Дещо про демографічну кризу в Росії

“Нові моделі (типи) поведінки” у освітніх програмах для дітей.

Подобається це комусь чи ні, але російська культура належить до числа репресивних. Не в значенні політичних репресій (зазвичай саме така асоціація приходить на думку людям,  які не знайомі з культурологічними термінами), в тому значенні, що в нашій культурі притуплюються  і витісняються всі незмінні прояви. Це не означає, що в Росії всі ходили по струнці і були святими. Але гріх тут завжди вважався гріхом, а не “варіантом норми”. Найважливіше для культури не реальність, а ідеали: до чого люди закликають, на що орієнтують.
Ця проблема набуває особливої гостроти у зв’язку зі спробою введення у школах освітніх програм, так званих “моделей поведінки”, які нав’язують дітям. В деяких випадках про це оголошують відкрито, в інших надають перевагу замовчуванню про свої наміри, але суть від цього не змінюється. Перш за все мова йде про програми статевого виховання, які активно вводяться в шкільне середовище Міністерством освіти, Російської асоціацією планування сім’ї (РАПС) і фармацевтичними фірмами.

 Які традиційні основи порушують схожі програми?
1. На відкриті розмови дорослих з дітьми на інтимні теми в нашій культурі покладено табу.
Мудрість закладена в центрі російського ядра, і розвіяння його табу ( а серед числа програм  навіть передбачені спеціальні уроки на “знімання сорому” )  грубо порушує культурну безпеку.
2.  Для розробників даних програм діти і секс цілком сумісні (для традиційної свідомості це поєднання звучить дико і як блюзнірсто).
3. Содомські гріхи оголошуються варіантами норми. В останній програмі РАПС бісексуалізм і гомосексуалізм називають “сексуальними орієнтаціями”, а зовсім не збоченням.
4. По суті єдиним гріхом виявляється невбереження від “небажаної вагітності” і несвідомість у питаннях сексу. “Використання презервативу є обов’язковим і розумним”, - читаємо в тій же програмі РАПС. І не випадково, програма побудована так, що спочатку діти дізнаються про різноманітні методи контрацепції (6 тем), потім - про чоловічу і жіночу сексуальність і різні “орієнтації” (4 теми) і лише потім - про любов (1 тема). Цілком природно, що в такій програмі немає місця суттєвому вивченню православних традицій в області сімейних відносин. Всього лише одна тема посвячена “Уявленням  про сім’ю в основних світових релігіях (християнство, іслам, іудаїзм, буддизм)”. Але на цьому ж уроці діти повинні дізнатись і про “зміну поглядів на взаємовідносини чоловіків і жінок у сучасному суспільстві і релігії”.
5. неосведомленность секс-програм змінює традиційні, століттями зведені стосунки дітей і батьків. Крім цього, будь-яким чином стає масовою неграмотність батьків у питаннях сексу, і за задумом ідеологів сексуального мислення в недалекому майбутньому діти повинні виступити як вчителі долі своїх батьків ті інших родичів. Диплом “інструктора по безпечному сексу”, який видавали підліткам в регіонах Росії ( наприклад в Хабаровську) - далеко не курйоз. В 1996 році між Всесвітньої організацією охорони здоров’я і ЮНЕСКО була підписана декларація “Альянс для розвитку” (Здоров’я і освіта). В тому числі, в даній
декларації говориться про перехід від традиційного навчання і виховання по лінії “батьки - діти” до абсолютно протилежної “діти - батьки”. Якщо це трапиться, то гибель культури забезпечена, адже буде порушено прийняття її передавання.
 Характерно, що декларація “Альянс для розвитку” підписана в рамках рішення Каїрської конференції по народонаселенню, на якій обговорювались способи зниження народжуваності в “не перспективних” країнах. Основна ідеологічна мета сексуальної освіти - зміна традиційних упорядкувань  і звичок, що обов’язково приведе до розвалу сім’ї і відмови від дітонароджування. Традиційна - в нашому випадку православна культура - є основною перешкодою на шляху до здійснення цього модерністського проекту, і всі сили тепер викидаються на її зламання.
6. неосведомленность програм сексуальної освіти грубо порушує і традиційні відносини між хлопцями та дівчатами. Активно пропагується  бісексуальності і зміна статі, схвалюється фемінізм і щедро субсидуються гендерні дослідження, покликані усунути
по можливості різницю між чоловіками і жінками. Все це зумовлює створення так званої модульної людини. За аналогією з модульними меблями, які відрізняються від звичайних тим, що їх окремі предмети легко поєднуються між собою, і з них можна складати будь-які комбінації. (Не модульна ж людина належить до визначеної культури і служить носієм її настанов і цінностей). При цьому людина постає в цих програмах перш за все, а часто й виключно, тільки як організм.
Показовим є й підхід до емоційних станів людини в даних програмах. Сором схвалюється  і оголошується “негативним емоційним станом”, провина і жаль - також. При цьому в суспільстві нагнітається паніка щодо стану здоров’я наших дітей, весь час пропагують така тема, як - кожна дитина повинна бути бажаною, а бажання це повинно бути добре обдуманим і зваженим. У колі однодумців РАПС  вже обговорюється примусова стерилізація маргіналів. А в Міністерстві охорони здоров’я розробляються програми планування сім’ї для біженців, безробітних, сільського населення і молоді. Таким чином, якщо так і далі відбуватиметься, то на підставі турботи про здоров’я населення для соціально незахищених верств народження дитини стане розкішшю і буде вимагати найвищого дозволу.
Якщо повернутись до сексуальної освіти, то вона неминуче покличе за собою сексуальні відхилення, пов’язані із розвіянням табу на заборони, які лежать аж у центрі культурного ядра.
Порушення внутрішньо сімейних зв’язків приведе до росту некерованості і подальшої кримінальності підлітків. Відповідно, нас чекає і ріст підліткової наркоманії, і підліткового алкоголізму. Природно, виникає питання, кому все це вигідно.
По-перше, - фармацевтичним фірмам, зацікавленим у збуті своєї продукції. Це чітко проглядається в специфіці тієї чи іншої програми.
По-друге, це вигідно чиновникам, які беруть участь в “проводці” даних програм.
По-третє, це вигідно порноділкам, які  зацікавлені в розширенні своєї клієнтури. Не даремно С. Агарков, відома фігура в порнобізнесі, став укладачем однієї із шкільних програм сексуальної освіти (237 годин, починаючи з 5 класу), де вдаючись до найбільших подробиць повинна вивчатись історія проституції, види порнографії і т.п. Зацікавлені в сексуальному просвітництві дітей та іншого, “сексуальні меншини”, які не терплячі щодо переміщення з маргінальних верств у центр. І. Кон, головний консультант міжнародного проекту  “Статеве виховання школярів” отримав грант у 50 тис. доларів за пропагування гомосексуалізму в Росії.

