Небажані

Відколи це чиєсь право на життя залежить від бажання когось іншого?
До легалізації абортів у більшості розвинених країн стверджували, що небажані вагітності мають наслідком значну кількість небажаних дітей, дехто з яких ставали об'єктом жорстокого ставлення з боку дорослих. Легалізація абортів підтримувалася як панацея. Це б зменшило кількість небажаних вагітностей та випадків жорстокого поводження з дітьми. Плановане Батьківство (Федеральна Асоціація Планування Сім'ї, ФАПС) виступало тут лідером, штампуючи знайомий слоган «Кожна дитина-бажана дитина».
Але ж кожна дитина повинна бути бажаною?

На перший погляд-так! «Кожна дитина-бажана дитина»-чудовий слоган. Хто буде це заперечувати? Тут немає з чим не погоджуватися. Справа в тому, як досягти такої мети.
Ми погоджуємося, що кожна дитина повинна бути бажаною. Світ, де всі діти були б бажані, був би ідеальним місцем для життя. Ніхто не може заперечити, що це є ідеалістична мета. Але чи не було б так само чудово жити у світі, де не було би небажаних дружин у чоловіків, небажаних старіючих батьків у їхніх дітей, небажаних євреїв, чорних, католиків, індіанців чи навіть осіб, які в певний час та в певному місці почуватимуться небажаними чи переслідуваними.
Давайте всі спробуємо цього досягти, але треба пам'ятати, що люди слабкі і, як це не сумно. Що небажані завжди будуть серед нас. Інша думка: жінки ображаються, що цінність жінки інколи визначається тим, чи хоче її чоловік. Радикальні феміністки наполягають, що цінність ненародженого хлопчика чи дівчинки має визначатися тим, чи хоче жінка його чи її.
Використання виразу «бажаний» кимось як міра того, чи дати можливість людині жити,- це страшна концепція. З неї логічно випливає, що небажаних можна знищити. Не забуваймо, гітлерівська Німеччина була ідеальною для бажаних арійців.
То ж відколи це чиєсь право на життя залежить від бажання когось іншого?
Слоган «Кожна дитина-бажана дитина» треба доповнити словами «а якщо ні-то вбити!», оскільки це саме те, що означає слоган Планованого Батьківства. Отже, закінчивши таким чином речення, ми знімаємо маску з цього оманливого слогана та розкриваємо страшне зло, яке в ньому чаїться.
Тепер це дійсно звучить по-іншому!
Так, і дуже важливо, щоб кожного разу, коли ми чуємо цю фразу, ми додавали до неї рішення Планованого Батьківства: «а якщо ні-то вбити!»
Чи вбивають батьки підлітків, коли вони не є бажаними, чи дядька Джо після інсульту, чи матусю, коли вона стала тягарем? Ви кажете ні?
Чи даємо ми матері законне право вбивати свою дворічну дочку, яка для неї є тягарем? Ні! Тоді чому і як ми можемо давати їй законне право вбивати двомісячну дочку, яка живе всередині неї, яка для неї є тягарем?
Верховний Суд США та уряди багатьох інших країн, вперше за всю сучасну історію, гарантували одному громадянину (жінці) абсолютно законне право вбивати іншого громадянина, якщо перша особа його не хоче!
Подумайте про лоігку неминучого розширення такої свободи вбивати. Ми можемо побороти бідність, вбиваючи небажаних бідних людей, або релігійні чи політичні групи, чи занадто старих людей, чи занадто обтяжливих для нас, і т.д.
Добре, етика-страшна річ, але ж небажані вагітності мають наслідком небажаних дітей, чи не так?
Ні, не більше, ніж бажані вагітності.
Подумайте про свої вагітності. Чи була кожна з них планованою, чи одного разу це виявилось несподіванкою? Чи були ви насправді щасливими щоразу, в перші місяць-два? Будьте чесними. В перші кілька тижнів чи місяців-невже всі ваші вагіьності були дійсно «бажаними»?
А тепер подивіться на своїх дітей. Ви раді, що вони у вас є? Чи віддали б ви когось з них, чи дозволили б вбити?
Ви змінили свою думку, чи не так? Практично для кожної з вас вагітність, яка була дійсно небажаною, мала наслідком таких любимих та бажаних сина чи дочку.
Якщо ми дозволяємо аборт як засіб від небажаної вагітності, ми знищуємо величезну кількість дітей, які, без сумніву, на час свого народження та протягом дитинства були б дуже бажаними та глибоко любимими. Якби судження про «бажаність» на ранніх стадіях вагітності були остаточними, а аборти були б дозволені широкому загалу, великий відсоток тих, хто читає це, ніколи б не з'явилися на світ.
Скільки нараховують небажаних вагітностей?
