Чоловіки і аборти

Коли померла батькова мрія, помер і батько.

    22 січня 2003 року відзначали 30-ту річницю рішення Верховного Суду США легалізувати аборти з будь-якої причини протягом усіх дев'яти місяців вагітності. Згідно власної статистики індустрії абортів, понад 42 мільйони дитячих життів поклали на вівтар «вибору». Близько половини (48%) жінок, які роблять аборти, роблять їх більше одного разу. Не таким вже незвичайним виявляється розмовляти з молодою жінкою, яка зробила чотири або більше абортів. Це означає, що значний відсоток дітородного населення Америки застосовує аборти як метод контролю народжуваності.

   З кожним роком індустрія абортів збільшує гору малесеньких трупів, залишаючи як наслідок фізичне та емоційне спустошення. Зупинимось на мить, аби подумати про часто дивуючий нас сегмент населення, який постраждав від абортів.

Некролог в газеті Канзас Сіті Стар

5 червня 2002 року

Захарі Данкан Дрейпер

Грудень 2001 - 17 травня 2002

Меморіальна служба відбулася 1 червня 2002 в D.W. Newcomer’s Oaklawn Memorial Gardens, Олате, Канзас. Захарі Данкан Дрейпер був красивим, як його мати, любимий Богом та іншими. Тато так і не зміг потримати свого маленького хлопчика. Мені так і не вдалося потримати і поцілувати його, розказати йому казку або почитати йому вірші. Я люблю тебе, Захарі, і сподіваюся зустрітися з тобою на небесах. Серед живих залишилися його батько, Бред Дрейпер родом з Канзас Сіті, штат Місурі, та його мати родом з Оверленд Парк, штат Канзас. (Церемонія:окружна усипальна каплиця D.W. Newcomer’s Sons Johnson).

Спустошений, Бред вшанував пам'ять Захарі, розмістивши вищезгаданий некролог у газеті та відправивши меморіальну службу. 10 вересня 2002 року, в день, коли мав би народитися Захарі, він не зміг пережити. Бред пішов на паркувальний майданчик клініки абортів центру Планованого Батьківства та вистрелив собі в голову. Пізніше тієї ночі він помер в лікарні.

Проводилося невеличке, але дуже цінне дослідження, яке задокументувало пост-абортний стрес у батьків абортованих немовлят. Найбільш усебічне дослідження на цей день охоплювало 1000 чоловіків, які заповнили опитувальні анкети у 30 різних абортаріях, поки чекали на свою партнерку, якій робили аборт, слідом за яким відбувався огляд. Результати показали, що вісім чи більше відсотків були глибоко травмовані абортом.

Це означає, що ми могли мати 3,2 мільйони ходячих ранених чоловіків, які борються з дуже серйозним емоційним багажем. Більше того, це може бути лише вершина айсбергу, тому що є невизначені кількість тих, хто теж серйозно страждає, хоча і в меншій степені.

Господь благословив чоловіка прагненням забезпечувати та захищати свою сім'ю. Значну роль у забезпеченні сім'ї відіграє успіх у роботі. Сьогоднішнє суспільство загалом судить про успіх чи невдачу чоловіка, базуючись на його кар'єрних здобутках. Чоловіча самооцінка часто росте чи знижується в залежності від успіху в цій галузі. Забезпечення сім'ї є найважливішим для чоловічої психіки. Таким самим сильним інстинктом для чоловіка є його бажання захистити свою сім'ю, що не варто недооцінювати.

Коли відбувається аборт, ці важливі, Богом дані інстинкти часто руйнуються або й зовсім зникають. Це є типовою причиною того, чому з'являються симптоми пост-абортного стресу. Кажуть, що сумління—це те, що страждає, коли все решта в порядку. Сумління у значної кількості батьків, які втратили свою дитину через аборт, починає боліти з часом і дає вихід емоційному спустошенню.

В травні 1996-го року молодий чоловік з Міннеаполіса зустрічався з жінкою, в якої була 18-місячна донька від попередніх стосунків. Вона завагітніла, і він був щасливий. На жаль, без його відома чи згоди вона зробила аборт. В гніві, він прийшов до її будинку, де між ними відбулася сильна сварка. Він витягнув пістолет і сказав, що якщо вона вбила його дитину, він вб'є її доньку. Потім він вистрелив і вбив доньку жінки на її очах. В наступному нападі жорстокості він вбив себе. Він дозволив матері вижити, аби оплакувати втрату двох її дітей-однієї народженой та однієї ненародженої.

Гнів-це один симптом, який, я вважаю, присутній в кожному батькові, який пройшов через аборт. Більше того, його гнів змушує його ставитися негативно до самого себе та до будь-кого з оточуючих, можливо, навіть до невинного спостерігача.