Все це вигідно і організаціям, які займаються встановленням контролю над народжуваністю (Фонд народонаселення, ООН, ЮНЕСКО, ВОЗ, Всесвітній банк).
 
Особливу занепокоєння викликає те, що вищеописані програми знаходять підтримку в керівництва профілюючих відомств.

Реформа охорони здоров’я під керівництвом Стародубова.

Розпочнемо з цитати: “…При перегляді Конституції ця стаття (мова йде про статтю 41 Конституції РФ, яка гарантує кожному громадянину право на безплатну медичну допомогу) повинна бути змінена, оскільки держава, декларуючи це право, на жаль не в стані забезпечити його фінансово…”
Вкажімо на авторство. Цитати витягнута із інтерв’ю нового міністра охорони здоров’я Стародубова В.І. із “Російської газети” від 31.10.98. Стародубов у цьому жанрі дебютував ще на посту замісника міністра цього ж відомства. Саме він стояв на початках так званого реформування, а по суті руйнування охорони здоров’я, обстоюючи місцеву медицину. Саме Стародубов декілька років тому висловив оригінальну ідею приватизації…районних поліклінік.
Поки що це не відбулося, зате інша ідея - ідея страхової медицини - що не менш активно підтримувалася Стародубовим, - втілена в життя. Ні лікарі, ні хворі нічого не виграли. А ось страховим компаніям гріх скаржитись.
Ідея страхової медицини себе дискредитувала. Навіть нещодавні апологети не насмілюються сьогодні її захищати. Але в Стародубова “було ще стільки ідей”. Наприклад, ідея закону про місцеву охорону здоров’я.
Хоча напередодні цього в міністерстві була розроблена інша, державно орієнтована концепція, яку узгодили із цілим рядом відомств. Закон не пройшов, на весні Державна Дума  його “завалила”, але тоді Стародубов був одним із замісників, а тепер він міністр.
“Пілотний” проект реформи охорони здоров’я, який приведе до повного краху безплатної медицини вже рухається на повну силу. Полігоном вибрані Тверська і і Калузька області, і якщо все буде “чудово”, реформу поширять по всій країні. Шлях уже вказав Всесвітній Банк, який дав кредити. У калузько-тверському проекті вельми симптоматична лексика: лікаря називають “постачальником медичних послуг”, а пацієнта - “клієнтом”. Здавалося б дрібниця, але насправді - зміна ідеології.  лікар - це клятва Гіппократа, це професійний обов’язок, що зобов’язує прийти на допомогу хворому, незалежно від товщини його гаманця. А послуга, вона, як відомо, коштує грошей. І “клієнт має рацію” тому, що він платить.   