Деякі ствердження є абсолютно смішними. Журнал TIME ( 1990 рік) заявляв, що в США щороку трапляється принаймні 6 мільйонів небажаних вагітностей.
За той рік народилося 4 мільйони дітей, було приблизно 1,6 мільйони абортів, плюс близько 400 000 викиднів. Згідно даних TIME, кожна вагітність того року була небажаною.
Чи є якісь наукові дослідження?
Останнім часом таких досліджень небагато, оскільки аборти нині стали легальними у більшості розвинених націй, де проводяться подібні дослідження.
У 50-60х роках було більше десяти непоганих досліджень. Всі вони припускали негативні наслідки, про які йшлося вище. Вони порівнювали групи вагітних жінок, які хотіли зробити аборт, але не мали такої можливості і тому йшли народжувати… та жінок, які мали задоволення від своїх бажаних вагітностей. Ці дослідники вивчали дітей, що народилися в обох групах, та порівнювали їх. Без виключень, вони не знайшли суттєвої різниці в ставленні до дітей у групах, які порівнювали.
Але чи не доводять деякі дослідження протилежного?
Ні! У всій світовій літературі з цього питання є лише 2 дослідження, які намагаються показати, що існує негативний ефект для дітей, які були «небажаними вагітностями». Але обидва ці дослідження було оголошено некоректними.
Але ж правда, що багато небажаних вагітностей мають наслідком дітей, що зазнають фізичного насилля?
Ні. З цього питання було проведене визначне дослідження в Університеті Південної Каліфорнії. Професор Едвард Леноскі вивчав 674 дитини, що зазнали фізичного насилля, яких привозили у стаціонарне та амбулаторне відділення цього медичного центру. Він був першим, хто пішов до пацієнтів та зайнявся вивченням того, наскільки вони хотіли та планували вагітність. На його здивування, виявилося, що 91% були планованими та бажаними, порівняно з 63% для загальнонаціональних контрольних груп. Більше того, матері почали носити одяг для вагітних на 114 день вагітності, порівняно з 171 днем в контрольних групах, а батьки називали хлопчиків на свою честь у 24% випадків, порівняно з 4% для контрольних груп.
Обидвоє батьків жили у 80% домівок. 2/3 матерів були домогосподарками і, ймовірно, знаходились вдома. Майже всі матері були у віковій групі 20-30 років, а батьки-20-35 років. Не було ніяких особливих соціальних, расових чи економічних переваг серед досліджуваної групи.
Батьки зазвичай «… росли у жорстокому середовищі, до них самих погано ставилися. Коли діти не задовільняли їхні [нереалістичні, невротичні очікування досконалості] емоційні потреби, батьки реагували таким же насиллям, яке вони пережили в дитинстві.»
Мало що змінилося з часів цих перших досліджень. Ми ще багато чого не знаємо про хвору психологію, яка призводить до насилля над дітьми. Однак, все ж таки можна виділити один момент: у пренатальному періоді це не були небажані вагітності, вони були дуже навіть бажаними.
А якщо мати дійсно не хоче дитини?
Є мільйони простягнутих рук, які прагнути всиновити та любити цю дитину. Все, що від неї вимагається,–віддати дитину у безпечну, люблячу прийомну родину.
Мені казали, що аборт небажаної дитини дасть шанси більшій кількості бажаних дітей і, таким чином, буде менше насилля над дітьми.
Насправді все навпаки. У Нью Йорку протягом 60-х років кількість постраждалих дітей складала приблизно 5000 на рік. Аборти легалізували у 1970. До 1975 повідомлялося вже про більш ніж 25000 випадків насилля. Цифри для всієї країни такі:
Дата Кількість
1973 167,000
1979 711,142
1993 1,057,255
1996 1,220,000
2000 879,000
Канадська статистика показує аналогічні цифри:
Рік      Аборти     Насилля над дітьми
1971   16,172      422
1978   38,782      1,762
1994   104,403    30,366*
Д-р Філіп Ней, професор психіатрії при Університеті Церкви Христа, Нова Зеландія, перебуваючи в Університеті Британської Колумбії, опублікував відоме дослідження на цю тему. Його аналіз чітко показує той факт, що аборт (і таким чином згода на насилля шляхом вбивання ненародженої дитини) знизили психічний опір батьків до жорстокості та насилля над дитиною, що народилася.
Націю та її народ врешті-решт будуть судити не за фактом того, що серед них є небажані, а по тому, що вони для них зробили.

http://www.abortionfacts.com  (переклад Тетяни Счастливенко-Слезінс)

Свої зауваження можете залиши тут.