Кожну дитину потрібно берегти, як єдину

   Випадково потрапила на цей сайт, і захотілося внести і мої п'ять копійок. Сказати сто разів сказане.

Я завагітніла в 20 років. Батько дитини мене негайно кинув. Я вчилася в університеті і жила у мами, яка не працювала. Грошей не те, щоб було мало, а не було взагалі. Я дуже хотіла дитину, але подруги намагалися збити з пантелику. Я навіть за направленням на аборт сходила в лікарню. І викинула його дорогою назад. Вирішила, будь що буде, і народила. Залишилася на другий рік, але університет закінчила. Правда, були довгі роки без коханого чоловіка в житті. Дитину коханого ростила. Потім вийшла заміж і через деякий час зрозуміла, що безплідна. Поставили діагноз: нез'ясовне безпліддя. Мені 37 і моїй коханій донечці скоро 16, ніяких інших дітей у мене більше не було. Господь мені послав тільки одну. І послав засоби виростити її - ми живемо вже багато років у Парижі. Ні про що не шкодую. Я щаслива. Я до цих пір з жахом думаю про моє хвилинне коливання, про те, що могла б зробити непоправне. Ми ніколи не можемо знати - скільки нам їх дано, не ми вирішуємо. Тому кожного потрібно берегти, як єдиного. Та він такий і є…
Світлана
http://www.noabort.net

Свої зауваження можете залиши тут.