“Я знищив населення цілого міста”

Гінеколог Стоян Адашевич - перший сербський лікар, котрий публічно назвав штучне переривання вагітності вбивством, відповідальність за яке несуть в рівній мірі мати дитини і лікар, що проводив операцію. Зовсім недавно вийшло друком його дослідження, збірка статей про аборти - “Святість життя”. Справжнє інтерв’ю, яке лікар Адашевич дав сербському журналу “Православ’я”, приголомшує своєю відвертістю і змістом. Найбільш відповідне визначення для цього інтерв’ю, мабуть, сповідь, всенародне покаяння.

- Коли ви зрозуміли, що, здійснюючи передчасне переривання вагітності, ви тим самим вбиваєте людину?

- Я лікар, я добре усвідомлюю, які нелюдяні вчинки були мною здійснені, я зобов’язаний свідчити, прояснити, попередити людей, що передчасне переривання вагітності фактично не що інше, як вбивство не народженої, беззахисної людини. Серед моїх обов’язків як лікаря-гінеколога були і дозволені державою аборти. Тоді я не знав, що здійснюю вбивство, але тепер розумію, наскільки велика моя провина перед Богом і людьми. В університеті мене вчили, що дитина починає жити лише народившись, стає людиною з першим плачем. До цього вона лише частина внутрішніх органів своєї мами, така ж частина, як печінка, нирки або селезінка.

Я зробив майже 62000 абортів! Я власноручно знищив населення цілого міста. У Бєлграді безліч лікарень і клінік, де здійснюються аборти. В кінці вісімдесятих почалося використання ультразвука, що приніс мені страшні відкриття. Я побачив немовля, побачив, як б’ється його серце, як воно ворушиться, відкриває рот. Діти на пізніших термінах вагітності вже смоктали великий палець на руці, могли відчувати емоції, на збільшення коливань звукової хвилі реагували прискоренням власних рухів. І уявіть собі, достатньо всього чотирьох - п’яти хвилин (стільки зазвичай триває аборт), щоб убити цю маленьку людину.

- Коли ви перестали робити операції з переривання вагітності?

- При одній згадці про те, про що я збираюся вам розповісти, моє серце болить і обливається кров’ю. Але не варто, кажучи про жахливі речі, старатися, щоб вони виглядали гарно і благородно. Отже, я здійснював операцію по штучному перериванню вагітності терміном приблизно чотири з половинною місяці. Під час операції, подробиці якої я не можу описувати без здригання, я усвідомив, що є вбивцею. Черговий аборт, який повинен був стати звичайною, рутинною операцією, перетворився для мене на кошмар.

Спочатку я дістав руку немовляти, яка потрапила на компрес, змочений йодом. Йод викликав роздратування нервового закінчення і маленька ручка засмикалася в конвульсіях. Наступним рухом я витягнув ногу дитини, але знову відбулося те ж саме. Нічого подібного раніше зі мною не траплялося. Я спробував захопити інструментом серце дитини і відчув, як воно продовжувало битися у мене в руках все повільніше і повільніше, поки остаточно не затихнуло.

Я усвідомив, що зробив вбивство, убив людину. Жінка спливала кров’ю, її життя теж було під загрозою. Я став молитися: “Господи допоможи мені врятувати її і покарай мене!” З тих пір я більше ніколи не здійснював таких операцій. З’ясувалося, що моє нове знання співпадає з думкою Православної Церкви, що життя в людині народжується вже у момент його зачаття. Внутрішньоматкове переривання вагітності - гріх ще страшніший, ніж просте вбивство, адже в лоні матері маленька безневинна людина абсолютно беззахисна.

- На те, як використовуватимуться ембріони після здійснення операції з переривання вагітності, немає необхідності питати дозволу матері убитої дитини. Яка доля цих немовлят?

- Люди рідко задаються питанням, що відбувається з цими ембріонами після операції.

У нашій країні ніхто не обнародує і не публікує подібну інформацію. Зазвичай всі ембріони розглядаються як післяопераційні відходи. Вони поміщаються в чорні поліетиленові мішки і викидаються разом з іншими органами, що залишилися від інших операційних втручань. Згодом вони спалюються.

Наше суспільство зобов’язане забезпечити лікарський, етичний і юридичний захист дітей.

Дитина повинна володіти тими ж правами, що і повнолітній. Це наш прямий обов’язок по відношенню до всіх членів нашого суспільства.

- Чи є офіційна статистика про кількість щорічно здійснюваних в Сербії абортів?

- Існування точної статистики навряд чи представляється можливим. Одні дані указують на 120000 абортів, що здійснюються щорічно, інші говорять про більш ніж 420000. За моїми даними, на кожну народжену дитину доводиться приблизно 25 абортів.

- Ваша думка про протизаплідні засоби?

- Тести вагітності показують, що у жінок, котрі використовують так звані “спіралі”, зачаття відбувається частіше. Адже “спіраль” всього лише перешкоджає ембріонові потрапити в матку, і, отже, він вмирає десь через тиждень після зачаття. Те ж саме відбувається і з протизаплідними пігулками: вони перешкоджають нормальному розвитку ембріона, поступово умертвляють його.

Багато жінок до цих пір перебувають в невіданні, вони знають лише загальноприйняту точку зору з цього питання. Ви бачили коли-небудь в засобах масової інформації, так званих жіночих журналах, передачах правдиву інформацію про аборти, протизаплідні засоби і штучне запліднення?

- Ваша думка про позаматкове штучне запліднення?

- Я проводив подібні операції. Я вважаю штучне запліднення неприйнятним. Адже зазвичай запліднюються від десяти до двадцяти ембріонів, вибираються найбільш життєздатні, а інші убиваються.

Стоян Адашевич
переклад Опанаса Зоїтакиса
Православие.Ru // Русская линия

..