Даруйте життя!

Мені 16 років. Читаю історії і вражена, як люди можуть так чинити. Розуміючи ,що вони вбивають власну дитину, все одно йдуть на цей злочин.“Навіщо плодити злидні” - найбільш поширена відмовка. Саме ВІДМОВКА. Що значить слово “злидні?” По-моєму, жебраки - це ті, хто вмирає від голоду на смітнику, в лахмітті, бувшому колись одягом, тільки тому, що вони не захотіли нормально жити, не захотіли чогось досягнути. Алкаші, котрі пропили свої квартири і останні труси - вони жебраки. Але як такою відмовкою можуть користуватися жінки, дівчата, які живуть хай не в однокімнатній квартирі, а в кімнатках, які можливо і не можуть собі дозволити харчуватися в дорогих ресторанах, але цілком здатні купувати і готувати нормальну їжу і одягатися, нехай не в ЦУМі, але і не на смітнику???

Чи для того, щоб твоя родина була не бідною, треба обов’язково мати 3-ку, потриману іномарку і раз на рік їздити на море? Це вже, вибачте, ближче до багатих.

Так само популярна відмовка “мені ще рано”. Не забувайте, що в 30-40 може бути УЖЕ ПІЗНО! Рано - це в 12-13 років. У 17-20 народжувати - це нормально. Так, в 16-18 років хочеться ще погуляти, попити пива, зустрітися з хлопчиками. Але через ці дитячі “хочу” вбивати живого малюка- це навіть блюзнірством складно назвати, це набагато гірше. Та й життя швидше поламаєш собі абортом, ніж народженням ТВОГО маленького дива. У 17 зробиш аборт, а в 30 будеш лікті кусати, тому що через цю помилку не зможеш мати дітей. Уявіть собі, якби свого часу ваша мама пішла б на аборт. ВАС би не було! Можете собі це уявити? Я думаю, що ні.

“Батьки проти”. Можливо, зараз і проти, але головне пережити цей період. Коли вони побачать свого крихітного внука або внучку, вони будуть просити пробачення за те, що намагалися змусити убити його. Дівчата, жінки! Не робіть того, про що все життя будете жалкувати і плакати ночами в подушку ридма! 

Я “залетіла” від колишнього хлопця. Дізналася я про це тільки на 11-му тижні. Все-таки в один прекрасний день вирішила зробити тест. Побачивши 2 смужки, помчалася в жіночу консультацію. Стан підтвердився, треба було зробити УЗД. Знайома (подругою язик не повертається більше називати) від мого імені написала йому, попросила прийти. Він прийшов, вони розмовляли в іншій кімнаті. Потім він підійшов до мене і сказав, що купить все необхідне (таблетки) або заплатить у лікарні. Як з’ясувалося пізніше, це дорога знайома детально пояснила, де і що йому купувати, вони навіть домовилися, коли і як він передасть ці таблетки через неї мені. Я сказала йому “ні”. У мене навіть думок не було про вбивство цього маляти!

Через 2 дня сходила на УЗД, поставили діагноз “загроза викидня” і відправили на збереження. Вбивала поведінка лікарів, - кожен перепитував разів по п’ять день, чи я хочу залишити дитину, а коли переконувалися в цьому, поглядали на мене як на божевільну. Мамі я сказала тільки коли їхала в лікарню лягати. Приїхала вона до мене тільки через 5 днів. Не кажучи прямо про аборт, вона сказала мені: “Подумай, як ти будеш ростити маленького. Я допомагати не буду”.

Зараз моєму пузьку вже 15 тижнів. Мама трошки пом’якшилася, мабуть, починає звикати до того, що стане бабусею. Я довчаю 2 курс за професією перукар, починаю напрацьовувати свою клієнтську базу, а не тільки знайомих гарними робити. Правду кажуть, Бог дав дитину, дасть і на дитину.

Даруйте життя! Материнство - це чудово!

тел.: 8-965-316-78-36.(Росія)

е-мейл: psihips13@mail.ru

http://www.noabort.net/

..