А неплатоспроможних прохають не турбувати.
При цьому безплатна медична допомога по суті зводиться до фельдшерської. Хвора людина вже не має права звернутись самостійно до спеціаліста, минаючи “контрольно-пропускний пункт” (вираз із проекту) фельдшера, названого для маскування “лікарем загальної допомоги” (ЛЗД).
ЛЗДи  не поспішатимуть скерувати вас до кардіолога або хірурга, тому що вони, як сказано в проекті, «стають фондоутримувачами і отримують оплату на подушевій основі за кожного зареєстрованого пацієнта». «Оскільки лікарі, які надають першу медичну допомогу, несуть відповідальність за скерування до спеціалістів і за госпіталізацію, - як пояснюється далі, - в них з'являється стимул самостійно лікувати пацієнта, а не скеровувати його до інших спеціалістів чи в лікарню».
Пригадаємо ще один ключовий момент. Це «планування сім'ї»: безплатне роздавання контрацепції, секс-просвіта підлітків, лапароскопи для стерилізації… Розмноження не схвалюється.
Для нового міністра тема «планування сім'ї» особливо близька. Не встигнувши перейти на посаду, він звернувся із закликом до голови Комітету Держдуми з охорони здоров'я Н.Ф. Герасименко. Справа в тому, що минулого року Дума відмовилась фінансувати програму «Планування сім'ї» і передала ці бюджетні гроші в програму «Безпечне материнство».
Тепер буде обговорення бюджету на 1999 рік, і Стародубов просить реабілітувати програму «Планування сім'ї», забезпечивши їй достойне фінансування. Це не так вже й дивно, якщо згадати, що В.І. Стародубов – земляк і навіть однокласник Е.Ф. Лахової, для якої «планування сім'ї» стало очевидно справою життя. Нещодавно виступаючи на радіо, Лахова простодушно зізналась, що вона навіть дуже посприяла призначенню Стародубова. Які ж аргументи наводить міністр, захищаючи «планування»? Мовляв, з 1994 по 1997 рік кількість абортів серед підлітків до 14 років знизилась на 35,5%, а серед підлітків 15-19 років – на 27,4%.
Але за даними Держкомстату все виглядає по-іншому. Кількість абортів серед підлітків до 15 років як складала 0,2 на 1 тис. людей, так і складає. Серед 15-19-річних абортів і справді стало декілька, але зате захворюваність сифілісом із 1994 по 1996 рік виросла в цілому з 86 людей на 100 тис. населення до 265.
«Планування сім'ї» почало поширюватись по країні з 1992 року, тому не буде зайвим порівняти деякі дані не з 1994, а з 1990-1991 роками. Так ось, «охорона здоров'я сім'ї» привела до росту анемії (недокрів'я) серед вагітних (в 1990 р. – 12%, в 1996 - 36%), до росту безпліддя (1991 р. – 48,7 первинних перетворень на 100 тис. жінок, 1996 – 56,5) до збільшення порушення менструального циклу (1991 р. - 154 на 100 тис. чол., 1996 - 367), 
раку молочної залози (1991 р. - 40 на 100 тис. чол., 1996 - 50), раку шийки і тіла матки чел., 1996 - 50). Як стверджують спеціалісти, ці показники можуть бути безпосередньо пов'язані з застосуванням гормональних контрацептивів, особливо ін'єкційних типу «Депо-провера» або імплантованих.
Наступне. Якщо в 1990 році хворі чи недоношені народжували 14,8% дітей. То в 96-му – вже 31,3%. Відповідно зросла і патологія внутрішньоутробного розвитку. Ось таку програму відстоює новий міністр. В його службовому писку ще багато чого цікавого. Це і негативне ставлення до законопроекту про біоетику, який захищає життєво-важливі права громадян, проте ображає інтереси медичної мафії, яка торгує органами. Це і особлива пристрасть до сексуального освічення школярів, яке він відстоював від імені свого відомства навіть тоді, коли новий замовник, Міністерство освіти, повернулось назад.    
…Сьогодні по заявах Примакова реформи проводитимуться в інтересах народу. Але як же тоді розуміти призначення Стародубова? Чи здоров'я вирішено виключити із сфери народних інтересів?
18.12.98 (Соб.инф.; Москва, “Славянский мир”)

http://life.orthomed.ru/zhizn/demogra/00011.htm (переклад Ірини Гілей)

Свої зауваження можете залиши тут.