Народжуйте і нічого не бійтеся!

Зважився зробити свій внесок до скарбнички «невигаданих історій» цього чудового сайту, розповівши небагато зі свого життя, паралельно торкнувшись теми: «навіщо плодити убогість»? На жаль, сьогодні нерідко доводиться стикатися з тим, що деякі люди навіть не заперечують того факту, що аборт – це все-таки реальне вбивство, що при аборті вмирає жива беззахисна людина, але, проте, залишаються стояти на позиції: «Ймовірно, краще убити людину в тому віці, коли вона ще нічого не міркує, ніж дати їй скуштувати тяготи існування в бідності». Логіка хоч і залізна, але насправді страшна, фашистська. Хто сказав, що мізерність в матеріальному достатку – це настільки фатально трагічна річ, що смерть виявляється її навіть краще? Та і хто сказав, що наші діти ну просто неодмінно зобов’язані будуть все життя «тягнути жалюгідне існування»? А навіть якщо б і так, можливо, все-таки краще було б народити дитинча, виростити, а потім запитати у нього: рідненький, можливо, ти хотів би краще бути мертвим, ніж бідним?

 Я, слава богу, людина не бідна. Сьогодні я можу вільно зайти до супермаркету, узяти все, що мені сподобається, і дізнатися вартість покупки тільки на касі, не турбуючись про те, чи вистачить мені грошей розрахуватися. Але чи було так завжди? На жаль, було в моєму житті і таке, що, купуючи в магазині хліб, на який мені вистачало грошей, я більше вже нічого не міг купити, бо на інше виділити грошей вже не було можливості. Мені це добре запам’яталося, в юності я мріяв про час, коли я зможу спокійно купувати, наприклад, печиво. Так-так, просте печиво до чаю. Це були 90-і роки. Батьки у той час працювали на заводі, а в селищі, звідки я родом, це було єдине підприємство. Борг заводу по заробітній платі перед працівниками доходив до 11 місяців. В умовах тотального безгрошів'я нашу сім’ю виручала картопля зі свого городу і море. Батько ловив рибу, частину якої продавав, щоб купити хліб, частину приносив додому. Ще запам’яталося молоко, яке давали у борг знайомі, які тримали корову. А ще морська капуста, яку у нас в сім’ї збирали на березі моря і смажили. Ви їли коли-небудь морську капусту домашнього приготування? Не цю, в консервних банках з супермаркету, а справжню? Будете на Далекому Сході, попросіть вам приготувати, не пошкодуєте. А ви знали, що бадилля редиски дуже смачне, якщо уміти його готувати? Ні? Ви його завжди викидали? А ще говорять, що ми бідно живемо. Загалом, тривало таке неподобство з грошима роки два, напевно, зі змінним успіхом. Нашій сім’ї було тоді дуже важко. І ось я думаю сьогодні, адже той наш стан можна цілком охарактеризувати як стан крайньої убогості. Ну якщо люди не мають грошей навіть на хліб і йдуть на берег моря збирати водорості, щоб прогодуватися, або вважають за благо якщо у них сьогодні на обід є смажена трава, як це ще назвати? Крайня убогість, тільки так. І що? Невже всі ці обставини можуть вважатися достатнім приводом для майбутніх батьків, щоб почати міркувати приблизно так: ет, напевно, дуже важко нам буде в майбутньому, а дітям-то нашим для чого через таке проходити? Адже навіть на їжу грошей не вистачатиме, не кажучи вже про одяг, машини, квартири? Можливо, краще будемо абортувати дітвору, поки вони ще нічого не мислять, щоб не довелося їм переживати всі ці «життєві тяготи»? Уявляю собі питаннячко: Діма, можливо, тобі краще було б, якби ми тебе свого часу «докінчили»?

На жаль, але саме такою логікою (а точніше, її відсутністю) заражена сьогодні значна частина нашого суспільства: краще убити. Що стоїть за цією страшною поразкою? Напевно, тотальне зубожіння любові, повна невіра в Божий промисел всевишнього про кожну людину, слабкість духу, самошкодування, боязкість і боязнь зробити навіть і малий подвиг. Ось що в реальності ховається за уявною турботою про людей, які «імовірно» можуть пізнати за своє життя «смак убогості». Та і що таке ця «убогість»? «Убогість» це скільки? Убогість, це «я не знаю, що буде їсти моя сім’я сьогодні на вечерю, також як і вчора і два дні тому» або «мені соромно їздити на уживаному Мерседесі»?

Історію свого життя я вважаю достатнім аргументом проти тези «навіщо плодити убогість»? Моя мама, слава богу, мене народила. Разом із моєю сім’єю я пережив і цілком «ситі» часи і цілком не дуже. Не дивлячись ні на які труднощі мої батьки мене виростили, я закінчив школу, університет, зараз у мене є робота, я навчився за все дякувати Господу і тому цілком упевнено дивлюся в майбутнє. Так, сьогодні я не маю в своєму розпорядженні мільйонного рахунку в банку, не володію заводами, віллами, і не їжджу на дорогій машині, проте я не вважаю, що в житті мені не пощастило. Бог дав мені життя! Чи це вже не привід для великої радості?!

Дівчата, якщо ви вже вагітні, і боїтеся народжувати, хвилюючись за матеріальне благополуччя своїх дітей, залиште свої страхи і народжуйте! Інших варіантів насправді немає, боятися вже пізно, ви вже матері! Ваша дитина вже є! Єдине, що ви можете вибрати – це те, як ваша дитина покине вашу утробу: під час пологів, живою, або за допомогою аборту, по частинах, мертвою. Звичайно, коли народиться дитина легко, можливо, і не буде. Але хто сказав, що якщо вбивати своїх власних дітей, то в майбутньому обов’язково буде легше? Не зможемо самі прогодувати дитину, обов’язково знайдуться люди, які допоможуть. Вам обов’язково допоможуть, наприклад, в будь-якому православному Храмі. У самому крайньому випадку віддати свою дитину на виховання іншій людині або в дитячий будинок все ж краще, ніж убити її, чи не так? Зважте все, подумайте, чи так ви бідні і нещасні і чи дійсно ваші діти будуть приречені на буквально жебрацьке існування, яке, можливо, вам зараз увижається?

На жаль нам, всі наші біди від невіри в Бога і Його про нас промисел всевишнього. Невіру породжує страх, страх породжує смуток, смуток веде до озлоблення і погибельних справ. Не сумуйте! Полюбіть вашу дитину, збережіть їй життя, і вона стане вашою радістю і утіхою на довгі-довгі роки. А Бог не залишить матір, що любить, з дитиною без своєї турботи, просто прийміть це поки що на віру. Переконатися ж в цьому у вас буде можливість тільки в тому випадку, якщо ви збережете дитя. Допомагай вам Бог!

Дмитро

http://www.noabort.net/

..