ятає? З тими хто не має могил?

Чи є хтось, хто пам'ятає і молиться про ненароджених дітей? Так, про них пам'ятають. Є люди які щодня моляться за душі ненароджених дітей і тих дітей, яким загрожує небезпека смерті зі згоди власної мами. Це люди що належать до руху «За життя». 1 червня, коли ми святкуємо Міжнародний день захисту дітей активісти цього руху провели молитовну акцію «Захисти мене!» Вона вже другий рік проводиться в центрі міста Львова біля пам'ятника Тарасу Шевченку спільно з Інститутом Родини і Подружнього Життя, що знаходиться  при Українському Католицькому Університеті. Акція розпочалася молебнем за ненароджених дітей. Потім виступали поети і співаки, люди яким не байдужі життя дітей. Метою цього заходу було нагадати людям, що всі ми несемо відповідальність за зло яке чинять біля нас роблячи аборти. Бо Бог говорить нам: «Спадок Господній - діти; плід лона – нагорода» (Пс 127.3).
В Україні, поруч з нами,  щороку здійснюють понад 400 тис. абортів. Місто з якого я походжу має 135 тис населення. Тож, виходить, що в рік шляхом аборту вбивають приблизно стільки ж людей скільки живе в чотирьох районних центрах нашої країни. Тож, виходить ми самі вбиваємо наше майбутнє. Мати, яка вбиває свою дитину, на що вона розраховує в старості? «Вінець старих людей - сини синів;  слава ж дітей - їхні батьки» (Прип 17.6).
Сподіваюся ця акція допоможе людям зрозуміти, що щастя і спокій не можливо купити ціною життя власної дитини, адже її життя не можливо повернути, ніколи не можна вже почути її сміху і побачити її перший крок. Але для тих хто вже скоїв цей злочин є єдиний шлях – шлях покаяння. «Щоб ти міг бачити дітей твоїх дітей!» (Пс 128.6)

Активістка руху «За життя»
Оскома Наталя

Свої зауваження можете залиши тут.

0 comments:

У центрі Луцька служили молебень і збирали підписи за заборону абортів

2:22 AM 0 Comments

   Акція «Збережи і захисти життя дитини», під час якої лучани підписувалися під листом до Президента, Уряду і ВР на підтримку заборони абортів на законодавчому рівні, а священнослужителі відправили молебень та проповідували про гріх дітовбивства, відбулася в неділю в Луцьку на Театральному майдані. Про це повідомляє 2 червня інтернет-видання «Волинська правда».

   Акцію організували ВОГО «Християнський рух за життя», ВОГО «Ліга українських жінок», ВОО «Українська молодь – Христові», «Православне молодіжне братство імені святого Миколи Святоші, князя Луцького» (УПЦ КП) і Молодіжний націоналістичний конгрес. На заході були присутні і священнослужителі п'яти християнських конфесій – УПЦ КП, УПЦ, УГКЦ, УАПЦ і РКЦ.

«Ми всі знаємо, що вбивство це – гріх. А цей гріх дітовбивства посилюється ще й тим, що йдеться про вбивство тих, хто не може себе захистити… Нас на площі небагато, і нас не треба переконувати, що аборт – це гріх. І ми не повинні впадати у відчай, що нас так мало, бо неможливе для людини – можливе для Бога… Я б згадав одну історію – «батько – сифілітик, мати – хворіє туберкульозом. У них четверо дітей: сліпа, одна померла під час родів, третя – глухоніма і четверта – туберкульозна. Мати ще завагітніла. Ви порадили б їй припинити вагітність? Багато хто – так, у першу чергу – лікарі, напевно. А вона народила дитину – і це був геній Людвіг Ван Бетховен…», – сказав протоієрей Віталій Собко (УПЦ КП).

Священики УПЦ КП, УАПЦ, УГКЦ і РКЦ також відслужили спільний молебень.

http://www.pravda.lutsk.ua

Свої зауваження можете залиши тут.

0 comments:

«Християнський рух за життя» прохає у Ради церков підтримати заборону абортів

2:21 AM 0 Comments

  Волинська обласна громадська організація «Християнський рух за життя» звернулася до Волинської Ради церков із проханням звернутися до Президента України та Верховної Ради з вимогою прийняти закон про заборону абортів в Україні. Про це інтернет-видання «Волинська правда» повідомила 1 червня голова ВОГО «Християнський рух за життя» Антоніна Євтодюк.

Подаємо текст звернення.

Ваше Високопреосвященство, всечесні отці!

На спільному молебні всіх християнських конфесій Волині, під назвою «Збережи і захисти життя дитини», який відбувався 1 червня 2007 року на Театральному майдані міста Луцька і був присвячений Міжнародному Дню захисту дітей, наша громадська організація зініціювала збір підписів під Відкритим листом до Президента України Віктора Ющенка з вимогою на законодавчому рівні заборонити аборти в Україні. Це Звернення отримало широкий резонанс у всеукраїнських друкованих засобах масової інформації загалом і волинських зокрема, на телебаченні, радіо, в інтернет-виданнях.

Минув рік, знову настало 1 червня, однак цей життєвоважливий закон так і не був ратифікований. Відтак, Україна продовжує тонути у ріках крові абортованих дітей.

Невблаганна офіційна статистика шокує усіх християн наступними цифрами за 2007 рік: на 430 тисяч новонароджених припадає 420 тисяч абортованих дітей; в Україні лише 2 відсотки жінок дітородного віку не робили абортів впродовж життя; кожна 4 пара стає бездітною після аборту; згідно статистичних даних ООН в Україні щороку робиться 700 тисяч абортів на 400 тисяч новонароджених… За роки незалежності в Україні зроблено понад 30 мільйонів абортів…

Гріх убивства, що волає про помсту до неба, як відомо, однаково лягає на жінку-убивцю, батька дитини, на лікаря, на державу, на кожного з нас. Напевне, марно сподіватися на спасіння душі, якщо в нашій країні постійно ведеться узаконене суспільством убивство ненароджених дітей. Особливо небезпечними на цій війні є замовчування правди про абортативну природу і гріховну сутність більшості контрацептивних засобів та пропаганда розпусти!

Просимо підтримати нашу ініціативу і від Волинської Ради Церков звернутися до Президента України та Верховної Ради з вимогою прийняття Закону про заборону абортів в Україні! Просимо молитовно підтримати і долучитися до акції духовного відродження України «Збережи та захисти життя дитини». Просимо на Літургіях і молитовних зібраннях, які відбуватимуться цими днями, у благальних єктеніях звертатися до Господа про відвернення цього лиха.

Хай на нашу волю буде Божа воля!

http://www.pravda.lutsk.ua

Свої зауваження можете залиши тут.

0 comments: