Правда про аборт

„Я знав тебе ще до того,
як появився ти у лоні материнім…"

Найвірнішим доказом того, що народ дійшов до крайньої точки свого падіння, будуть ті часи, коли аборт стане вважатися справою звичною і абсолютно прийнятною.
Рафаель Беллестріні, італійський юрист ХІХ ст.

З огляду на тему статті цікавими видаються зауваження і пропозиції по генеральному плану „Ост" (щодо завойованих німцями словянських територій та їх населення) рейхсфюрера військ СС: „ Потрібно демонструвати, яких великих засобів потребує виховання дітей і що можна було б купити на ці засоби. Потрібно говорити про велику небезпеку для здоров'я жінки, котрій вона підлягає, народжуючи дітей, і т.п. Поряд із цим повинна бути розгорнута найширша пропаганда протизаплідних засобів. Необхідно налагодити широке виробництво цих засобів. Розповсюдження цих засобів та аборти ні в якій мірі не повинні обмежуватися. Слід всіляко сприяти розширенню сітки абортаріїв".

Очевидним є те, що зараз в усіх пострадянських державах виконується цей план і вивільняються території від корінного населення. Для кого? Нехай на це питання відповість собі кожен, хто приносить на сатанинський алтар, на подобу найгірших, нечестивих язичників давньої південної Америки, своїх дітей.

В Україні здійснюється величезна кількість абортів - більше 800 тис. на рік. На кожну новонароджену дитину приходиться двоє, що не з’явилися на світ в результаті аборту, і цей показник росте рік від року. Багато фахівців вважають, що для відображення реального положення речей ці показники слід як мінімум подвоїти.
Тільки 2% жінок в Україні віком до 40 років не зробили жодного аборту. Згідно загальної статистики тільки за 2005 рік, у медичних закладах окремо Львівської області було здійснено 9096 абортів. У результаті, одночасно зі збільшенням кількості абортів, зростає кількість бездітних сімейних пар.
До трьох місяців від зачаття аборт був легалізованим, оскільки офіційна медична наука стверджувала, що до трьох місяців життя у людському зародку немає. При абсолютній зміні підходів до проблематики з боку сучасної світової медичної науки завдяки новітнім технічним досягненням, вітчизняна медична, та й юридична практики залишаються поза цим процесом, продовжуючи злочинну практику дітовбивства. Деяка конкретика цифр щодо абортів: щороку аборти роблять 22 жінки з 1000 жінок фертильного (дітородного) віку. Цей показник є дуже високий, у 10-20 разів вищий за показник розвинутих країн Європи.
Можна виділити три групи жінок, що йдуть на цю варварську процедуру:
1. Сексуально неграмотні підлітки- молоденькі дівчинки (15% від всіх, абортів), що недавно пізнали “доросле” життя. Як правило, вони цілком залежні від батьків, соціально неспроможні. У дівчат - підлітків 15-17 років 75% вагітностей закінчується абортом, тобто на 1 пологи приходиться близько 5 абортів. З-за те що дівчинки бояться покарання з боку мам. Які, у більшості випадків, довідаються про вагітності чаду пізно.
2. Жінки з "безвихідною" ситуацією. У цю групу входять більш фізично і морально зрілі жінки. На аборт їх змушує піти не планована вагітність виникла в результаті, неефективності таблеток або інших засобів від вагітності, зґвалтування або при неможливості продовжувати вагітність у зв’язку з важкою гостро виниклою хворобою, зі смертю або розводом з чоловіком, при відсутності соціальних умов для виховання дитини.
3. Жінки, що свідомо використовують аборт, як засіб для “запобігання від вагітності”.
Сучасній науці доступні різні засоби контролю за тим, що відбувається в організмі матері. І саме тепер переконливо можна стверджувати, що насправді ніколи не буде розкрита людиною таємниця дару життя. Вона починається в момент зачаття, коли дитина схожа на маленьку клітину – менше крапки у кінці цього речення. Спадкові прикмети батьків ніколи більше не сформуються саме так, ніколи не буде саме такої людини. У перший же момент визначаються її стать, колір очей, волосся і шкіри, будова тіла, тенденція до високого чи низького зросту, міцне здоров'я чи схильність до захворювань, навіть частково інтелектуальні, вольові ознаки.
Людство тепер має можливість „підглядати", слідкувати за розвитком дітей у материнській утробі і, звичайно ж, накопичило деякі знання, що дозволяють зробити висновок: „плід" – не що інше, як повноцінна людина на ранньому етапі свого розвитку.

Зокрема, у книзі Влодзімежа Фіялковського „Дар народжувати" наведено розповідь доктора медицини і точних наук Жера Летена. Він говорить, що життєздатність щойно зачатої істоти є неймовірна. Необхідне для розвитку живлення забезпечує через плаценту плоду винятково слизова оболонка матки. У своїй „рятівній капсулі", тобто – навколоплодовому мішечку, маленька істота може вижити, як космонавт на Місяці у своєму скафандрі. Постачання потрібної для життя рідини здійснюється через сполучення з материнським кораблем. Живлення є необхідне для виживання дитини, але не творить її, подібно до того, як найсучасніший космічний корабель не може створити космонавта.
На думку вченого, це порівняння стає ще більш наочнішим, коли плід починає рухатися. Завдяки на рідкість чітким зображенням, одержаним з допомогою пристроїв, що нагадують прилади для визначення положення підводних предметів, д-р Дж.Дональд з Англії у 1998 році зумів зняти фільм, в котрому виступала найменша „зірка" світу: 11-тижневе дитя, що танцювало в матці. Дитя виконує стрибки – немов з трампліна! Згинає коліна, відштовхується від стіни, підноситься вгору і знову падає. Малюк не відчуває сили тяжіння, бо його тілу властива майже та ж густина, що й навколоплідним водам. Свій танок він виконує дуже повільно, з чарівністю і елегантністю, недоступною в будь-якому місці на землі. Хіба що астронавти у стані невагомості можуть демонструвати такі плавні па…

Відомо, що вже на 19-21 день дитина підростає до 1,5 см, починає битися її сердечко, кров циркулює в окремій від мами системі, формуються основні вузли центральної нервової системи. Коли їй 7 тижнів, зріст дитини складає більш ніж 2 см. Це вже гармонійно розвинена мініатюрна людина зі своїми оченятами, вушками, носиком, язиком і навіть зав'яззю молочних зубок.
Рученята розміром з надрукований знак питання мають долоньки та пальчики. Маленький шлуночок виділяє соки для перетравлювання їжі. Словом, організм уже сформовано, а подальші зміни полягають тільки у збільшенні і вдосконаленні існуючих органів. У 6 мільярдів разів збільшується людське дитя з моменту зачаття до появи на світ! Чи не правда, грандіозний шлях? Його проходив кожен із нас, хто зараз бачить сонце і відчуває радість життя.
Отож, людська істота у віці 2 місяців є менша від великого пальця та легко могла б вміститися у горіховій шкаралупині. Проте вже тоді у неї є все: долоні, ступні, голова, внутрішні органи, мозок – все на своєму місці. Серце її б'ється вже місяць. Приглянувшись зблизька, можна було б побачити на її долонях лінії; а хіромант міг би прочитати по них щасливу долю тієї маленької особи. З допомогою лупи можна помітити папілярні лінії і зробити відбитки пальців. Отже, є все, що потрібно для особистого посвідчення, згідно вимог криміналістики.

Раніше вважалося, що діти здатні посміхатися тільки після свого народження, але після унікальних досліджень британських медиків стало відомо, що висловлювати таким чином щастя можуть ще до появи на світ. Зафіксувати це та та інші неймовірні відкриття ученим допомогла унікальна ультразвукова апаратура. У ході досліджень поведінки плоду на щонайранніх стадіях вагітності стало також відомо, що зародок починає рухатися у віці до 12 тижнів, вслухається у голос матері і плаче, коли вона палить. Створив цю систему професор Стюарт Кэмпбелл – один із провідних акушерів Сполученого Королівства. Він став відомим у світі медицини якраз завдяки знімкам плоду, що посміхається. Учений сподівається, що дослідження, які демонструють, що «людиною» ембріон стає до 10-11 тижнів, зупинить багато жінок перед абортами.

http://iratta.com/forum/index.php?showtopic=77&st=0
http://vestaeg.livejournal.com/6327.html
http://news.bbc.co.uk/hi/russian/sci/tech/newsid_3106000/3106110.stm

Всесвітньо відоме зізнання американського лікаря Б. Натансона – автора фільму „Німий крик", де відзнято вбивство дитини в материнській утробі на десятому тижні життя: „Хочу сказати, чим насправді є переривання вагітності. Особисто я винен у 75 тисячах операцій аборту, здійснених у клініці, якою я керував. Нині я виступаю на захист людського життя. Я не якась темна, примітивна людина. Не католик, не протестант… Я – атеїст. Моє переконання не продиктоване мотивами релігійними чи етнічними: це виключно науковий результат. Я прийшов до висновку, що немає жодної різниці між 12-тижневим і 28-тижневим плодом… Аборт – це дітовбивство. Під час операції дитина відчуває ті самі муки, що й доросла людина, яку четвертують."
Не витримують жодної критики псевдодемократичні твердження про те, що жінка має право сама розпоряджатися своїм тілом. Бо виникає просте питання: чи не повинна вона розпорядитися собою, перш ніж зробить можливим зачаття (про таблетки та спіралі – розмова окрема)? Крім того, у випадку аборту жінка розпоряджається, наче річчю, і тілом дитини. Не релігія визначила, коли починається життя – це відкриття зробили біологи. І не релігія констатувала, що в момент зачаття з'являється нова, неповторна людина – це заслуга генетиків. Але саме Віра, віруючі різних напрямків – перші в ряду захисників ненароджених дітей.
Нервова система формується ще на другому тижні дитини, а значить, з цього часу він відчуває біль. І якщо з перших хвилин життя в материнській утробі – це вже людина, яка через тиждень відчуває біль, то що тоді аборт?
На це питання відповідь очевидна. Проте для багатьох сам термін „аборт" нічого не означає, бо вони знають тільки, що він існує, а як робиться – не відомо.
Отож, давайте зясуємо, як робляться аборти.
Вакуумний. Здійснюється, наприклад, на десятому тижні. В матку вводять вакуумний насос, і під високим тиском від тіла дитини відриваються шматочки: ручки, ніжки, голова, - все це „висмоктується" з матки.
А ось як виглядає дитина після дії цього апарату.
http://www.priestsforlife.org/resources/photosbyage/index.htm

Класичний. Дванадцятий тиждень вагітності. В матку вводиться гострий загнутий інструмент. Лікар розрізає тіло дитини на частини, потім витягує його з материнської утроби. І під час вакуумного, і під час класичного абортів голівка дитини витягається спеціальними щипцями.
http://priestsforlife.org/resources/dc/index.htm

Іноді вагітність переривають шляхом отруєння дитини за допомогою солі. Метод застосовують, коли в навколоплідному пухирі накопичилось достатньо рідини, наприклад, у 16 тижнів. Довгою голкою через стінку живота в матку вводять концентрований розчин солі. Дитина його ковтає, отруюється і гине протягом години. Шкіра його при цьому обпікається сіллю. Якщо матері „пощастить" і не виникне ускладнень, протягом доби вона народить обпечений труп дитини.
“Пізній аборт” У плодовий міхур вводяться розчини, що викликають родову діяльність. Роблять у термінах більш 20 тижнів вагітності за особливими показниками. Різновидом пізнього аборту є переривання вагітності методом кесаревого розтину. При цьому з матки витягають дитину, котру після відрізання пуповини кидають у відро помирати довгі години. Після пізнього аборту, незалежно від його способу, діти рухаються, дихають, деякі навіть плачуть…
Фотографії результатів класичних і пізніх абортів не відрізняються від фотографій розчленованих маленьких дітей, що померли від мук, будучи розчленованими заживо у, здавалося б, найбільш захищеному місці у світі – у материнськім лоні.
http://priestsforlife.org/resources/photosassorted/index.htm

Дослідження багатьох учених-медиків, у тому числі американського лікаря Бернарда Натансона довели, що „ембріон є окремою людською істотою зі своїми особливими особистісними характеристиками". Натансон провів ультразвукову зйомку аборту 12-тижневого ембріону. Його фільм „Безмовний крик" довів, що зародок передчуває загрозу з боку інструменту, яким робиться аборт, і виражає це тим, що швидко й тривожно відсувається подалі від інструменту, удари його серця посилюються зі 140 до 200, він широко відкриває рота, ніби намагається закричати. Зокрема, на екрані ми бачимо 12-тижневу дитину в ультразвуковому зображенні… Чітко видно голову, тіло, руку, що тягнеться до рота. Розрізняються очі, рот, ніс, ми бачимо, як б'ється серце, здійснюючи біля 140 ударів у хвилину. Дитина час від часу змінює своє положення. Її дії спокійні, дитина перебуває у захищеному просторі. Тінь, котра раптом з'явилася внизу – це вакуум-кюретка, інструмент, приєднаний через вакуумну трубку до електронасоса. На екрані з'являється більш чітке зображення вакуум-кюретки, вона наближається до дитини, а дитина намагається відсунутися від неї і здійснює активні панічні рухи. Але ось дитина починає рухатися цілеспрямовано, намагаючись відсунутися від машини смерті, дитина дуже збуджена, її рот розкритий, її серце б'ється швидше, вона відчуває загрозу своїй безпеці, відсувається в сторону, намагаючись сховатися від безжального інструмента. Серцеві удари пришвидчуються до 200 ударів на хвилину. Дитина відчуває смертельну небезпеку… Дитина широко розкриває рот, ніби кричить. Але ось плідний пузир прорвано, навколоплідна рідина вийшла, ваккум-кюретка досягає тіла ще живої дитини і присмоктується до беззахисної жертви. І знову дитина широко відкриває рот у німому передсмертному крику. Під дією тиску вакуум-кюретки спочатку відриваються ніжки, потім ми бачимо рух інструмента, що рве маленьке тільце, залишаючи на час видною тільки голівку дитини… Голова надто велика, щоб її можна було видалити із матки. Для цього лікар повинен ввести інший інструмент – на зразок кліщів, обхопити ними і роздавити голівку дитини. Обидвоє – і лікар, що проводить аборт, і анестезіолог, використовують таємну мову, що захищає їх психологічно і допомагає приховати жахливий зміст того, що відбувається. Вони називають голівку дитини, яку лікар намацує в матці „номером першим". Анестезіолог питає лікаря: „Номер перший вийшов? Ми закінчили?" Інструмент шукає голівку, то вправо, то вліво, ось вона ним схоплена, і її тягнуть вниз до шийки матки. І ось на екрані тільки куски людських тканин, що вказують на те, що тут декілька секунд тому біло жива людська істота.
Опис аборту восьмитижневого зародку, зроблений американським лікарем Паулем Роквіллом (Нью-Йорк), здійснило переворот у поглядах багатьох учених. „Я взяв до рук плаценту. І побачив найменшу істоту, до якої будь-коли торкалася людина. У рідині пухиря досить швидко плавала мікроскопічна істота чоловічої статі 1,5 дюйма довжиною… Шкіра його була майже прозорою, а на кінчиках пальців легко розрізнялися тонкі артерії та вени. Немовля виявляло активність. Воно плавало зі швидкістю одне коло за секунду… Коли плацента розірвалася, мікроскопічна людина померла і набула знайомого зовнішнього вигляду зародку цього віку з зігнутими кінцівками… Мені здалося, що я бачив перед собою мертву зрілу людину".
http://priestsforlife.org/resources/abortionimages/archive1.htm
http://priestsforlife.org/resources/abortionimages/additionalimagesaborted.htm
http://priestsforlife.org/resources/abortionimages/archive3.htm

Ще в 1973 році французький професор Ієронім Лежен заявив: „початок життя людської істоти відноситься до моменту зачаття". А в 1981 році американський сенат, обговорюючи питання про зняття покарань за здійснення абортів, запитав думки восьми найвидатніших спеціалістів щодо питання: „Коли починається життя в зародка?"
Семеро з них заявили, що, згідно наукових даних медицини та біології, життя в зародка починається з моменту зачаття. У 1986 році 92 викладачі медичного факультету Салонікського університету в Греції оголосили: „Людина існує як людина з моменту зачаття до моменту своєї біологічної смерті. Все, що в будь-який період його життя перериває його, називається убивством."

Окрім того, що несе аборт самій жінці? І про що, окрім суті самого процесу, як правило, мовчать лікарі?
Аборт може викликати негативні наслідки для жіночого організму:
• у результаті аборту в 12% жінок порушується менструальний цикл: можливі кровотечі між місячними, у жінки, в якої вже є діти після аборту менструальний цикл може відновитися через 3-4 місяця; у жінки з першою вагітністю відновлення усіх функцій може затягтися до 6 місяців і більш;
• аборт - найбільш часта причина гінекологічних захворювань - після аборту вони розвиваються в кожної п’ятої жінки;
• аборт порушує роботу ендокринної і нервової систем, знижує опірність організму;
• жінка підсвідомо сприймає аборт як насильство над власним тілом;
• це психологічний стрес, що може призвести до змін психіки;
• як і будь-яка інша операція, аборт може викликати ряд ускладнень різного ступеня тяжкості.
За статистикою, кожна шоста жінка (16%), яка вирішила перервати саме першу вагітність, потім страждає від безпліддя внаслідок непрохідності маткових труб, гормональних порушень, і часто потім жінки докладають масу зусиль – і фінансових, у тому числі – для обстеження і лікування.
До пізніх ускладнень від абортів відносяться запальні захворювання статевих органів, гормональні порушення, ендометріоз, дисфункція яєчників, безплідність, ускладнення течії вагітностей.
Використання під час аборту розширників нерідко спричиняє розвиток недостатності (неповного змикання) шийки матки. Надалі це може привести до слабості м’язового апарату шейки матки і, як слідство, до пізніх викиднів на терміну 18-24 тижня.Після аборту різко зростає частота позаматкових вагітностей. При наступних вагітностях і родах зростає імовірність порушення родової діяльності й аномалій розташування плаценти; захворювань немовлят, зв’язаних з патологією судин матки.
Після одиничного аборту погроза викидня при наступній вагітності складає 26%, після двох - зростає до 32%, а після трьох і більш небезпека мимовільного переривання вагітності досягає 41 %.
Часто, запланувавши аборт, жінка не задумується над тим, що може назавжди позбавити себе щастя материнства. Чи завжди слід надіятися на сучасну науку, покладаючись на зачаття в пробірці? Згідно статистичним даним, лише 25-30% штучно запліднених жінок здатні виносити і народити дитину. Причому далеко не кожній це вдається з першого разу…
Існує така статистика, як перинатальна смертність. Мова йде про мертвонароджених дітей чи тих, які померли протягом шести діб після народження. Так от: 95% жінок, у яких трапилися подібні трагічні випадки, в анамнезі мали або самовільні, або медичні, або міні-аборти.
У жінки збільшується і ризик утворення пухлин молочних залоз, шийки і тіла матки. Можливо, якраз однією із причин неймовірної кількості онкологічних хвороб (раку) жіночої статевої сфери є широке розповсюдження абортів.
У 1978 році журналісти відкрили 12 випадків смерті жінок внаслідок легальних абортів у штаті Іллінойс США, які не увійшли у жодну статистику. А чи варто говорити про небезпеку нелегальних – вона давно очевидна. Такі організації як «Women exploited by Abortion» (WEBA - «Жінки - жертви аборту») об єднують тих, хто зробив аборт і дуже шкодує про це. Постійне збільшення кількості організацій такого типу – підтвердження того, що аборт залишає жінці немало психічних ран, крім фізіологічних наслідків…
Це стосується західного світу, а тепер уявіть собі, що відбувається у нас, при нашій пострадянській лікарській моральності та рівні розвитку медичних технологій.
Ми не змогли знайти статистику смертності від абортів по Україні, але наводимо російську статистику, керуючись тим, що Україна, Росія Білорусія, є беззаперечними лідерами серед держав світу за кількістю абортів та перебувають у цьому „рейтингу" поряд. Зокрема, безпосередньо від аборту помирає кожна пятидесята жінка. Основними причинами смерті після абортів були: кровотечі – 46%, зараження крові – 34%, екстрагенітальні захворювання – 12%, наркоз і алергія – 4%, травма і больовий шок – 4%.
http://aborti.ru/ledenyachaya_pravda/

