Здоров’я дітей в багатодітній сім’ї: природа не зупиняється на четвертій дитині

При вивченні захворюваності (тобто. числа перенесених за рік захворювань) дітей великого порядку народження (від 5-го до 17-го) була виявлена наступна закономірність.Захворюваність дітей, що народилися після 4-го, виявилася вдвічі меншою, ніж захворюваність первонародженого (у тій же сім’ї), і відповідала захворюваності другої по порядку народження дитини. Дивно було те, що здоров’я матері при цьому погіршувалося, особливо помітно — після народження 9-ої дитини.

Вражаючий факт: хворі матері в пізньому віці (до 55 років) продовжують народжувати здорових дітей. Це явно суперечить логіці і здоровому глузду. Проте багато акушерів, що працювали в гірських районах Карпат (де поширені багатодітні сім’ї), нерідко спостерігали випадки, коли хворі жінки з явним протипоказанням до вагітності і пологів народжували здорових дітей. Це суперечило усім медичним законам і не могло отримати пояснення без залучення слова «диво».

Пізніше мені стало відомо, що насправді це не такий вже винятковий факт: за світовими даними, тільки 3% вагітних лікарі називають здоровими, але більшість з них народжують здорових дітей. Отже, не існує прямої залежності між хворобою матері і здоров’ям дитини (плоду); є особливий механізм, що захищає його здоров’я. Що ж це за механізм?

Вперше можливість зрозуміти його з’явилася тільки в 70-х роках, і пов’язана з відкриттям росіянами ученими Ю.С. Татаріновим і В.Н. Масюкевічем «нових» плацентарних білків. Було потрібно ще близько 20-ти років, щоб зрозуміти їхню роль у порушеній репродукції людини (роботи Л.В. Посисеєвої та ін.). Було, зокрема, встановлено, що нормальний перебіг вагітності, розвиток плоду і його здоров’я в період внутріутробного життя повністю управляються «новими» плацентарними білками.

Порушення ж їхнього функціонування веде до спонтанного аборту, безпліддя, внутріутробних порушень в розвитку плоду, важких ускладнень вагітності, затримок в розвитку плоду, що, поза сумнівом, позначається на здоров’ї дитини. Було встановлено також, що функціонування «нових» плацентарних білків найчастіше порушується при гінекологічних захворюваннях жінки і статевих захворюваннях чоловіка.

У гінекологічно здорових жінок функція плацентарних білків зберігається на всьому протязі репродуктивного періоду.

У наших дослідженнях у Карпатах ми звернули увагу на те, що багатодітні жінки рідко хворіють на гінекологічні захворювання, хоча у них і спостерігаються інші соматичні захворювання.

Ми пояснюємо це відсутністю абортів, незастосуванням протизаплідних засобів (зокрема спіралі), а також регулярними вагітностями і пологами в середньому через три роки (саме такий проміжок був отриманий при статистичній обробці даних).

Ще до публікації в 1990 р. робіт про роль «нових» плацентарних білків в порушеній репродукції людини ми висловлювали припущення про існування в природі особливого механізму захисту здоров’я дітей високого порядку народження. Яку ж роль відіграють діти високого порядку народження в репродукції людини?

Щоб відповісти на це питання, ми і займалися обстеженням багатодітних сімей в Карпатах.

Виявили наступне: діти в багатодітних сім’ях майже не хворіють на грип і інші простудні захворювання типу ГРЗ, отже, вони володіють особливим природним імунітетом. У них сильно розвинене відчуття альтруїзму і взаємної допомоги, виражена потреба у фізичній праці, самостійність, наполегливість в досягненні поставленої мети, вольові якості.

У початковій школі вони відстають від єдиних дітей в сім’ї, але, завдяки працьовитості і допитливості, наздоганяють їх у старших класах, а у вузах досягають набагато кращих показників в навчанні.

Схожі з нашими висновки зробив в 70-х рр. видатний французький демограф, директор Інституту демографії ООН Альфред Сові. Він вважав дітей в одно-двохдітній сім’ї «неповноцінними» і стверджував, що велич Англії була безпосередньо пов’язана з останніми синами з багатодітних родин, тоді як велич Франції була втрачена у зв’язку з переходом на одно-двохдітну сім’ю в середині XIX сторіччя. Сові пояснював це жадібністю французьких буржуа, котрі підрахували, що виховання великої кількості дітей обходиться дуже дорого.

До думки Сові можна приєднатися: велич Росії в XIX столітті також була пов’язана з великим числом дітей у сім’ї. Наприклад, геніальний хімік Д.І. Менделєєв був сімнадцятою по рахунку дитиною.

Професор В. М. Лупандін,
доктор медичних наук

..