.png "Menu")
14000 жертв в Вифлеємі, нині ж – мільйони…
Незабаром ми з вами, разом з усією повнотою Православної Церкви, будемо вшановувати пам'ять чотирнадцятьох тисяч святих мучеників немовлят, у Вифлеємі вбитих, перших страждальців за Христа. Вони самі не знали, за що страждають, але їх вже вбили за Нього, вбили замість Нього: Ірод сподівався, що серед цих дітей опиниться Христос.
Пам'ять Вифлеємських немовлят має особливо шануватися усіма людьми, що населяють нашу країну, тому що ніде в світі не гине в утробі матері немовлят стільки, скільки у нас. Кожна четверта вбитий дитина припадає на Росію, Білорусь, Україну. Вбивають найбеззахисніших – ще не народжених, що перебувають в утробі матері, тих, хто не може навіть пискнути на знак протесту.
Бували й раніше на Русі всілякі бузувірства: старообрядці окремих напрямків, які, наприклад, топили немовлят. Охрестять, а потім втоплять – мовляв, хрещений, ангельська душечка, до Бога піде і мамку виблагає. Але таких випадків відомі навіть не тисячі – десятки, а нині ж рахунок йде на мільйони. Наша земля буквально просочена дитячою кров'ю.
І страшне навіть не тільки вбивство саме по. собі, а те, що воно зробилося звичною справою, до якої всі звикли. Деякі медичні кооперативи таким чином просто заробляють гроші: вбити немовля коштує стільки-то. В одні і ті ж двері жіночої консультації йдуть і щоб зберегти, і щоб потім вбити дитину. Притому це чиниться людьми часто з вищою освітою, які, можливо, вважають себе дуже і дуже освіченими. Страшно те, що колишня свята Русь перетворилася на країну вбивць, до того ж вбивць, що не усвідомлюють, що вони роблять.
Люди стали гіршими за звірів. Тому що звірі зазвичай вбивають не собі подібних, а інших: ведмідь роздирає кабана, олень може пришпилити вовка до сосни, а ось ворон воронові ока не видзьобає. В людей же здавна, з часів Адама, є звичаєм вбивати один одного. Каїн вбив Авеля. Це сталося в першому поколінні людей. Але ось до вбивства своєї власної дитини треба було ще дійти. І над тим, щоб виховати людину, яка вважає, що вбивство немовляти – справа не тільки не жахлива, але потрібна і корисна, попрацювали багато: і філософи, і лікарі, і вчителі, і політики, і мами, і тати. Скільки аргументів проти дитини: адже потрібно спочатку інститут (тепер часто школу) закінчити, або заміж вийти, або дисертацію захистити, або просто життєві умови такі, що, мовляв, не можна мати дітей. Логічніше за все, звичайно, їх убити.
В чому причина тих труднощів, які ми як народ тепер відчуваємо? Чому найбагатша в світі країна перебуває майже на межі бідності? Ґорбачов, Сталін чи Лєнін винен? Ні, це кара Божа. Земля вже не витримує тих жахливих беззаконь, які на ній чиняться. Тепер багато говорять про відродження Росії. З чого його починати? Для того щоб почати відроджувати економіку, культуру, моральність, треба припинити чинити найстрашніші гріхи. Страшнішого за дітовбивство немає нічого. Ми повинні припинити вбивати власних дітей!
При цьому начебто їдців з'явиться більше. Звісно, але ж їжу вирощує не колгоспник і не фермер, а Господь. Селянин лише сіє і жне і намагається якось зберегти врожай. А дає його, вирощує – Господь. Люди розраховують так: одного народжу, а сімох не буду – і житиму краще. Тому що якби я народив восьмеро дітей, то в мене було б увосьмеро менше їжі й одягу. На ділі виходить інакше. Кров убитих немовлят падає на весь рід вбивці. Дитина народжується, а над нею вже тяжіє злочин батьків – і від цього гріха діти зазвичай робляться некерованими.
Тому з цією одною дитиною, яку залишили жити, в сім'ї намучаться більше, аніж намучилися б з вісьмома. Сталіна давно немає, а в'язниці переповнені так самісінько. Але якщо раніше можна було сісти "ні за що", то тепер справді чиняться страшні злочини. В наш час все стало жахливішим, цинічнішим.
Вже школярі вбивають один одного якимись звірячими способами. І причина не в поганому вихованні. Зазвичай же батьки взагалі не виховують дітей. Дитина формується під впливом свого оточення. Раніше люди були морально здоровішими, а хто оточує дитину нині? Батько й мати – вбивці братика, сестрички. І приходять в гості тьотя – тьотя також убивця. Є бабуся – і бабуся вбивця. Всі вбивці. Які виростуть діти?