Чому наші лікарі не повідомляють, на відміну від медиків західних, про імовірність вищенаведених проблем?
Відповідь, очевидно, доведеться надавати теж у запитальній формі. А чому, по-вашому, постійно виникають скандали з приводу украдених немовлят то у Львівській, то у Харківський і неймовірно у яких ще областях? А чому дітей колять неякісними вакцинами із третіх країн світу, кожен раз щодо все більшої кількості хворіб, і якраз тоді, коли формується імунна система, коли вона ще не готова давати відсіч навіть ослабленим (як у вакцині) вірусам, і тому виникаєють масові ускладнення, вину за що у кращому випадку „звалюють" на звичайних дільничних лікарів? А чому у нас у пологовому будинку після народження дитини маму „облучають" ренгеном, і потім вона годує малятко „радіаційним" молочком, хоча в родині і не виявляється жодного хворого на туберкульоз, а у світі існують абсолютно безпечні способи діагностики цієї хвороби? А чому під час вагітності жінка три рази, як мінімум, проходить УЗД-обстеження, хоча апарати УЗД-діагностики створюють у мільярди разів потужніше поле у порівнянні з тим, що має людина , і у деяких державах світу цей вид обстеження роблять тільки тоді, коли є певні підстави. Окрім того, у них можливе внутріутробне лікування (навіть оперування), а що у нас лікар пропонує, якщо не дай Бог? А чому, а чому, а чому…
Відповідь завжди одна – гроші.
І, очевидно, не тільки ті, що вони збирають з жінок за саму процедуру. Ось, наприклад цитата із інтерв'ю директора Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України щодо того, звідки можна робити забір т.зв „стовбурових клітин" (у справі про украдених у Харкові малюків мова де якраз про їх використання для цих потреб): „джерелом стовбурових клітин і тканин може бути також матеріал після штучного переривання вагітності, так званий утильний матеріал… ".
Адже і сильні світу цього старіють, і хворіють, і для відновлення їх здоров'я потрібен „біоматеріал" для нових органів та стовбурових клітин – наші діти.
Тим часом, Міжнародна конвенція ООН про права дітей, прийнята Україною більше десяти років тому, заснована на визнанні того, що дитина – невід"ємний член суспільства. Його шоста стаття говорить: „… кожна дитина має право на життя". Конвенція зобов"язує державу захищати права дитини як після його народження, так і до. У нашій державі зараз дозволені аборти при терміні вагітності до 12 тижнів і за наданням спеціальних довідок узаконені „штучні роди" до 25 тижнів вагітності. З іншого боку, згідно з наказом МОЗ України від 29 березня 2006 року, за вимогами стандартів Всесвітньої організації охорони здоров"я, з 1 січня 2007 року дитиною буде вважатися плід, який народився, починаючи з 29 тижнів вагітності або з вагою 500 грамів і вище. Таким чином, держава проводить межу між людиною і „не людиною" терміном у якихось 4 тижні!

Єдність по відношенню до абортів ми знаходимо у всіх релігіях світу. Починаючи з язичницьких часів і закінчуючи сучасними церквами, аборт завжди вважався і буде вважатися гріхом убивства.

„Не убий", – перша заповідь християнства по відношенню до людини. На сьогодні висновки медицини, антропології, біології та біохімії відносно народження людини спіпадають із вченням церкви. Вони полягають у тому, що аборт – це вбивство, і ембріон – це індивідуум з усіма правами. І церква, і наука, і традиції людства визнають життя кожної людини, сформованої в утробі матері, як абсолютну цінність, незалежно від того, каліка це чи розумово відсталий, немовля чи ембріон.
А ті, хто вважає, що народжувати занадто рано, чи занадто пізно – нехай згадають, що Марію Богородицю батьки народили у 60 років, а Марія народила Ісуса у 14 років.
Серед ранніх дітей – і це народні спостереження – великий відсоток красивих і талановитих, здорових, серед пізніх – і це вже наукові дані - великий відсоток дуже розумних, фактично геніальних, та емоційно прив'язаних до батьків дітей.
Ми ж винищуємо все, що дане Богом, хоча тільки він знає, як складеться наше життя, і для чого він робить нам такий подарунок. Діти – завжди благословення Бога. „Не заважайте дітям приходити до мене…"
“Не вбивай мене, мамо!” – волають до нас ті, хто скоро повинен з'явитися на світ Божий. „Хто кривдить найменшого…, той кривдить мене…"

за матеріалами, поданими на сайтах:
„Ні абортам" -
http://www.noabort.org.ua/
http://www.noabort.net/
„Библиотека думающего о России", у фільмі „Німий крик", наведених у статті книгах.

http://www.forum.vosvoboda.info

Свої зауваження можете залиши тут.