Recents

Чи знаєш ти про те, що стоїть за словами: Аборт, штучне переривання вагітності?


Існує багато видів операцій з переривання вагітності:

На ранніх стадіях вагітності зазвичай вдаються до так званої „вакуум-аспірації", – як науково звучить! А вся непроглядна і варварська суть цього методу полягає в тому, що ніби пилососом висмоктують сміття із килима – так само і немовля висмоктують із материнського лона.

В матку жінки вводиться пластмасова трубка із гострими краями. Тіло дитини розрізається на частини і відсмоктується назовні у спеціальну ємність.

Якщо вагітність більш пізня – в матку вводиться кюретка – гострий ніж у формі петлі. Цим ножем «вискоблюється порожнина матки», тобто, нашою мовою, розрізається дитина.

Як і попередній, цей аборт здійснюється наосліп, в результаті чого у кожної четвертої жінки травмується м'язова тканина матки, причому пошкоджена ділянка не відновлюється. Можливий прокол матки.

Після дванадцяти тижнів вагітності стає необхідним ще один інструмент, подібний до щипців – так як у дитини вже є ручки, ніжки і почали кальцинувати ся кістки. Цим інструментом лікар захоплює ручку чи ніжку або іншу частину тіла і, скручуючи, відриває її. Це повторюється знову і знову до того часу, поки вся дитина не буде розчленована таким чином на частини. Хребет повинен бути зламаний, а череп роздроблений, щоб їх можна було видалити. В обов'язки медсестри входить зібрати після „звільнення матки" всі частини цього розчленованого тіла, щоб можна було переконатися, що все витягнено і там нічого не залишилося. Далі ці частини викидають у відро для сміття, або використовують як сировину для косметичної промисловості. Гарненькі жіночки, чи знаєте ви про те, що використовуючи деякі креми і мазі, – ви, в буквальному розумінні, намащуєтеся тілами убитих вами дітей?

Жах того, що коїться, збільшується ще тим фактом, що ненароджене дитя відчуває біль так само, як і народжене. Це сьогодні вже загальновизнано і науково встановлено. Уже 7-тижнева дитина відсмикує або відвертає голову від больового стимулу так само, як і на всіх інших стадіях життя. У 11 тижнів не лише обличчя, але і всі частини ручок і ніжок немовляти стають чутливими до доторку. В 12 тижнів дитина вже повертає голову, стискає кулачок, знаходить рот і ссе палець. До 13 тижнів реакція на біль передається на всіх рівнях нервової системи.

Американський лікар Бернард Натансон зняв фільм, що включає в себе ультразвукове зображення того, що відбувається у матці жінки з 12-тижневою дитиною під час проведення аборту вище наведеним методом „вакуум-аспірації". На екрані чітко видно, як дитина раз за разом намагається ухилитися від вакуум-відсосу, швидко і тривожно рухається, її серце при цьому б'ється все частіше і сильніше. Нарешті, коли тіло впійманої дитини розчленовується, її рот широко розкривається у беззвучному крику – звідси назва фільму: „Безмовний крик". Ніякого знеболювання для плоду при аборті не передбачено.

Больові відчуття досягають кульмінації ,коли в якості методу для аборту вибирається „сольовий аміноцентез". За цим туманним виразом приховується наступне: через черевну стінку матері в навколоплідні води дитини вводиться велика голка. Через неї подається концентрований розчин солі. Дитина ковтає цей розчин, дихає ним, обпалюється ним і починає битися у конвульсіях, терплячи нестерпний біль. Якщо немає ускладнень, то наступного дня матір народжує мертву дитину. Дітей, абортованих у такий спосіб, інколи називають „льодяниковими дітьми". Справа в тому, що сіль, як відомо, має роз'їдаючу дію. Ніжна шкіра немовляти в результаті такої дії на неї солі відшаровується, і з під неї показується рихла червона блискуча підшкірна тканина, подібна на глазур, – звідси і назва.

