Recents

Кров і сльози костромського абортарію

Але що відчуває дитя, якому ніхто не вколює знеболююче? За допомогою ультразвука можна побачити що відбувається. Коли в матці з’являються інструменти лікаря, дитя намагається від них відсторонитися: його обличчя спотворене від жаху, а рот відкритий в беззвучному крику. Пульс прискорений до 200 ударів в хвилину. Але йому ніде сховатися від гострих щипців. От і все. Те, що ще хвилину тому було жвавою дитиною, тепер - димляча скривавлена купка плоті. Санітарка змахне «це» у таз, заллє хлоркою, а потім вивалить в контейнер. З тіла жінки його виймають по частинах і складають на столі, аби переконатися, що аборт вироблений повністю. Потім щипцями лікар роздавлює голову немовляти і виймає її - також частинами.

Якщо маньяк-убивця в більшості випадків є людиною з психічними порушеннями, то жінка приймає сповна усвідомлене рішення і ухвалює смертельний вирок своїй дитині використовуючи стандартні, шаблонні гасла…
…Існує безліч безперечних доказів того, що аборт - вбивство, і жодного - проти. Причому незалежно від того, що думає про це кривавий кат Ленін, ініціатор вбивства мільйонів людей, (не лише ненароджених немовлят) або едіномислеєная з ним пані Міхалюк…
Я читала свідоцтва багатьох жінок, що стверджували, що їх не повідомляли про те, яким чином буде зроблений аборт або про те, який болісний біль їм доведеться випробувати. Одна молода жінка на ім’я Ріанел поставила питання: “Чому хто-небудь, хто знав про розвиток в утробі плоду більше, ніж я, не згаяв часу і зусиль на те, аби розповісти мені про це, до того, як я вже прийняла це безповоротне рішення?”…
Знаєте, скільки абортів було зроблено в нашій області за останніх 8 років? Сто двадцять три тисячі. В середньому на одного щасливчика, що народився, доводиться три невдахи, що відправилися в помийне відро.
Проспект Миру, 8. Ця адреса відома більшості костромчанок. Саме тут, в пологовому будинку, знаходиться гінекологічне відділення № 2, у просторіччі іменоване «абортарій».

У місяць у нас роблять до 400-500 абортів - розповідає завідувачка відділенням І.Ю.Зобніна. - Останніми роками кількість їх зменшилося, але все одно ще дуже велика. Наші 20 ліжок ніколи не порожні. Дуже багато молодих дівчат, студенток. Бувають і дівчатка - підлітки, що навіть не досягли 14 років.
З дозволу Ірини Юріївни заглядаю в операційну. Посеред приміщення два спеціальні крісла. Вони порожні. На сьогодні всі операції вже виконані. Зроблено 15 абортів.
Блищать фанеровані кахлем стіни. Відливають металом інструменти із страшними назвами. Ось тут це все і відбувається. День за днем, з року в рік. Безперервний конвеєр смерті
- Ми, акушери, не любимо робити аборти, - виводить мене із задумливості голос Ірини Юріївни. - Куди приємно приймати пологи. Якщо вдуматися, тож  і лікарки є жертвами абортів. Робити постійно протиприродне, осоружне самій природі справа - це не може не позначатися… Вийшовши з воріт пологового будинку, Наташа навіщось обернулася. По пустинному лікарняному двору гуляв вітер. В сміттєвих контейнерів санітарка підкидала вітки у вогнище.
Дівчина згорбилася і попрямувала геть. Пройде час, і вона буде знати, що більше ніколи не зможе мати дітей. І питання «А що, якби?..» ставитиме собі все життя, що залишилося.

Свої зауваження можете залиши тут.

Кров і сльози костромського абортарію Кров і сльози костромського абортарію Reviewed by fryevhen on 1:34 PM Rating: 5

No comments:

Facebook

Powered by Blogger.