В Китаї вспливають випадки примусових абортів

 Дружину пастора Ліанга Яжа змусили абортувати їхню дитину на сьомому місяці вагітності. У подружжя вже є одна дитина, 12-річний хлопчик. Їм сказали, що ще одна дитина в сім'ї порушить китайську політику «однієї дитини».

 «Лікар сказав, що це був хлопчик. Мої друзі, які були поруч, сказали, що тіло дитинки було повністю чорним. Я почувалася пригніченою, тому не хотіла дивитися на дитину», - каже Вей Лінронг, дружина Ліанга.

 Гасло на сільському будинку на околицях Байзу, що в південно-західному Китаї, гласить: «Дотримуйтеся низьких показників народжуваності, аби поліпшити якість життя населення.»
 
 23 квітня 2007 року. За останній тиждень, десятки жінок у південно-західному Китаї примусили зробити аборт навіть на терміні вагітності 9 місяців.
Жорсткі китайські закони з планування сім'ї дозволяють міським одруженим парам мати лише одну дитину, але в деяких нещодавніх випадках, у провінції Гуангксі, жінки розказували, що їх змусили зробити аборт своєї першої вагітності через те, що вони були незаміжні. Примусові аборти стають дедалі більш шокуючими, оскільки закони з планування сім'ї в Китаї загалом пом'якшилися, і багато сімей мали двох дітей.
 Ліанг Яж та його дружина Вей Лінронг мали одну дитину та вірили, як багато інших подружніх пар, що можна заплатити штраф та зберегти другу дитину. Вей була на сьомому місяці вагітності, коли 16 квітня 10 представників плануванян сім'ї прийшли до них додому.
Ліанг описує те, як вони сказали їй, що вона мусить зробити аборт: «У вас більше немає вільного простору», - сказали вони їй. «Якщо ви самі не підете до шпиталю, ми понесемо вас.» Тоді подружжя відвезли до пологового будинку у районі Юджианг у Байзі.
 «Я була налякана», - розказує Вей. «Пологовий був переповнений жінками, яких привезли сюди силоміць. Не було жодного вільного ліжка. Люди з центру планування сім'ї сказали, що разом з примусовим абортом проводилася примусова стерилізація. Ми бачили, як всередину одну за одної затягували жінок.»
Подружжю дали підписати договір про згоду. Коли Ліанг відмовився, представники планування сім'ї підписали його за нього. Він та його дружина віддані християни, він працює пастирем, і вони не погоджуються з абортом.
Представники влади зробили Вей три ін'єкції у нижню частину живота. Перейми почалися наступного дня пообіді і тривали майже 16 годин. Її дитина народилася мертвою.
 «Я спитала лікаря, хто це був – хлопчик чи дівчинка», - каже Вей. «Лікар сказав, що це був хлопчик. Мої друзі, які були поруч, сказали, що тіло дитинки було повністю чорним. Я почувалася пригніченою, тому не хотіла дивитися на дитину.»
Медичні джерела кажуть, що плід, абортований в такий спосіб, вже мертвий впродовж деякого часу, тому тканини некротичні і набувають темного кольору.
«Медсестри поводилися з тілом дитини так, наче це було сміття», - каже Вей. «Вони загорнули його у чорний пластиковий мішок та викинули у бак зі сміттям.»
Так само повелися з мертвонародженою дитиною Хі Кайган. Представники планування сім'ї увірвалися до її будинку в сільській місцевості, в декількох годинах від Байзу, на світанку 17 квітня, аби змусити її поїхати до шпиталю. Це мала бути її перша дитина, але вона ще не була заміжня за батьком дитини, що порушувало закони планування сім'ї. Вона була вже на дев'ятому місяці вагітності, до пологів залишалися лічені дні.
 «Вони сказали, що я занадто молода, що я не можу утримувати дитину, а тому повинна зробити аборт», - каже вона. «Я занадто молода, аби отримати свідоцтво про шлюб, мені лише 19, а моєму хлопцю лише 21.»
Після примусового аборту її хлопець покинув її. Вона каже, що досі відчуває сильний фізичний біль, і що її життя було зруйноване.
Свідок, який просив зберегти його анонімність через побоювання за наслідки, сказав, що він нарахував лише на одному поверсі пологового будинку в Байзі 41 зайняте ліжко, і що він вірить, що жодна з цих жінок не прийшла сюди з доброї волі.
Примусові аборти накшталт цих перестали бути чимось незвичайним після того, як 1980 року вступила в дію політика Китаю про одну дитину. Але закон, випущений 5 років тому, гарантує населенню Китаю певний вибір у справах планування сім'ї. Коли до них звернулися по коментарі, представник китайської Урядової Комісії зі справ Населення та Планування сім'ї сказала, що вона нічого не чула про примусові аборти у Гуангксі та попросила надати більше інформації. Але в Байзі, представник плануванян сім'ї на прізвище Нонг визнав, що така поведінка порушує правила. Не дивлячись на той факт, що ці заяви стосуються подій, які трапилися протягом останнього тижня, він сказав, що розслідування вже проведено.
«Ми були дуже здивовані, почувши такі звинувачення», - каже Нонг, «але наше розслідування довело, що дехто, незадоволений нашою політикою планування сім'ї, сфабрикував ці історії. Таких фактів просто не існує. Ми справді любимо жінок та дбаємо тут про них.»
Офіційні цифри, опубліковані агенцією новин Ксінхуа проливають трохи світла на те, чому кампанія примусових абортів вважається необхідною. Вони демонструють, що уряд Байзу не виконав своїх цілей з планування сім'ї минулого року. Зареєстрована народжуваність склала 13,61%, а це дещо вище від поставленої мети в 13,5%. Це суттєво, оскільки кар'єрні перспективи місцевої влади залежать від виконання цих цілей.
Вей Лінронг та її чоловік Ліанг Яж обурені поводженням влади з ними, вони вбачають в  цьому ніщо інше, як вбивство.
«Думаю, їхні методи занадто жорстокі», - каже Вей, «в мене насправді болить серце. Така маленька дитинка, вона ж була невинною. А вони вбили її.»
«Щоразу, як ми говоримо про цю дитину, ми обоє плачемо», - додає Ліанг. «Нам важко говорити про цю дитинку.»
Ліанг та його дружина ризикували наразитися на засудження з боку влади, коли вони сконтактувалися з Християнського групою з-за кордону, аби опублікувати свою історію. Можливо, колись Китай і залежав від державного апарату контролю та страху, аби заткнути роти тим, хто зазнав порушення громадянських прав від рук влади. Але жертви китайського режиму розгнівані, і вони хочуть, аби їхні голоси почули.
http://www.npr.org/templates/story/story.php?storyId=9766870

(переклад Тетяни Счастливенко-Слезінс)

Свої зауваження можете залиши тут.