Гірка пілюля Міфегин

 Багато людей думають, що препарат Міфегин, більш відомий як «Абортивна пілюля», це просте вирішення проблеми небажаної вагітності. Він доступний кожній вагітній жінці на терміні до 7 тижнів. Він схвалений в США Управлінням по санітарному нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів як «безпечний і ефективний». Препарат рекламують як аборт, який можна зробити таємно, «наодинці у своїй ванній кімнаті» зі всіма зручностями домашньої обстановки.

«Абортивна пілюля» звучить відносно безпечно. Багато хто вважає її просто ще одним засобом «екстреної, пожежної контрацепції», різновидом «пілюль на наступний ранок». Врешті-решт, ти всього лише кидаєш її в рот, так? Так. Але з урахуванням двох-трьох візитів до лікаря, ультразвукового дослідження і можливості подальшого хірургічного видалення мертвого плоду – це ніяк не таємниця. Це не просто контрацепція, і вже звісно не нешкідливо.

Препарат Міфегин (Міфепрістон) – це насправді дві пілюлі. Міфепрістон приймають, щоб убити крихітну дитину, а потім, через декілька днів, місопростол викликає перейми, щоб видалити останки. Ви можете уявити собі, наскільки сильні ці препарати. Вони повинні пересилити, «задавити» власні гормони організму, що виробляються, щоб підтримувати, живити, захищати і дати життя дитині, що росте. Коли ти вагітна, твій організм налаштований на підтримку дитини за всяку ціну. Отже, препарат Міфегин повинен бути дуже могутнім, щоб примусити тебе не доносити дитини.

Насторожує і лякає те, що ніхто не знає точно механізму дії цих пілюль. З 2000 року, коли препарат був схвалений, з його використанням зв’язують десять смертей жінок. Відомі десятки випадків бактерійних інфекцій і рясної черевної кровотечі. Препарат, можливо, ефективний, але він точно небезпечний. Перше питання для розгляду: чи варто накачувати свій організм препаратами такої сили?

Міфепрістон і місопростол роблять організм уразливим для небезпечних бактерій. Піхва – будинок для значного числа бактерійних культур, що живуть в гармонії з організмом. Деякі з них, такі як с. сорделлії, потенційно небезпечні, але організм створює власні бар’єри, які не дозволяють цим бактеріям проникати в більш уразливі зони. Що відбувається, коли ці бар’єри порушуються? Дослідження, проведене доктором медичних наук Ральфом Мічем, характеризує зв’язок між цими препаратами і згаданими десятьма випадками летального результату. Перший препарат, міфепрістон, блокує вироблення прогестерону, гормону, який відповідає за те, щоб плацента забезпечувала дитину киснем і живильними речовинами. Це блокування викликає зміни шийки матки, які дозволяють бактеріям с. сорделлії проникати в шийковий канал. С. сорделлії швидко розмножуються в середовищі з низьким змістом кисню і отримують живильні речовини з відмираючих тканин дитини. В той же час підривається імунна система жінки, так що її організм стає уразливим для бактерійної дії. Її організм не може боротися з бактеріями, і с. сорделлії і їх токсичні продукти життєдіяльності розповсюджуються по всьому організму, викликаючи токсичний шок і, в деяких випадках, смерть.

Це можлива причина смерті шести жінок в США, двох у Великобританії, однієї в Канаді і однієї в Швеції. Ці жінки не тільки слідували всім інструкціям, деякі з них брали добровільну участь у випробуваннях на безпеку препарату! Абортивний препарат, який може відібрати життя і дитини, і матері дуже сильний і страшний.

 «Danco», провідний американський дистриб’ютор Міфегину, заявляє, що смертельні випадки унаслідок септичного шоку могли бути викликані не тільки використанням препарату, але і через інші обставини, такі як народження дитини і менструація, тому не можна стверджувати, що ці препарати стали безпосередньою причиною цих смертей.

В деякому розумінні, це справедливо. Токсичний шок був викликаний не самим препаратом. Причиною інфекцій є мертві людські ембріони або їх частини, які залишаються гнити в матці. Препарат справився із завданням убити дитину, але не зміг видалити його з тіла матері. Тому технічно не можна покласти провину за смерті на абортивні пілюлі.

Але хіба це зразок безпеки? Як би ти себе відчувала, якби лікар дав тобі ліки і сказав: «Тримай. Це може викликати кровотечу, інфекцію і можливо токсичний шок. Це не безпечне на 100%, але не хвилюйся. За останні роки померли всього десять чоловік. Упевнений, що ти не будеш однією з них». Ти відчувала б себе в безпеці? Чи варто його приймати?

Я могла би прийняти ризик, якби ці ліки були від смертельної хвороби, але вагітність – не хвороба, тим більше смертельна. Менструація, вагітність і народження дітей природні. Матір Природа поклопоталася про гормони, свої власні «ліки», що діють в організмі. Вона дає здатність виношувати дитину протягом 9 місяців і народжувати. Навіть у разі викидня організм готується, отримавши «гормональний сигнал», видалити дитину з матки у відповідний час. Міфегин перебиває нормальні сигнали і діє проти здорового організму, утримуючого дитину. Але можливо, найгіршою є психологічна дія Міфегину. Міфегин збільшує показник самогубств жінок, що знаходяться в депресії, і жінок з розумовими розладами. Коли мертвий плід виводиться назовні, він може бути непошкодженим, не розчленованим як при медичному аборті. Жінка може опинитися в 2 години ночі, сидячи на підлозі у ванні, тримаючи у скривавлених пальцях свою крихітну дитину. Цей страшний образ переслідує мене з тих пір, як я прочитала про це. У разі аборту за допомогою пілюлі нікому витерти кров. Когось винуватити. Ти сама робиш аборт. Тобі жити з цим дні, а можливо тижні, поки пілюля смерті робить свою справу. Це описують як кошмар наяву.

Навпаки, вагітність і природні пологи – це здорова, життєдайна альтернатива. Життя врешті-решт коштує дев’яти місяців виношування.

http://www.aborti.ru/articles/gpm

..