Що ж робити? Тобто, все втрачено? Ні, виявляється, завжди можна покаятися, виправитися, переосмислити своє життя, почати жахатися власних вчинків і намагатися якось відійти від цього зла, хоч когось від нього стримати. Адже доти, поки воно не припиниться, нічого доброго на нашій землі й бути не може. І ніякі економісти не допоможуть. Тому що Бог нашу землю не благословить. Господь покликав людину до праці, закликав Адама плодитися, розмножуватися і наповнювати землю. А в нас все йде проти Бога: ніхто не хоче, нехай все економлять за рахунок вбивства власних дітей.
Майже немає такої родини, де б ця проблема колись не поставала і не вирішувалася б шляхом убивства. Цих маленьких людей в нас вбивають теж за Христа. Їх вбивають, щоб не виконувати заповідь Божу. Кожна дитина, окрім радості – а дитинка завжди радість, – це ще і праця, і відповідальність. А ніхто не хоче працювати і нести відповідальність, тому, звичайно, простіше вбити. Так виникає ворожнеча людини проти самої себе – ворожнеча проти Христа, тому що все створено Ним. І ми створені Богом істотами двостатевими, здатними до дітонародження, для того щоб наповнювати землю радістю, творчою і плідною працею.
У книзі грецького митрополита Мелетія "Аборти" наводяться слова італійського адвоката, сказані ще сто років тому: "Найпевнішим доказом повного морального падіння народу буде те, що аборт стане вважатися справою звичайною і абсолютно прийнятною". І з нами це сталося. Якщо в Америці, принаймні, половина населення активно виступає проти цього злочину, то в нас ніхто ніколи про нього навіть не говорить. Ось в чому жах.
Ми повинні кожен на своєму місці перешкоджати злу; по можливості намагатися відмовити кожного, хто задумав його вчинити; завжди про це пам'ятати, розмірковувати, оголювати свою совість і тримати своє серце відкритим для цього діяння. І Господь покриє безліч наших гріхів. Ми можемо врятувати не одне життя. Тому не треба втомлюватися говорити всім і кожному, особливо якщо у кого є знайомі лікарі, бо багато хто з них у власному божевіллі не розуміють, що вони працюють катами. Треба молитися, щоб знайти потрібні слова, як би то людині пояснити і, якщо можливо, зупинити її.
Адже ось приходить п'ятнадцятирічна дівчинка в консультацію, і лікар тут же, ні слова не кажучи, дає їй направлення на вбивство дитини. А якщо вона заперечує: "Та ні, я не хочу", з нею починають сперечатися. У нас в парафії, слава Богу, багато жінок, які мають по кілька дітей, і кожній доводиться витримувати цілу битву з цими лікарями, коли вони буквально впрошують, змушують, погрожують, наполягають, щоб мати вбила свою дитину тільки з тієї причини, що їх у неї вже двоє чи троє.
Багатодітних ненавидять! Якщо жінка, якій дано таке право, підходить в магазині без черги, то вся ця юрба убивць починає кричати: "Ні, не давайте їй! Народили!" Треба було і тобі вбивати так, як ми! Ставлення народу до того, хто цим злочином не грішить, вороже. Як же далеко можна зайти!
Від чого відбувається таке затьмарення? На кожну людину впливає атмосфера суспільства, його виховання – а в нас все просякнуте, заражене гріхом дітовбивства. Тому треба йти зі світу – до Церкви. Тільки вона може врятувати, в ній як і раніше, те життя, якого навчив людей Господь і апостоли. Тільки тут можна протистояти цьому злу, спочатку в своєму серці, потім і в родині. Щоправда, в нас дуже мало сил. Взагалі віруючих в нашій країні, справжніх віруючих, зовсім небагато. Вважається, що їх мільйони, але це не так.
Більшість – це люди, які "в душі" вірують, а на ділі вбивають дітей і взагалі роблять що хочуть. Тому нам дуже важко, ми самотні проти всього цього величезного світу, котрий живе за законами гріха. Але нас може зміцнювати благодать Божа. І ми маємо день і ніч молити Бога, щоб Він дарував віру, вирвав нас з цього пекла, показав шлях і дав Собі послужити – хоча б одного, двох, трьох дітей, братів наших по крові і, можливо, надалі за духом, врятувати від неминучої загибелі. Допоможи нам у цьому Премудрий Господи за молитвами Пречистої Своєї Матері і невинних чотирнадцяти тисяч немовлят, Іродом у Віфлеємі вбитих. Амінь.
0 comments:
Post a Comment