Першопрохідці у консультуванні батьків з пост-абортним стресом винайшли термін «зачепка». Чоловік може бачити, чути, відчувати запах або в інший спосіб переживає щось, що викликає спогади про аборт. Ці спогади потім часто трансформуються в гнів, який зазвичай спрямований на найближчу людину, місце або річ. Це може відбуватися підсвідомо, залишаючи як агресора, так і жертву у невідомості щодо причин такої негативної реакції.

На додачу до гніва, чоловік може відчувати горе, сором, провину та розкаяння. Його супутником може стати як безсоння, так і переповнююче відчуття безпомічності та безнадії. Він може погано справлятися з завданнями або проявляти нездатність до прийняття рішень. Сама його сутність, здатність забезпечувати ат захищати, серйозно похитнулася. Як результат, він може не вірити у власні сили.

Більшість стосунків руйнується після аборту, а подальші стосунки часто стають важкими або неможливими. Довіра помирає-незабаром після ненародженої дитини-викликаючи у чоловіків страх стати чутливими до іншої вагітності, не маючи контролю над результатом. В деяких чоловіків розвиваються сексуальні розлади. Вони можуть звернутися до порнографії та сексуального самозадоволення, які забезпечують їм фізичне задоволення, без ризику забов'язань та вагітності.

Зловживання алкологем або наркотиками-звичайні інструменти для приглушення болю. Низька самооцінка може мати наслідком невпорядковані сексуальні зв'язки або самоприниження—чоловік піддає себе поразкам і отримує те, на що, як він думає, він заслуговує. Він може стати трудоголіком, щоб або уникати людей та захищати свою таємницю, або безнадійно мати успіх у важливій сфері свого життя, борючись в такий спосіб зі своєю поразкою в справі захисту свого нащадка. Інші симптоми можуть включати спогади-галюцінації, нічні жахіття або самоізоляція. Нерідкими є думки про самогубство.

Загалом, чоловікам важче, ніж жінкам, висловлювати свої емоційні почуття. Якщо чоловік не говорить або не оплакує втрату після аборту, згодом йому буде важче висловити свої почуття. Коли він вже збудував товсту стіну секретності та заперечення навколо себе, до нього стає важче достатися емоційно.

Суспільство майже не дає чоловікові нагоди оплакувати втрату дитини при аборті. По-перше, матері абортованих дітей не користуються симпатією у середовищі професійних психологів. Скільки ще вони відмовлятимуться визнавати явище пост-абортного стресу в чоловіків? По-друге, суспільство часто дає зрозуміти, що немужньо плакати або демонструвати емоції. Тому раненому чоловікові дуже важко оплакувати своє горе, коли проти цього існує така упередженість.

Найкращим виходом зачасту є чоловіча консультація для батька після аборту. Йому потрібне безпечне та мінімально нейтральне за віком середовище, в якому він може бути емоційним. Йому потрібно знати, що його не засудять чи не звинуватять і що все, чим він поділиться, буде триматися у найсуворішій таємниці. Дозвольте йому оплакати його втрату та сором. Дайте йому поплакати стільки, скільки йому буде потрібно. Його горе таке ж реальне, як і при втраті дворічної дитини. Це була його дитина, і в своєму серці він інстинктивно це знає.

Марк Твен казав: «Прощення-це аромат, який залишають фіалки на п'яті, яка їх розтоптала.» Це дійсно болісно для батьків після аборту. Важливим аспектом пост-абортного консультування є усвідомлення божественного прощення. Це торує шлях для прощення інших і, що інколи це буває найтяжчим з усіх кроків,-себе. Є багато хороших, заснованих на Біблії, порадників, вони доступні і повинні використовуватися.

Не так давно, чоловік в Південній Каліфорнії, здавалося, навмисне протаранив автівкою паркан дитячого майданчика денного центру догляду за дітьми. В хаосі він тихо сів за колесом свого Бьюіка, в той час як діти лежали, притиснуті машиною, стікаючи кров'ю та помираючи. Чи мучив його колишній аборт до такої степені, що він нераціонально дав вихід своїм стражданням? Гірко це казати, але аборт навряд чи вважатиметься пом'якшуючим провину фактором. Скільки актів насилля, великих та малих, в дійсності мають зв'язок з рішенням про аборт в минулому?

Жахливим фактом є те, що батьки абортованих немовлят оточують нас всюди. Багато з них страждають тихо, з боротьбою проживаючи кожний день. Їм незручно сидіти на церковних лавах. Вони є у вашій церкві. Ви та я маємо пробитися до цих страждаючих батьків з любов'ю і дати їм знати, що, через Христа, є надія та зцілення.

Бредлі Метьюз - 30-річний ветеран руху на захист життя. Він є виконавчим директором Інституту Питань Життя, міжнародного джерела матеріалів та інформації проти абортів. Бред проводить консультації та забезпечує довідкову систему для чоловіків після абортів, дописує та читає лекції на цю тему по всьому світі

Автор: Бредлі Метьюз, MBSBC (Счастливенко-Слезінська Т.Є.)

Свої зауваження можете залиши тут.