Є ще один тип аборту, що називається „гістеротомія". Цей метод використовується зазвичай уже в кінці вагітності і більше відомий під назвою „кесарів розтин". (Інколи, якщо є для цього медичні показання, наприклад надмірна вага, чи зріст дитини, цим методом здійснюються пологи). Що здійснюється тут? Лікар розрізає живіт матері (черевну стінку) ,потім матку, і витягає живу дитину разом із плацентою (дитячим місцем). Далі дитину позбавляють життя вже тим способом ,яким захоче „лікар". Інколи таких дітей кладуть у вікно між рамами або в холодильник живими, і вони швидко гинуть від переохолодження. У книзі Дж. і Б.Уіллі описується, як один лікар дістав дитину, яка дихала, плакала, рухала ручками і ніжками – тоді лікар накрив голову дитини і та задихнулася. Інший спосіб убивства дитяти – втопити його у відрі з водою. Деякі лікарі віддають перевагу вбиванню дитини прямо в матці. Для цього вони перерізають пуповину, залишаючи дитя без кисню. Хвилин через п'ять, коли те помирає від задухи, вони витягують його на білий світ уже мертвим.

Внутрівенно вводяться простагландіни ,які спричиняють родову діяльність. На пізнішій стадії вагітності немовля може народитися живим, щоб потім загинути.

Тут описані не всі види абортів, але, вважаю, що вистачить і цих жахів.

Є люди, які вважають, що аборт все ж не можна прирівнювати до звичайного убивства – адже внутрішньоутробне немовля ніяка ще не „особистість", бо воно ще не життєздатне.

Отож, особистість воно чи не особистість – це, звичайно, питання віри, що вирішується у залежності від загально філософських і релігійних переконань людини. Для атеїста і матеріаліста – і справді, не особистість. Але при матеріалістичному розпливчастому розумінні особистості взагалі важко з'ясувати, коли людина нею стає – хтось у 5 років, хтось у 25, а хтось і все життя проживе, та так і не стане нею… Християнська віра відповідає на це запитання однозначно: безперечно, особистість! Як же не особистість, коли в цієї внутрішньоутробної дитинки вже є своя індивідуальна і безсмертна душа?! Так, матусю, – безсмертна душа! Яку, на відміну від тіла, ти ані розчленувати, ані вбити не владна. і яка буде стояти на Страшному Суді перед Всевишнім поруч із твоєю, теж безсмертною, душею. „Хто помер у череві матері і не вступив у життя, того (Суддя) зробить повнолітнім у ту ж мить, у яку поверне життя мерцям (у загальному Воскресінні)… Ті, що не бачили один одного тут, побачать там, і матір довідається, що це – її син, і син довідається, що це – його мати…" (див. творіння прп. Єфрема Сірина „Про страх Божий і про останній суд"). Може, тільки тоді ця горе-мати цілком зрозуміє весь жах вчиненого нею.

Що ж стосується „життєздатності", то необхідно уточнити, що варто розуміти під терміном „життєздатність". Якщо розуміти здатність до самостійного і ні від кого не залежного існування, то до такого існування дитина і після народження явно не здатна. І довго ще не буде здатна. Спробуйте дворічне або навіть п'ятирічне маля залишити на самого себе – чи проживе воно самостійно, без сторонньої допомоги хоч тиждень?

Якщо ми скажемо, що можна вбивати дітей, нездатних існувати цілком самостійно і без усякої сторонньої допомоги – ми дозволимо позбавити життя усіх дітей аж до підліткового, працездатного віку. А заодно – і всіх непрацездатних інвалідів.

Відкинемо завісу обтічних слів і не будемо страшні і моторошні речі називати м'якими словами, ховаючи від себе їхній жах. Аборт – це убивство. Зародок – це дитина, жива істота. Хіба може мертвий організм рости і розвиватися? Хіба це орган матері ,що вона вирішує: видалити його чи ні? У половині випадків зародки іншої статі, не кажучи вже про групу крові й інші генетичні розходження. Це ж так очевидно.

..

Чи знаєш ти про те, що стоїть за словами: Аборт, штучне переривання вагітності? Чи знаєш ти про те, що стоїть за словами: Аборт, штучне переривання вагітності? Reviewed by fryevhen on 4:15 AM Rating: 5

No comments:

Facebook

Powered by Blogger.